Людмила Василівна Дяченко, за фахом вчитель початкових класів. Вже досить тривалий час вона викладає російську мову та зарубіжну літературу. Щоб зацікавити дітей своїм предметом, вона виготовляє дуже багато наочності. Разом зі своїми вихованцями готує вистави, інсценівки літературних творів. Причому маски, костюми – здебільшого сама. Від природи має хист до малювання, гарно вишиває. Свій щедрий дар використовує для урізноманітнення уроків, надання їм особливого колориту. Саме тому Людмила Василівна неодноразово виступала з доповідями на районному постійнодіючому семінарі “Сучасні ідеї, форми і методи викладання російської мови та зарубіжної літератури”. Працівники районного методичного кабінету відділу освіти Савранської РДА дуже високо поціновують роботу цієї вчительки.
Набравши малюків, доводить їх до четвертого класу, а потім уже як класний керівник і викладач російської мови й літератури – аж до випуску. Слід зауважити, що діти з цього потоку досягають дуже гарних результатів. Багато з них вступають до середніх спеціальних та вищих навчальних закладів. Одна дівчинка, яка продовжила навчання у Савранській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів, стала золотою медалісткою. Так Дяченко підтвердила те, що й невелика Капустянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів може дати хорошу базу.
Є в роботі Людмили Василівни ще одна родзинка. Майже у всіх її вихованців дуже гарний почерк, а зошити акуратні й охайні. Вона переконана, що гарний, каліграфічний почерк нікому не завадить і сьогодні, коли настав час комп’ютерів.
Директор школи Дмитро Михайлович Квашук говорить, що Людмила Василівна привертає до себе учнів тим, що вміло поєднує вимогливість і материнську турботу, а колеги шанують її за високий професіоналізм.
– Вона любить те, чим займається, – підкреслює Дмитро Михайлович, – і це відчувається на кожному її уроці, в кожному масовому заході.
Вчителька намагається йти в ногу з часом. Враховуючи те, що Капустянка – село віддалене, Людмила Василівна намагається познайомити своїх вихованців із надбанням світової літератури, культури хоча б доступними їй методами.
...Продзвенів останній дзвінок. Уроки закінчились. Поступово спорожніли класи. Та ще довго чути гомін в кабінеті Людмили Василівни. Вона разом зі своїми вихованцями готує чергову інсценівку.
