ЮРІЮ ГОРДОНУ – 85!
Вимірюється шлях Людини роками, а цінність – справами. Живе людина, посаду обіймає – подарунки від підлеглих, друзів приймає, вартістю «за посадою». А йде з посади – і немає «друзів – подарунків». І ледве впізнають її, і очі відводять, щоб не привітатися, і говорити немає про що: значимість лише крісло надавало. Жалюгідна така людина. Інша справа, коли життя прожила людина яскраве, чинів не визнавала, авторитети, лише щирі, особистісні якості поважала, та віру у серці берегла, що від матері успадкувала; жила – людям служила, вимагала – так справедливо, допомагала – безоплатно, безкорисливо. Такій людині, пішовши на заслужений відпочинок, можна не боятися «забуття». Хто не зустріне – із радістю привітається, із вдячністю згадавши про допомогу, про шляхетність Душі.
Саме така Людина, усім відомий (не лише в Одесі і на Україні) Юрій Никандрович Гордон. Зовсім нещодавно він склав із себе тягар обов’язків президента Асоціації лікарів України та Одеської області на «молодшого» колегу. Його послідовники – лікарі з великої літери, однодумці та соратники, найпрогресивніша частина лікарської інтелігенції, та еліта, яка зберегла вірність колись у молодості даній клятві Гіппократа, із честю та гордістю продовжує початий ним рух до прогресивного розвитку та зміцнення позицій Асоціації.
Багато років Юрій Никандрович віддав службі охорони здоров’я. Пройшовши загартування у горнилі Великої Вітчизняної війни, рятуючи сотні життів, він залишався завжди тим «військовим» лікарем, який знає ціну життя, жодного разу, з жодного пацієнта не взявши й копійки за свою працю, не розбираючи на «потрібних» і «непотрібних» своїх хворих, допомагаючи зовсім незнайомим людям безоплатно й безкорисливо, як і друзям. Він вирішував проблеми своїх працівників, іноді навіть житлові – клопотав, обстоював й завжди перемагав! Чи усі із цих людей «були варті» його зусиль на вирішення їхніх питань, він не замислювався, – просто відгукувався на заклик допомоги.
«Моя мати, – згадує ювіляр, – завжди говорила: «Якщо ти прожив день і не зробив жодної доброї справи, ти цей день прожив даремно». І Юрій Никандрович дотепер живе за цим принципом. Йому є про що написати – таке яскраве й насичене життя за плечима!
Хочеться побажати цій дивовижній, чудовій людині, одеситові, відомому у багатьох країнах світу, першому президентові Асоціації лікарів України, гарному та сильному духом, довгих-довгих років життя у здоров’ї та радості!
До моїх побажань, впевнена, долучаться усі, хто, прочитавши ці рядки, згадає про день народження лікаря, друга й чудову людину – дворянина Юрія Никандровича Гордона.
Рита КОЛОБОВА
ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВІТОВА...
Сьогодні свій славний ювілей відзначає Галина Федотівна Островська, людина, яка все життя з любов’ю служить Слову, українській мові. Свою діяльність вона розпочала як шкільна вчителька української мови, а потім довгі роки працювала у журналістських виданнях: у ТАРС-РАТАУ, «Комсомольській іскрі», видавництві «Маяк», газеті «Чорноморська комуна». А в середині 80-х років вперше на державному радіо вийшов цикл її уроків української мови, які були дуже популярними серед вчителів, студентів, учнів і усіх тих, хто бажав вивчити милозвучну українську мову. В останні роки вона в газетах «Вечерняя Одесса» і «Одеські вісті» виступала у рубриці «А українською кажуть так...» Її поради йшли на користь держслужбовцям, посадовим особам, які тільки-но починали вивчати державну мову. До речі, незабаром з друку вийде з такою ж назвою її практично-методичний посібник у співавторстві з сином Володимиром на допомогу тим, хто хоче поповнити свої знання з української мови.
Її колеги, друзі, учні у своїх колах називають Галину Федотівну з великою повагою «академіком мови». Серед її учнів і вдячний автор цих рядків, який вітає вельмишановну ювілярку з днем народження на прохання багатьох колег нашого одеського журналістського корпусу.
Галина Федотівна і сьогодні працює. Вона перекладає сценарії телевізійних та кінофільмів, бере участь в озвучуванні кіноматеріалів на Одеській кіностудії, допомагаючи акторам, режисерам. Справжній мовознавець продовжує щиро служити українській мові.
Здоров’я Вам, шановна наша вчителько! Творчої наснаги, багато-багато років плідної роботи задля вдосконалення у нашому суспільстві чистої, джерельної української мови.
Низький уклін Вам! Із вдячністю,
Іван НЄНОВ, головний редактор «Одеських вістей»
