ЩО ЗІГРІВАЄ СЕРЦЕ У ХОЛОДНІ ЗИМИ
У Ренійському районі пройшов ХІХ фестиваль зимових обрядів "Флоріле далбе" (біла кипінь). За традицією фольклорні колективи репрезентували найяскравіші, найгарніші, дбайливо збережені обряди - святочні гуляння, колядування, щедрування, гадання, що провадяться під Різдво, Новий рік та Водохреща.
Відкрив фестиваль народний хор ветеранів війни та праці, який виконав "Кант Святій Трійці". Дитячий фольклорний колектив "Мугурашій" із села Лиманського показав, як раніше проходили посиденьки. Також хлопчики та дівчатка продемонстрували унікальний обряд "Кити-мити", який зберігся лише в цьому селі, коли за день до Різдва діти ходили по дворах і виконували особливі для цього випадку колядки.
Не перелічити усіх тих самобутні обрядів, які збереглися у багатонаціональному Ренійському районі. Деякі з них репрезентували молдавські фольклорні колективи Долинського, Орлівського та Плавнівського будинків культури, гагаузький колектив "Севда Гюлю" із Котловини. Велику програму підготував колектив обласного Центру національних культур, який працює у Рені, репрезентувавши виступи болгарських, молдавських та українських фольклорних колективів.
Начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації І.І. Желєзова та голова районного молдавського національно-культурного товариства "Ізвор" О.К. Бурля подякували самодіяльним артистам за копітку працю та вручили творчим колективам грамоти та подарунки. Почесний гість свята Є.П. Мозер, яка 19 років очолювала районний відділ культури і була засновником фестивалю "Флоріле далбе", згадала про те, як нелегко було розпочинати, як по крихтах, за спогадами старожилів доводилося збирати описи обрядів. Зусилля культпрацівників не пропали дарма: безцінні смарагди фольклору збереглися й ще довго будуть радувати людей, зігрівати їхні серця у найхолодніші зими.
Тетяна МОКАНУ, м. Рені
З ВІЗИТОМ ДО МАЛЯТ
«Я Святого Миколая
у віконце виглядаю.
Жду даруночків багато,
Бо я слухав маму й тата», –
аж на вулицю було чути, як дзвінкоголосим хором цитували малята савранського дитсадка «Веселка» рядки із вивченого ними віршика. Гарним для наших малюків видався день 19 грудня. Але чому ж видався? Таким його зумів зробити для своїх вихованців педагогічний колектив дошкільного закладу на чолі із завідувачкою Л.Р. Гремалюк. Не встигли дітки відспівати та відтанцювати, одержати вітання та подарунки від вихователів та батьків, як на них чекав новий приємний сюрприз. Із щедрими подарунками (необхідною для виховання малят літературою та солодощами) завітав у «Веселку»голова районної ради М.В. Бадюл. Ще ми, дорослі, не встигли зорієнтуватися, як дітлахи вже радо вигукували: «Доброго дня, Миколо Васильовичу». Відразу стало зрозуміло, що голова районної ради у дитсадку не вперше, він тут частий гість. М.В. Бадюл уміє себе поводити серед дітей, зацікавити їх розмовою, приділити увагу кожному. І малеча оточила його щільним кільцем, захоплено сприймаючи вітання. І якщо за вікном день був не дуже погожим, то у приміщенні «Веселка» було вдосталь тепла, затишку, світла і дитячої радості.
У день Святого Миколая Микола Васильович привітав не лише малят. Він подякував педагогічному колективу за працю. Приємно було почути від голови райради теплі слова і на нашу адресу. Тож гарний настрій був у всіх. А малята, подякувавши гостю за візит і дарунки, щиро запрошували: «Приходьте до нас ще. Ми на Вас чекатимемо!»
Так, приємно коли голова районної ради, незважаючи на свою зайнятість, знаходить час для наших малят, коли турбота про підростаюче покоління проявляється не лише у розроблених різноманітних програмах, а на ділі.
Батьківський комітет старшої групи Т. ДІДУХ, В. ТЕРЛЕЦЬКА, Н. МОСТОВА
ЗА ДОБРОЮ ТРАДИЦІЄЮ
З піднесеним настроєм в СВК «Росія» Саратського району готуються до зустрічі Нового року. Зі сторінок районної газети «Советская новь» пайовики цього господарства, пенсіонери щиро подякували керівникові «Росії» Василю Костянтиновичу Комарову за чудову підтримку – видачу на кожен пай по 1,5 тонни зерна. Вони одержали також соняшникову олію, цукор.
Незважаючи на складний кліматичний рік, зобов'язання перед кожним пайовиком погашені цілком. Також на зароблену гривню видано зерно і продукти. Крім того, за встановленою традицією, третій рік поспіль кожен пайовик (їх у господарстві 1840) одержав до новорічного столу по пляшці шампанського.
– Ми постараємося у майбутньому році отримати набагато вищий врожай, – заявляє Василь Комаров. – У «Росії» понад 5 тисяч гектарів засіяно озимими зерновими колосовими і 1200 га озимим ріпаком. Поля під сівбу ярових культур підготовлено за найвищими технологіями. При цьому горохом, як найкращим попередником, буде засіяно 800 га. Для підживлення у господарство вже завезено 512 тонн аміачної селітри. У теплі січневі та лютневі вікна плануємо підживити ріпак. Для цього купили 4 нові розкидачі міндобрив, по одному для кожної бригади. Крім того, за два минулі роки технічний парк оновили 4 новими тракторами, 16 культиваторами, 12 сівалками.
Понад 40 трудових років я віддав землі. Тому добре знаю, з якою щедрістю вона годує тих, хто не покладаючи рук трудиться на ній. Сьогодні поруч зі мною працюють головні фахівці, агрономи, ветлікар, які не мають земельного сертифікату і змушені одержувати матеріальну підтримку тільки на зароблений карбованець. Інші, які мають право на земельний пай, навпаки, перебувають десь далеко, у Тюмені. Але одержали кулевчанську землю у спадок, хоча не мають ні найменшого стосунку до сьогоднішніх проблем і турбот нашого колективного господарства. Звичайно, у цьому значенні проведена земельна реформа має великі недоліки. Право на землю повинен мати тільки той, хто у турботах зрошує її трудовим потом, хто любить і розуміє свою годувальницю. Тоді винагорода від землі буде цілком справедлива.
Тетяна ГУРІЧЕВА, власкор «Одеських вістей», с. Кулевча, Саратський район
