«Разом за життя» – «Одеські вісті» 01. 12. 2007 спецвипуск

ПОТРІБЕН МОРАЛЬНИЙ ІМУНІТЕТ,

щоб захистити наше здоров'я, говорить В.І. КІРОВ, начальник управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації

– Володимире Ігоровичу, молодь в Україні становить третину населення усієї країни. З одного боку, вона у центрі всіх подій, економічних, культурних, політичних, з другого, виявляє низьку активність в усіх сферах життя. Чим це пояснити?

– Швидше за все, відсутністю програм та стратегій щодо активізації молоді, розвитку її економічної самостійності, формування в неї справжніх життєвих цінностей. На жаль, за даними соціологічних досліджень, багато молодих людей, а це понад 70 відсотків, не відчувають себе господарями власної країни, а більшість не бачать у ній соціальної перспективи. Зростає її незатребуваність, соціальний песимізм.

– Напевно, це – одна з причин стрімкого зростання небезпечних захворювань у молодіжному середовищі, таких як ВІЛ/СНІД, туберкульоз. Адже це вже катастрофа, якщо в регіоні щодня десять чоловік інфікуються ВІЛ...

– Існує низка загальнодержавних програм щодо боротьби з цими негативними явищами. Маю на увазі й Національну програму профілактики ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (2004 – 2008 рр.) та програму реалізації держполітики у сфері боротьби із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин (2003 – 2010 рр.), та комплексна програма профілактики правопорушень (2007 – 2009 рр.).

Я не випадково вказую терміни, щоб підкреслити, що ці програми ніхто не скасовував, вони діючі. І зрозуміло, що свою роль вони відіграють. Але скільки б їх не було, зжити повністю цей негатив не вдасться, якщо не створити гідні умови життя для молоді. Скажіть, що втрачати молодій людині, якщо в неї немає головних цінностей – роботи, родини, житла?..

Тому вона із такою легкістю прилучається і до алкоголю, і до наркотиків. Потрібен моральний імунітет, а він може бути сформований лише у повноцінному, самодостатньому середовищі. Йдеться про економічну активність молоді, розвиток молодіжного підприємництва, сприяння вторинній зайнятості на ринку праці. Лише за таких умов можна говорити про високу духовність, моральність, толерантність, повагу до закону. Усі ці положення знайшли відображення у обласній програмі "Молодь Одещини" на 2008-2011 рр., яку затверджено нещодавно облрадою. Підкреслю, що пропаганді здорового способу життя, створенню безпечного навколишнього середовища в ній приділяється більше уваги.

– Тим паче, що напрацювання в області є, й чималі. Йдеться, наприклад, про щорічний фестиваль "Молодь обирає здоров'я", численні конкурси, фестивалі.

– До речі, зовсім нещодавно в нас проходило обговорення концепції державної соціальної програми "Молодь України на 2009-2015 рр.", один із пріоритетних напрямів якої – боротьба з асоціальними формами поведінки у молодіжному середовищі.

Хочу відзначити, що в області діє, й досить успішно, багато центрів щодо ресоціалізації наркозалежної молоді. Дуже велику допомогу та підтримку таким людям надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які діють практично в усіх районах, великих селищах, містах. Сьогодні їх вже 107. І хоча принцип соціального супроводу засновано на добровільних засадах, намагаємося не залишати без уваги тих, хто не має сил допомогти собі сам. Активно працюють і сім спеціалізованих служб зі споживачами наркотиків, особливо у Роздільнянському, Татарбунарському, Арцизькому районах.

Як член координаційної ради, вважаю, що потрібно розвивати ефективне партнерство із громадськими організаціями щодо боротьби із небезпечними явищами у молодіжному середовищі. До речі, коли обговорювалася державна програма "Молодь України", саме про це говорили багато учасників "круглого столу". Держава може довірити цю важливу ділянку роботи тим, у кого це краще виходить, виділяючи при цьому необхідні кошти.

– Форум "Разом за життя" провадиться в нашій області вдруге. Це вже традиція?

– У концепції молодіжної медицини зроблено акцент на боротьбу із ВІЛ/СНІДом, наркоманією, алкоголізмом. Взято курс на впровадження європейських стандартів медобслуговування, створення безпечного середовища. Ми просто зобов'язані шукати, вербувати нових прихильників, однодумців. І подібні форуми – чудовий стимул до єднання, формування громадської думки, яка найчастіше вирішує усе.

НАСТАВ ЧАС БИТИ НА СПОЛОХ

І ПІДНІМАТИ УСІХ НА БОРОТЬБУ ІЗ СОЦІАЛЬНИМ ЗЛОМ

Цей заклик пролунав на другому обласному форумі "Разом за життя". Цього разу він відбувся напередодні Міжнародного дня боротьби із ВІЛ/СНІДом. Символічно, що його учасники зібралися у кращому театрі країни – Одеському оперному.

