ЖИТТЯ КОРОТКЕ, МИСТЕЦТВО ВІЧНЕ
10 років творчої діяльності відзначив Одеський камерний оркестр під керівництвом Віктора Молдаванова. Ювілейний концерт (під егідою Одеської облради та облдержадміністрації) відбувся у приміщенні російського драматичного театру.
Поки зал заповнювали глядачі, а на сцені налаштовувалися інструменти, ми поспілкувалися з диригентом колективу – Віктором Молдавановим.
– Ми зібралися 10 років тому у грудні 1997-го. Спочатку це була просто самостійна ініціатива: збиралися разом і грали цікаву музику, – розповів Віктор Вікторович. – Це однодумці (ми всі колишні однокласники по школі Столярського). Так інтерес до музики і своєї улюбленої справи наштовхнув на створення нашого оркестру.
За роки роботи колектив виступав не тільки у рідному місті, але і багато їздив з шефськими концертами по Одеській області, гастролював у Кишиневі. Провадиться і велика робота з дітьми-солістами школи імені Столярського. Маленькі музиканти навчаються триматися на сцені, переймають досвід і професіоналізм старших колег. На запитання, чи не буває у маленьких "зірочок" запаморочення від успіхів, Молдаванов відповідає так:
– Весь цикл нашого викладання у школі Столярського (а там все-таки грамотні професіонали-педагоги) досить серйозно готує дітей до життя. Щоб вони входили у доросле життя, уникнувши комплексів вундеркіндів.
Дітей з нами грало дуже багато. За ці роки багато хто з них вступив, закінчив консерваторію, навчається за кордоном, багато випускників стали солістами нашої філармонії і філармоній в інших містах.
За дверима гримувальної пролунав попереджувальний дзвінок, і Молдаванов посміхнувся:
– Ми з інтересом прожили всі ці 10 років. Далі працюватимемо. На мою думку, ще рано підбивати підсумки ...
Святковий концерт розпочався полонезом Чайковського. Взагалі ж кістяк оркестру складають 30 чоловік, але на честь ювілею на сцені російського театру виступали відразу 50 музикантів.
Серед почесних гостей вечора були народний артист СРСР Михайло Мунтян (Молдова), а також солісти Одеського оперного театру.
Від імені обласної влади артистів вітала заступник голови облради Ольга Соловенко.
– 10 років тому, створюючись за умов складних часів в Одесі, оркестр відразу був приречений на успіх, – говорила вона. – За ці роки ваша майстерність відзначена високими званнями лауреатів і дипломантів. Сьогодні успішна творча діяльність Одеського камерного забезпечує надійний зв'язок між поколіннями жителів області, наступність поколінь на основі любові до своєї Батьківщини і народу.
Цього вечора було багато теплих слів і побажань. Але найконкретнішим виявився директор школи імені Столярського Євген Лисюк:
– Давайте ми побажаємо нашому чудовому колективові не тільки у дні ювілею, але і у будні – трішки щастя, трішки удачі і, як кажуть в Одесі, справжнього одеського дива. А це диво виражатиметься у тому, що рано чи пізно цьому колективові буде надано статус державного.
Зі сцени лилася музика. Життя коротке. Мистецтво вічне.
Прес-служба облради
ВІНОК НАЦІЙ І КУЛЬТУР
Традиційно на початку зими в Ізмаїльському районі підбивають підсумки своєї роботи аматори сцени.
Цими днями мешканці села Багатого, численні гості вітали на сцені місцевого Будинку культури Пилипа Дьяченка, якого тут називають "багатянським Муслімом Магомаєвим". Хоча, якщо чесно, Пилип – це Пилип! 45 років минуло з того часу, як зовсім юний хлопець переступив вперше поріг сільського БК. На вечорі, присвяченому творчому ювілею, звучало багато захоплених визнань у таланті співака, як і раніше молодого душею та сильного голосом. Незважаючи на лауреатство на різних фестивалях і конкурсах, на численні запрошення з великих міст, не зрадив рідному селу, рідним колективам, у яких незмінно співає соло, – ансамблям "Сині квіти" та "Катлабухські голоси". Сьогодні в його репертуарі понад сто пісень. І так само, як 45 років тому, увесь вільний час (якого, зізнатися, у будь-якого селянина не так вже багато) Пилип Омелянович присвячує пісні, роботі над собою, над голосом...
Наступного дня, у неділю, була повна зала Утконосівського Будинку культури. На честь Дня села прекрасний концерт дали місцеві самодіяльні артисти.
А районний фольклорний фестиваль "Бессарабський вінок" став завершальним творчим акордом. Понад 300 учасників – 21 колектив показав свою майстерність. Виконувалися болгарські, молдавські, українські, російські пісні, танці... Як завжди, виблискували озернянські танцюристи із ансамблю "Тинереця", багатянський вокальний ансамбль "Катлабухські голоси", кислицький "Любисток", ларжанська "Берегиня", кирничанська "Ясна зора", колективи із "липованських" сіл – "Сударушка", "Журавушка", "Російські посиденьки", "Берізка"... Багато оплесків випало на долю утконосівських, першотравневських колективів. Відкриттям для усіх став виступ вокального ансамблю "Співаночка" Суворовської музичної школи, якому запропоновано готуватися до затвердження на звання народного. І, звичайно ж, вище похвал хореографічний ансамбль Центру "Придунав’я"...
