ХIХ століття прийнято називати століттям пари, ХХ – століттям атома. Цікаво, а як будуть називати наші нащадки століття ХХI? Можливо, століттям нових інформаційних технологій? У кожному разі, жодне видатне відкриття не виникало «на рівному місці» (наприклад, той самий телефон практично одночасно винайшли в декількох точках земної кулі). Отже, можливо, бурхлива інформатизація суспільства, яку ми сьогодні спостерігаємо, ще тільки «сходи» майбутнього. Інформаційні технології – це ще один інструмент, який дозволяє нам заощаджувати час і скорочувати відстані. Сьогодні пенсіонерка з мобільним телефоном або школяр, який працює на комп'ютері, не викликають здивування. А от які перспективи розвитку галузі? Про це розповідає Ігор СМИРНОВ – керівник постійної комісії обласної ради з питань зв'язку та інформатизації.
– Ми паралельно працюємо над кількома важливими соціальними проектами, – говорить Ігор Володимирович. – Роботу дещо сповільнила необхідність проведення відкритих торгів, але ж без цього не може бути використано жодної копійки з обласного бюджету – так передбачено законодавством. Відкриті торги – це механізм підбирання партнерів для реалізації того чи іншого завдання. Але ми почали займатися проектами ще до їхнього проведення, адже будь-яка робота складається з декількох частин: адміністративної, фінансової, комунікаційної...
Що сьогодні в пріоритетах? Найближчим часом за кошти обласної ради ми придбаємо найсучаснішу цифрову телефонну станцію, яка експлуатуватиметься в нашому обласному управлінні внутрішніх справ. Уже проведено декілька відкритих торгів, необхідних для реалізації проектів щодо громадських приймалень і телемедицини.
– Зупинімося на цих проектах докладніше.
– На сьогодні органи законодавчої і виконавчої влади в районних центрах Одещини обладнані електронною поштою і мають можливість одержувати і передавати інформацію он-лайн (тобто в реальному режимі). Зараз вирішуються організаційні питання: закупівлі устаткування і програмної частини щодо громадських приймалень, а також виділення приміщень під них «на місцях». Тобто, для кожної постійної комісії облради буде затверджено графік роботи із громадськими приймальнями.
Цей розклад буде обнародувано і в районах області. В «прийомні дні» жителі регіону зможуть звертатися з питаннями, які їх цікавлять, в електронному режимі, а відповідну депутатську комісію буде задіяно для зворотного зв'язку. Ми розраховуємо, що звертатися до таких приймалень наші громадяни зможуть вже у першому кварталі нового року.
Щодо проекту телемедицини, то в інформаційному плані ми вже підготували операційні Одеської обласної клінічної лікарні для можливості передачі в реальному режимі оперативного втручання і лікування. Такі операції можуть стати новою можливістю для навчання персоналу інших лікарень. Знову ж – складаються плани консультацій в ОКЛ і обласній дитячій клінлікарні, а в п'ятьох районах Одещини триває підготовка приміщень (це перший етап проекту телемедицини). Надалі ці можливості будуть розширюватися. Разом з Одеською національною академією зв'язку імені Попова нами було відкрито нову спеціалізацію – телемедицину. Випускники наступного року вже можуть бути працевлаштовані за нею до лікувальних установ нашого регіону. Я вважаю це великим досягненням, тому що в такій галузі повинні працювати фахівці.
Хочу підкреслити, що всі перераховані проекти мають поетапне фінансування. За підсумками нинішнього року бюджетною комісією було розширено фінансування на наступний рік. Ми помічаємо усе більше уваги і з боку голови облради, і з боку керівників комісій – адже вони бачать, що робиться справа.
– Ігоре Володимировичу, на 13-й сесії облради було розглянуто питання про створення регіонального голографічного знака. Розкажіть популярно, для чого він потрібний?
