Нинішній рік для Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства знаменний. Йому виповнюється 40 років. Ось уже десятиліття його очолює Олександр Іванович Султан. Наш кореспондент попросив досвідченого керівника розповісти про роботу «водників».

– У нашого управління широкі функції. Одна з них – контроль за раціональним використанням, збереженістю й відтворенням водних ресурсів. Ми здійснюємо захист населених пунктів від підтоплень і затоплень. Провадимо моніторинг вод, будівництво захисних споруд. Наше управління контролює використання водних ресурсів Татарбунарського, Арцизького й частково – Кілійського районів, обслуговує понад 56 тисяч гектарів зрошуваних земель. Майже половина їх припадає на Дунай-Дністровську зрошувальну систему.

– Але вона сьогодні, можна сказати, не працює...

– Так, це наш біль. Дунай-Дністровська зрошувальна система не використовується ось вже років вісім. Причини банальні – немає дощувальної техніки, незадовільна якість поливної води. Залишає бажати кращого стан внутрішньогосподарської мережі. Проте зберігати систему треба, і ми це робимо дуже сумлінно. Налагоджено охорону, несемо чергування на відстані 15 – 20 кілометрів від населених пунктів. У нашого колективу таке правило: все робити якісно. Але ж на три експлуатаційні дільниці припадає сотні кілометрів міжгосподарської мережі, сотні гідротехнічних споруд, десятки насосних станцій і ще кілька водоймищ.

– Безсумнівно, у вас господарство значне. Як вдається підготувати його до поливного сезону?

– За рахунок напруженої роботи. Наприклад, ми минулий сезон почали в березні, і на той час вже підготували 20 насосних станцій, десятки насосно-силових агрегатів. Майже 90 кілометрів каналів очистили від намулу, наносів. Вирубали на всій їхній довжині чагарники й викосили траву. Упорядкували багато споруд. Робота виконана дуже велика.

– Робочих рук на все це вистачає?

– Вистачає. У нас трудяться 450 чоловік. Це люди надійні, у мене до них претензій немає. Торік ми полили площ в 2,7 раза більше, ніж у попередньому. Збільшили обсяг перекачування води насосним станціям і подачі в точку водовиділа для наших водокористувачів. Можна сказати, своє завдання – забезпечити поливною водою всіх бажаючих одержати її, ми виконали.

– А як полив вплинув на врожайність?

– Врожайність на поливі, звичайно ж, перевищує результати на богарі. Фермерське господарство «Вікторія», яке активно співпрацює з нами, одержало кукурудзи на зерно 137,6 центнера з гектара. Був це пробний варіант, отож у нинішньому році тут налаштовані одержати вищий результат. А в Арцизькому районі фермерське господарство «Бургуджи» одержало на поливі озимої пшениці 39,8 центнера з гектара. Овочів зібрали у двох районах на зрошуваних землях по 336 центнерів з гектара. Розумний господар, але знаєте, не стане заощаджувати собі ж на збиток. Тим більше, що держава компенсує витрати. Недавно до нас стали звертатися вже й приватники. Минулий рік дав зрозуміти: без поливу земля мало що дасть. Відомо, що з останніх ста років майже половина були посушливими. Яким буде нинішній, достовірно поки що не відомо. На сьогодні з великими господарствами 28 протоколів намірів на полив понад 10 тисяч гектарів вже укладено. Отоваримо також водою й дачні ділянки, усіх, хто до нас звернеться. Готові подати воду й на Павлівські (це в Арцизькому районі) поля. За нами діло не зупиниться.

– З оплатою за водокористування проблем немає?

– Уявіть собі, немає. Люди зрозуміли нарешті: вода – це товар. Понад 370 тисяч гривень заробило управління, на послугах. Ми, до речі, добре заощадили на використанні багатотарифних лічильників – 628 тисяч гривень бюджетних коштів. А всього до спецфонду організації надійшло понад мільйон гривень. І зараз активно готуємося до нового поливного сезону. Виконуючи накази Держводгоспу й облводгоспу щодо відновлення природних джерел, вже виконали достатній обсяг робіт щодо очищення прибережних захисних смуг і водоймищ. Звільнили від сміття джерела річки Фонтанки. Тут нам відчутно допомогли учні Татарбунарського агроліцею й працівники міської ради. Установили водоохоронні й інформаційні стели. По берегах Когильника висадили понад дві тисячі дерев. До середини лютого підготували вже близько 15 тисяч гектарів зрошуваних земель. Сподіваємося, що й держава, повернувшись до нас лицем, позитивно вирішить питання з лімітами електроенергії. Поки що управління водних господарств у цьому дуже обійдені. І незаслужено.