Цими днями Одесу відвідав голова Державного комітету України у справах національностей і релігій Олександр Саган. Він зустрівся з головою Одеської обласної державної адміністрації Миколою Сердюком і начальником управління міграційної служби в Одеській області Іваном Супруновським, з якими обговорив проблему біженців у регіоні.
Чиновники відвідали також перший в Україні Одеський регіональний пункт тимчасового розміщення біженців, який вступив у експлуатацію ще в 2001 році, і познайомилися з життям і побутом мігрантів з різних країн близького і далекого зарубіжжя, які живуть тут.
Нині у чотириповерховому спальному корпусі на 200 місць мешкає сто вісімнадцять чоловік, зокрема, з Афганістану, Бангладеш, Беніна, Бурунді, Гани, Зімбабве, Іраку, Індії, Сирії, Сомалі, ОАЕ, Ефіопії, Эрітреї, Камеруна, Конго-Кіншаса, і Конго-Браззавіля, Кот-д’Івуара, Ліберії, Нігерії, Палестини, Пакистану, С’єрра-Леоне, Судану, Того, Уганди, Шрі-Ланки і Чаду, а також з Азербайджану, Дагестану і Узбекистану.
Усього за час існування ОРПТРБ тут знайшли дах і їжу півтори тисячі чоловік з 30 країн. Умови тутешні цілком комфортні, у всякому разі, на мій погляд, кращі, ніж у робітничих і студентських гуртожитках колишнього СРСР. Спальний корпус обладнаний системами тепло-, електро-, і водопостачання і автономними газовою опалювальною і електропідстанціями. До послуг мешканців – кухні, пральні, холи, місця загального користування, укомплектовані меблями і технологічним устаткуванням. Їм надається перша медична допомога і ліки у разі серйозних захворювань у стаціонарі.
Щоправда, особам, розміщеним у пункті тимчасового утримання біженців, видається набір продуктів харчування на суму лише 6,50 гривні. А середньодобова вартість утримання однієї людини склала в минулому, 2007, році лише 27,6 гривні.
З великим піклуванням колектив цієї установи ставиться до дітей біженців і тих, хто шукає притулку в Україні. За шість років тут вже народилося 8 дітей, а цього року очікується чимале поповнення. Діти шкільного віку відвідують разом з батьками загальноосвітню школу № 85 смт Чорноморки.
А дорослих, які одержали статут біженців в Україні, працевлаштовують. Наочним прикладом сказаному може служити родина Гола Камбембо і Чарлі Мфіндас, які втікли з Конго-Кіншаса, що воює не один рік зі своїм «близнюком» Конго-Браззавіль. Подружжя перебуває в Україні вже понад три роки, тут у них народилася двійня – дочки Джесіка і Джозіана.
Батько – Гола працює в одній з будівельних компаній, де, з його зізнання, платять 400 доларів, а мати – Чарлі доглядає за дітьми. Примітно, що конголезець Гола Камбембо зустрів гостей у своєму житлі грою на барабані і веселою африканською піснею. Він молодий, наполегливий і не втрачає надій.
Типова доля біженця із Судану, де також десятиріччями не припиняється війна, Ельхафіза Донголо. У 1995 році він закінчив Харківський медін, одружився з дівчиною з Кіровоградської області. З 1998 року він користується статусом біженця і ось вже десять років живе разом із дружиною в Одеському регіональному пункті тимчасового розміщення біженців.
Основна мета Ельхафіза, як і більшості його побратимів по нещастю, натуралізуватися, тобто одержати громадянство України і залишитися тут на постійне місце проживання. До речі, такий статус вже одержали 2250 біженців з різних країн.
Після відвідування ОРПТРБ, губернатор М. Сердюк висловив вдячність своїм попередникам, які сприяли створенню такої установи.
– Ми повинні зробити все можливе, щоб ці люди мали добрі умови для проживання, а потім, у майбутньому стали добропорядними громадянами України, – підкреслив він. – Головна ж проблема полягає у забезпеченні їх житлом.
Важливість роботи з біженцями відзначив і голова Державного комітету України у справах національностей і релігій Олександр Саган. За його словами, цього року будуть відкриті ще кілька таких пунктів.
– Це пов'язано з тим, що Україна не може не підтримати світову тенденцію ставлення до біженців, – заявив він. – А, отже, програма роботи в цьому напрямі буде розширюватися. І не лише за рахунок державного бюджету країни, але й міжнародних інституцій, зокрема, Управління Верховного комісара у справах біженців.