Першим на сцену піднявся в.о. голови облдержадміністрації М.Д. Сердюк. Він підкреслив актуальність дій проти епідемії СНІДу, туберкульозу, зростання наркоманії та дитячої безпритульності. Чи можна зупинити це лихо? Так, можна, але лише якщо діяти спільно. Досвід, напрацьований в Одеській області, показує, що піднялися на боротьбу якщо не усі, то багато хто. І чимала заслуга у цьому належить екс-губернатору І.В. Плачкову, за ініціативою якого провадяться подібні акції, створюються в районах координаційні ради.

У свою чергу І.В. Плачков, нині радник Президента України, зачитав звернення Віктора Ющенка до учасників форуму, які показали приклад усій країні. Ось так само рішуче, організовано потрібно діяти й надалі. Тим більше, що вже є й перші результати. Створено центри ресоціалізації наркозалежної молоді, а для дітей-сиріт відкрито дитячі будинки сімейного типу, організовано прийомні сім’ї. Створено банк даних прийомних батьків, число яких, до речі, більше, аніж самих дітей, які підлягають усиновленню. І потрібно добре зважити й подумати, чи варто у такому випадку орієнтуватися на іноземців, які теж не проти забрати наших дітей. Але, як показує практика, доля багатьох із них залишається невідомою.

Не менш гострою залишається й проблема епідемії ВІЛ/СНІДу. Нагадаємо, що ВІЛ-інфекцію вперше виявили у 1987 році. Отже, людство бореться із цим лихом вже двадцять років. Сумний ювілей, тим більше, що поки що хвороба невиліковна, а ось зростання її і в області, і в Україні просто катастрофічне.

«Настав час бити на сполох!» – закликала учасників форуму ігуменя Свято-Архангело-Михайлівського монастиря матінка Серафима. Що ж, дзвін, який здавна сповіщає про лихе нещастя, чути усюди. І люди піднімаються, об’єднуються, щоб разом сказати: «Ні!»

Особливо чітко це проявилося на форумі, де зібралися кращі представники обласної еліти, здатні вирішувати багато питань. Втішно бачити у цій лаві представників мистецтва, творчих працівників. Так, перед присутніми виступив відомий музикант Юрій Кузнецов, літератор Валерій Хаїт, народний артист України Микола Свидюк, танцювальні, хореографічні ансамблі. Потрібно відзначити, що сценарій форуму було виписано дуже щиро, емоційно. Не було чергових фраз, фальшивих жестів.

Хіба могла когось залишити байдужим сповідь жінки – колишньої наркоманки, яка вирвалася із страшного полону й вийшла на сцену зі своєю донькою. Спасибі численним громадським організаціям, які єдиним фронтом пішли у наступ. Але, звичайно, до перемоги ще далеко. Особливо тривожна ситуація склалася у зв'язку із епідемією туберкульозу. Лише за дев'ять місяців цього року зареєстровано понад 1500 захворювань, причому, зросла смертність. Позначаються і недоліки профілактичної роботи, і вічний брак фінансів.

Схвилював усіх і виступ американця Р. Френка П’юселіка, який вже багато років працює у країнах СНД, відкриваючи тут центри ресоціалізації наркозалежної молоді. Багато хто вловив у його монолозі нотки розпачу, та це й зрозуміло, адже ми вступили в боротьбу із небезпечним та жорстоким ворогом – наркобізнесом. Він не знає пощади й нікому не потурає. Ще б пак, адже це – неймовірно прибутковий бізнес. Та хто стане переможцем? Адже 60 відсотків дітей (!) перебуває під прицілом наркоділків. І щоб відбити цю атаку, потрібно кожному долучитися до боротьби. Поки ж що ми сподіваємося на кого завгодно, лише не на себе... Але ж таке лихо не можна не помічати, воно може наздогнати й тебе – такий висновок зробили учасники форуму.

Перед ними виступили вихованці інтернатів, учасники реабілітаційної програми "Оазис". Словами, мімікою, жестами вони показали, що люди можуть бути сильнішими за долю. Лише потрібна підтримка! І цього ж дня пролунали слушні пропозиції щодо створення центрів екстреної допомоги дітям, причому в усіх районах, про реконструкцію обласного приймальника-розподільника та Фонтанської спецшколи.

Виступив на форумі і начальник департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України А.К. Бахчиванжи, який відзначив і особливості нашого регіону, і єдину стратегію, наступальність у боротьбі із соціальним злом. Йдеться, насамперед, про ентузіазм, шляхетність багатьох сподвижників, яких було відзначено на форумі нагородами. Серед них – С.Г. Плачкова, дружина губернатора, яка багато займається безпритульними дітьми, С.І. Костін, президент благодійного фонду "Дорога до дому", який рятує знедолених людей, Т.В. Поліщук, директор Одеської загальноосвітньої школи № 105, де на висоті профілактична робота серед учнів. Такі лідери здатні об’єднувати інших, вирішувати найбільш нерозв'язувані, здавалося б, проблеми. То ж давайте приєднаємося до них!

Выпуск: 

Схожі статті