Усього в Ізмаїльському районі 27 колективів, які носять звання народних, із них 18 – фольклорних.
– У тому й перевага нашого краю, – сказала, підбиваючи підсумки, начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Людмила Чилік, – що тут пліч-о-пліч живуть однією сім’єю представники різних національностей, у той же час зберігаючи свої етнічні особливості та традиції. Бессарабський вінок націй і культур – у цьому суть Придунав’я!
Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»
«МЫ РАДЫ ПРИВЕТСТВОВАТЬ ВАС!»
16 декабря 2007 года, в воскресенье, в 16.00, в Ореховой гостиной Дома ученых мы в 150-Й раз скажем эти слова нашим гостям. В 150-й раз!..
Согласитесь, это – немало: 150 оригинальных программ для одесситов за 11 с половиной лет. Тем более что в небольшом основном составе Литературной гостиной Дома ученых, творческого объединения авторов стихов, прозы, музыкальных произведений, исполнителей, половина – инвалиды I и II групп. Об этом мы не любим вспоминать, но для полноты информации и оценки это, как и то, что мы работаем безвозмездно, не беря никакой платы с наших гостей, может быть, и стоит упомянуть?
Но в наших программах приняли участие и более сотни авторов стихов и прозы, музыкальных произведений; 25 специалистов, исследователей в области литературы, искусства (в т.ч. П. Мовчан, Н. Островская, Н. Рядченко, В. Юндт, Е. Ляхова, Л. Фомина, В. Мусий, Л. Сауленко, В. Вербенко, Н. Сапрыгина); почти полторы сотни исполнителей стихов, музыкантов (вокалистов, инструменталистов, концертмейстеров),12 музыкальных коллективов (в т.ч. заслуженная капелла Украины, рук. Н. Заболотная, хор церкви Свято-Никольского храма, "Славянский карагод" – детский фольклорный коллектив г. Ильичевска, рук. О. Кабанцова, детский театр "Арлекин" Малиновского района, трио сестер Харченко, юношеский ансамбль "Лелеки", хор ветеранов, рук. В. Ульяш, ансамбль бандуристов музучилища, рук. О. Касьянова).
Среди участников – мастера художественного слова Одесской филармонии Л. Хонич, Е. Куклова, И. Чучко; лауреат международных фестивалей Театр камерной музыки Одесской филармонии "Ренессанс" (рук. Г. Захарова), лауреат международных конкурсов А. Шевченко, заслуженная артистка Украины, профессор Одесской консерватории Т. Мороз , преподаватели (А. Кулиева, Л. Шапошникова), студенты, выпускники консерватории (Т. Каплина-Якимова, Е. Еремеева, А. Шпак, О. Раздорожная, В. Бурденюк, Д. Маркова, Д. Печкин, А. Лазуренко, Е. Замышляева, Г. Шимраева, И. Зимина, И. Блохина, А. Сотникова, А. Стрюк, О. Лисовая, И. Соловьева, В. Лещенко, В. Колченкова, Е. Чеботова и др.), учащиеся школы им. Столярского, других музыкальных школ города. А также вокалисты-аматоры Л. Козлова, А. Семенищев, М. Будилов, Л. Первых, В. Гипская и мн. др. Подчеркнем, что все участники выступали безвозмездно. Пользуемся случаем еще раз сердечно поблагодарить всех.
Свои программы мы посвящали юбилеям С. Есенина, А. Блока, Ф. Достоевского, Н. Некрасова, К. Паустовского, М. Волошина, В. Даля, М. Цветаевой, Н. Рериха, В. Маяковского, Ф. Тютчева, И. Никитина, Т. Шевченко, А. Ахматовой, Е. Баратынского, А. Суркова, И. Сельвинского, С. Щипачева, В. Солоухина, Ю. Друниной, В. Высоцкого, Б. Окуджавы, Л. Костенко, Л. Дмитренко, Н. Тэффи, Н. Коржавина, Л. Толстого, М. Шолохова, В. Розанова, М. Булгакова, И. Франко, О. Ольжича, О. Телиги, Б. Лепкого, Ф.Г. Лорки, А. де С.-Экзюпери.
Мы знакомили наших слушателей с малоизвестными страницами жизни и творчества, стихами Л. Украинки, П. Тычины, М. Рыльского, Н. Хвылевого, Н. Вороного, Е. Маланюка, О. Блызько, В. Симоненко, В. Стуса, Ю. Клена, О. Ляторинской, Д. Загула, Е. Плужника и др. Программа А. Ефимовой "Обірвані струни", презентация издания "Пісні і долі", посвященного "Розстрілянному Відродженню", как и 149-я – А. Ефимовой и Н. Бутук о жизни и творчестве О. Ольжича, О. Телиги, Б. Лепкого – свидетельство нашего внимания к украинской литературе.