– На сьогоднішній день нашому комунальному підприємству «Обласний інформаційно-аналітичний центр» доручено розробити це питання, а потім репрезентувати його на сесії, як проект для впровадження самого голографічного знака. Ідея полягає ось у чому: на сьогодні у нас у регіоні ми маємо певний захист від контрафактної або недоброякісної лікеро-горілчаної та тютюнової продукції (на неї наноситься акцизна марка). Але що стосується інших товарів – як продовольчої, так і промислової групи, то тут на наш ринок усе ще потрапляють підробки. Плюс до цього товарообіг і оподатковування щодо основних видів товарів дещо відрізняються. Це реальні статистичні дані. На нашу думку, створення і впровадження голографічного знака буде служити певним бар'єром для неякісної та неврахованої продукції. З цим згодні керівники багатьох наших регіональних структур – митниці, управління з питань захисту прав споживачів, КРУ... До того ж такий голографічний знак може дати можливість завжди знайти виробника товару і притягти його до відповідальності, якщо товар неякісний...
– Але чи не призведе впровадження цього проекту до подорожчання наших покупок?
– Тут немає комерційної складової. Це скоріше соціальний проект, який дозволить регулювати товарообіг за різними напрямами і покаже реальні цифри, необхідні для оподаткування. Якщо на побутову техніку буде наклеєно регіональний голографічний знак вартістю в одну гривню, то я не думаю, що це стане проблемою для покупця. А на інші товари це взагалі будуть копійки, настільки незначна цінова складова, що споживач не відчує. Так, обласний бюджет одержить якісь мінімальні кошти, але ж вони будуть знову-таки вкладатися у різні соціальні програми!
Не думаю, що наші підприємства економічно постраждають від такого кроку. Тим більше, що сьогодні це відбувається на добровільних засадах, а завтра – я вас запевняю – на Україні з'явиться відповідний регуляторний акт, який зробить такий знак обов'язковим.
– А яка ступінь захищеності такого знака?
– Його поставки будуть вироблятися централізовано. Є київське підприємство, яке під контролем служб безпеки робить енну кількість даних знаків, затверджених у деяких регіонах. У нас це поки що нововведення. Але я гадаю, що ми йдемо десь на крок уперед від регуляторної політики нашої держави. Поки що на рівні законодавчої влади проробляються погоджувальні регуляторні документи, але усно ми вже одержали схвалення, навіть є деякий патронат. І це правильно. Це необхідно для коректної оцінки галузей розвитку і в нашому, і в інших регіонах. Не можна йти вперед, не знаючи ситуацію на сьогоднішній день. Це закони розвитку, закони економіки.
– Ми вже розмовляли сьогодні про нові технології. Давайте повернемося до цієї теми і поговоримо про розвиток цифрового телебачення в нашому регіоні.
– Відповідно до Указу Президента і Закону, затвердженого Верховною Радою, Україна зобов'язана перейти до цифрового мовлення до 2015 року.
Це справді серйозний проект. На жаль, Одещина не увійшла до числа тих п'яти регіонів, які стануть "плацдармом" для випробування цих технологій у тестовому режимі. Справа в тому, що занадто велика територіальна поширеність нашого регіону повинна передбачати серйозніший підхід до мережі покриття. І, перш ніж брати на себе таку відповідальність, потрібно розуміти, що нам до снаги така справа.
Втім, після відвідання нашого регіону представниками Міністерства транспорту і зв'язку та проведених тут семінарів, ми вже можемо самостійно вживати деяких заходів щодо розвитку цифрового телебачення. Ми взяли кілька локальних регіонів нашої області – Болград, Рені (загалом, південь області, прикордонні території), які найменш покриті мережею ТБ-мовлення, і почнемо дії саме тут. Але існує така проблема: далеко не всі прийомні пристрої наших абонентів мають цифровий доступ. Тому тут повинні бути серйозні інвестиції на рівні держави.
– І, нарешті, що робиться для подальшої інформатизації наших органів влади?
– Сьогодні мова йде про те, щоб не по вертикалі, а по горизонталі зв'язати всі мережі як законодавчих, так і виконавчих структур нашого регіону з можливістю їхньої взаємодії. Це погоджена частина загального проекту «електронного уряду України». Такий інформаційний інструмент полегшить роботу з документообігом і дозволить нашим органам влади завжди вчасно і адекватно реагувати на різні ситуації. Я зараз не акцентую на термінах, але на фоні інших областей України ми є одними з перших, хто поетапно впроваджує реалізацію таких проектів.
