Проблеми наших підприємств добре відомі: застаріле обладнання, незадовільна організація виробництва, низька продуктивність праці. У той же час в Одеській області є фірми, показники яких змусять позеленіти від заздрості багатьох менеджерів.

Скажімо: скільки продукції може реалізувати підприємство, де зайнята одна людина? Нізащо не здогадаєтеся: 272 млн грн. І таких «передовиків» у нас чимало. Три працівники іншого підприємства реалізували продукції на 295 млн грн.

Ці фірми діяли в нашому регіоні у минулі роки. Зараз, скоріше за все, деяких з них вже немає. Вони виконали свої «завдання» і припинили діяльність, заборгувавши в обласний бюджет круглі суми. Але на їхньому місці виникли нові, ще більш «круті»…

Економісти впровадили поняття «нетипові» підприємства» для характеристики таких «фірм», які мають надзвичайно високі обсяги виробництва (переважно послуги посередницького характеру), які жодним чином не відповідають іншим показникам, насамперед, чисельності зайнятих працівників і сплаті податків. Такі підприємства є своєрідними «тунелями» для здійснення переливу капіталу від великих підприємств до певних осіб.

На відміну від більшості інших фірм, «нетипові» підприємства процвітають, зокрема, в нашому регіоні. Наприклад, зі 100 найбільших підприємств Одеської області за обсягом реалізованої продукції четверту частину можна віднести до цього типу. При обсязі реалізації від 100 до 700 млн грн на таких «об’єктах» зайнято лише по кілька осіб. Причому чимало цих «фірм» вважаються збитковими. У половини з них відсутні власні основні кошти, в інших вони – мінімальні.

Існування «нетипових» підприємств пов'язано, насамперед, зі схемами відхилення від оподатковування. Коли така фірма зникає, працівники податкової міліції з'ясовують, що її засновником є безробітний, який одержав 100 доларів за підпис на уставі, або житель Придністров’я.

Такі фірми причетні до загострення не лише проблем бюджету. На 1 грудня 2007 року заборгованість щодо зарплатні в регіоні склала 29,3 млн грн, і збільшилася у порівнянні з початком року на 3,8%. При цьому на економічно активних підприємствах заборгованість зросла майже на третину. Найчастіше це пов'язане з тим, що продукція продається за півціни посередникам.

Торік споживчі ціни на товари і послуги зросли в Україні на 16,6%, при цьому в Одеській області – на 19,2%. Істотний внесок зробили у це й «нетипові» підприємства. Наприклад, розмір оптової виручки від торгівлі пальним по країні у 8,4 раза перевищує розміри доходів уроздріб. Аналогічною є ситуація щодо багатьох інших товарів. Таке спостерігається і в Одеській області.

Цей економічний парадокс пояснюється просто: товари «переганяються» по ланцюжку посередників. За цих умов спроби державних органів регулювати ціни малоефективні, а Антимонопольний комітет стикається з великими труднощами, коли прагне знайти і покарати винних у підвищенні цін. Адже виробники найчастіше ціни не змінюють, а притягти до відповідальності посередника, який не має навіть майна, дуже складно.

Розв’язання проблеми «нетипових» підприємств потребує змін у законодавстві. У той же час зменшення гостроти цієї проблеми можливе і при цілеспрямованій діяльності податкової служби. Наші податківці щорічно перевіряють понад половину підприємств, інших з них – по кілька разів. У той же час податкові органи Франції щорічно відвідують 2 відсотки підприємств, Нідерландів – чотири. Стрімке скорочення кількості загальних перевірок і переорієнтація на контроль за підприємствами з високим ризиком податкових порушень дозволить, зменшивши навантаження на малий і середній бізнес, істотно поповнити обласний бюджет.