Помимо юбилейных – "Пушкинские чтения" (8 вечеров, январь –июнь 1999 года), конкурс аматорской поэзии "Мой Пушкин" (90 авторов Одессы и области), цикл вечеров "Прощание с ХХ веком" (3), как и многие другие "сводные" программы ("Осенние мотивы", "Рождественские встречи", "Татьянин день", "Любимые женщины", "Ты помнишь, товарищ...", "Поэт в России больше, чем поэт...", "Твой XXI век", "Молитва поэта", "Русь моя, жизнь моя...", "Живой, напояющий источник" – о славянском фольклоре, "Город, горькой любовью любимый..." – 300-летию Ленинграда-Петербурга, "Гений и злодейство", "Праздник праздников и торжество торжеств", "Вот и лето прошло..." и мн. др.), вызвали большой интерес слушателей, их благодарность.
Отдельные программы носили характер научно-практических конференций (ряд посвященных А.С. Пушкину, "Что может сделать один" – 200-летию В.И. Даля, "Все во мне и я во всем!" – 200-летию Ф.И. Тютчева и др.). Проведено множество авторских вечеров членов Литгостиной, презентаций их книг и общих сборников "Литературная гостиная". Мы издаем их, если находятся спонсоры, состоялось 7 выпусков; издали мы и скромный сборник наших песен "Литературная гостиная – любимому городу".
В программах и страницах "У нас в гостях" представляли свое творчество И. Богачинская (США), Н. Бондарчук (СК, СРП, Москва), О. Ильницкая (СРП, Москва), Л. Олейник (СПР, Измаил – Москва), С. Шевченко (Калинковичи, Республика Беларусь), члены НСПУ В. Дзюба, С. Конак, В. Гаранин, М. Базоев, В. Мороз (Одесса), профессор Е. Присовский.
Особо хотим почтить память нашего друга, участника программ, члена Национального союза писателей Украины В.И. Дзюбы. Мы очень дорожим его отзывами, любовно сохраняемыми в нашем аудиоархиве и сегодня, приглашая вас в гости, не боясь упрека в нескромности (как правило, этим грешат сами весьма нескромные люди!), вспомним их.
На 75-й программе Литгостиной Виктор Илларионович сказал: "Сегодня – очередной праздник. Я всегда говорю и восхищаюсь, и, наверное, я, приходя сюда еще в будущем, не один раз буду восхищаться.
Я вот сейчас сижу и думаю: ну есть ли в городе, в Одессе, в этом огромном городе, вот где-нибудь сегодня собрание, где было бы так вот тепло, уютно и где люди сидели и слушали с удовольствием. Я убежден, что, в общем, сегодня,.. может, завтра будет, а сегодня, во всяком случае, этого нет. Ну нет, согласитесь!"
Горько, что уже не сможет приходить к нам Виктор Илларионович, что 18 декабря 2005 года мы подготовили и провели программу, посвященную его светлой памяти, что не порадуется он 150-й программе. Но, радуясь 100-й, он говорил, обращаясь к членам Литгостиной и гостям – "почитателям прекрасного": "Я искренне вас сегодня поздравляю с этим замечательным событием в духовной жизни нашего города, которое, ей-богу же, я убежден в этом, хотел бы кто-то, не хотел, пройдет времени много или мало, войдет в летопись, культурную летопись Одессы. Потому что это уникальное, в общем-то, явление, особенно, учитывая наше время, время бездуховности..."
Виктор Илларионович, может быть, и слишком щедро оценил наше умение "дарить людям безвозмездно минуты радости, счастья, наслаждения" в "этом бездуховном океане пошлости", оценив "время, проведенное эдесь", как "самое удивительное, доброе среди вот этих серых будней". Но, право же, мы старались. А "доброе слово и кошке приятно"...
Тогда же Виктор Илларионович сказал: "Мне очень жаль, что вот это уникальное явление – Литературная гостиная Дома ученых – не особенно разрекламировано. Да, нас, в общем-то, – полный зал, это чудесно, великолепно, но сколько есть людей, которые не знают, что проходят такие заседания Литгостиной! Они бы пришли..."
Вот поэтому мы осмелились предложить такой анонс к нашей 150-й программе.
Она посвящается Памяти великого русского поэта Афанасия Фета – олицетворения "природы, любви и песни", "музыкального голоса России", чья молодость связана с воинской службой в Херсонской губернии. В программе: сообщение доцента ОНУ им. И.И. Мечникова, канд. фил. наук В.Б. Мусий "Мир как красота"; стихи А. Фета в исполнении Максима Воронюка, лауреата премии им. И. Рядченко Светланы Лукиной, члена НСПУ Натальи Бутук и др.; романсы на стихи Фета в исполнении Татьяны Каплиной-Якимовой, концертмейстера Екатерины Еремеевой; слайдоряд "Блаженный мир добра, любви и красоты" Тамары Красновой; стихи членов Литгостиной.
Мы будем рады приветствовать вас!
Людмила ВЛАДИМИРОВА,
член Союза писателей России,
Наталья БУТУК,
член Национального союза писателей Украины
