28 грудня 2007 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VІ (далі – Закон № 107), яким внесено істотні зміни до законодавчих актів щодо соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у 2008 році залишився на рівні 2007 року: 1,5% від фонду оплати праці для роботодавців та 1 або 0,5 відсотка для застрахованих осіб – найманих працівників (в залежності від того, чи перевищує місячна заробітна плата застрахованої особи прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб). Пільгові розміри страхового тарифу для окремих категорій страхувальників – роботодавців (0,5% та 0,7%) та розмір страхових внесків для добровільно застрахованих осіб (2,0% від суми оподаткованого доходу) з 01.01.2008 р. також залишилися без змін.
Враховуючи встановлені Законом № 107 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2008 р. – 633 грн; з 01.04.2008 р. – 647 грн; з 01.07.2008 р. – 649 грн; з 01.10.2008 р. – 669 грн), максимальна межа заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, становить з 01.01.2008 р. – 9495 грн; з 01.04.2008 р. – 9705 грн; з 01.07.2008 р. – 9735 грн; з 01.10.2008 р. – 10035 гривень на місяць (підпункт 8 пункту 25 розділу ІІ Закону № 107).
Відповідно, ці суми є верхньою межею місячного розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах.
Підпунктом 5 пункту 25 розділу ІІ Закону № 107 доповнено частиною третьою статтю 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі – Закон № 2240), чим передбачено, що у разі, якщо застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору, сплачували страхові внески до Фонду протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності або вагітності та пологів менше повних шести календарних місяців, то допомога надається їм, виходячи з фактичної заробітної плати, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Добровільно застраховані особи та фізичні особи-підприємці, що сплачують єдиний податок, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за умови сплати страхових внесків (єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.
Береться до уваги сплата страхових внесків (єдиного податку) за період у дванадцять календарних місяців перед настанням страхового випадку (до дня відкриття листка непрацездатності).
Встановлено, що страхові внески (єдиний податок) мають бути сплачені за повні шість календарних місяців. Для добровільно застрахованих осіб ця норма означає сплату страхових внесків із усієї суми доходу (з урахуванням максимальної межі доходу, з якого справляються страхові внески Фонду), отриманого у відповідному місяці. Тобто, сплата страхових внесків за період менший за 30 (31, у лютому – 29) календарних днів на місяць виключає цей місяць із зазначеного Законом шестимісячного періоду.
Також встановлено чіткий перелік випадків, коли застраховані особи, які сплачували страхові внески (єдиний податок) менше повних шести календарних місяців, мають право на отримання матеріального забезпечення і соціальних послуг в повному обсязі. До таких відносяться випадки, коли страхові внески (єдиний податок) сплачено менше, ніж за шість повних календарних місяців внаслідок тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підпунктом 14 пункту 25 розділу ІІ Закону № 107 статтю 52 Закону № 2240 доповнено частиною шостою, яка встановлює, що матеріальне забезпечення, передбачене Законом № 2240, виплачується застрахованій особі у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні.
Зазначена норма не впливає на виплату допомоги, яка була своєчасно призначена, але не виплачена застрахованим особам, у тому числі внаслідок відсутності коштів у страхувальника (наприклад, у разі невиплати заробітної плати).
Відповідно до пункту 3 постанови правління Фонду від 25.12.2007 р. № 83 у разі настання страхового випадку, починаючи з 01.01.2008 року (смерті застрахованої особи або особи, яка була на утриманні застрахованої особи), допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається в розмірі 1400 гривень (до 31.12.2007 р. включно – 1200 гривень).
Одночасно повідомляємо, що виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності встановлено телефон "гарячої лінії" з метою оперативного реагування на інформацію застрахованих осіб щодо якості отриманих послуг із санаторно-курортного лікування по путівках, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Застрахована особа може зателефонувати за номером 8-800-501-89-20 для отримання відповідної інформації або роз'яснення з питань надання санаторно-курортних послуг. Дзвінки на "гарячу лінію" безкоштовні для всіх абонентів по Україні.
Виконавча дирекція Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
