На Україну все глибше та всебічніше впливають різні міжнародні економічні правила гри, і процес інтеграції у світову економіку вже неможливо зупинити. З одного боку, як у нас, так і за кордоном дедалі загострюється конкуренція між учасниками ринків. З другого боку, власники енергоносіїв все частіше зловживають своїм статусом та диктують світу жорсткіші умови, що стимулює зростання вартості життя, загрожує стабільним доходам та добробуту споживачів. Загалом, з’являється дедалі більше чинників, які впливають на нашу з вами кишеню, проте одним з найважливіших є рівень цін. Як держава повинна допомагати суспільству, виробникам та надавачам послуг міцніше «стояти на ногах» та витримувати «цінові шоки» в сучасних агресивних економічних умовах – ми запитали керівника Державної інспекції з контролю за цінами Н.П. НЕМОДРУК.
– Наталіє Павлівно, розпочнемо із загального запитання. Якою є сьогоднішня політика ціноутворення у нашій країні?
– Політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України. Насамперед, ціноутворення має забезпечувати рівні умови і стимули для розвитку всіх суб’єктів господарювання, сприяти їх економічної самостійності. Також ефективне ціноутворення повинно створювати в країні збалансований ринок засобів виробництва товарів і послуг, протидіяти монопольним діям окремих гравців на ринках. Необхідне і об'єктивне співвідношення у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує «справедливий» обмін, розширює сфери застосування вільних цін. Крім того, механізми реалізації цінової політики повинні створювати необхідні економічні гарантії для виробників та враховувати соціальні гарантії, насамперед, для низькооплачуваних і малозабезпечених верств населення, аж до системи компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів.
– Відповідно до законодавства ціни на споживчому ринку формуються у вільному режимі. Кому і яким чином надано право встановлювати та регулювати ціни на деякі продукти?
– Сьогодні приділяється велика увага ринку продовольства. Адже продукти харчування відносяться до найбільш соціально важливої групи товарів. Тому і цінова ситуація у цій сфері постійно перебуває у полі зору держави.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям надано право регулювати (встановлювати) граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію.
– Як безпосередньо Державна інспекція з контролю за цінами може вплинути на рівень цін?
– Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами основними завданнями її є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Звичайно, Держцінінспекція не може напряму диктувати той чи інший рівень цін, встановлювати його підприємствам та іншим суб’єктам, проте вона може попереджати, роз’яснювати, допомагати вирішувати «цінові» питання, тобто створювати умови, які б дозволяли стабілізувати ситуацію та позбутися проблеми.
Так, Держцінінспекцією з метою встановлення економічно обґрунтованих оптових цін виробників на продовольчі товари розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання», оскільки відсутність законодавчо визначеного переліку витрат при виробництві продукції та формуванні оптових цін надає можливість суб’єктам господарювання необґрунтовано завищувати їх собівартість, а неоднозначне тлумачення законодавства щодо конфіденційності інформації – можливість приховувати від контролюючих органів ціну придбання, а це зводить нанівець застосування будь-яких методів регулювання цін при реалізації товарів кінцевому споживачеві.
Прийняття нового Порядку, вимоги якого поширюються на продовольчі товари, що є соціально значущими для населення, дасть змогу скоротити розбіжності цін за регіонами, встановлювати економічно обґрунтовані ціни, загалом поліпшити прозорість та зрозумілість механізмів формування цін усіма учасниками ринку.
– Про які реальні результати роботи інспекції Ви можете нам розповісти?
– Якщо проаналізувати діяльність Держцінінспекції та її територіальних органів у сфері контрольно-наглядових функцій, то слід відзначити, що за минулий рік органами державного контролю за цінами проведено більш ніж півмільйона досліджень підприємств в рамках моніторингу цін і тарифів на соціально значущі товари та послуги, за результатами яких уряду, центральним та місцевим органам виконавчої влади направлено майже 17 тисяч інформаційно-аналітичних матеріалів щодо стабілізації цінової ситуації. Інспекція провела 22 тисячі перевірок різноманітних підприємств на предмет того, як вони дотримуються порядку формування, встановлення та застосування регульованих цін і тарифів. Порушення державної дисципліни цін виявлено більш ніж у половині господарюючих суб’єктів.
За результатами перевірок ціни і тарифи приведені у відповідність з чинним законодавством. Загалом, показники роботи держінспекцій цін на місцях щодо соціального захисту населення, а саме – попередження обрахування та проведення перерахунків із споживачами склали майже 1,5 млрд грн та 274,5 млн грн відповідно.
У минулому році вдалося зменшити фінансування з державного бюджету тих підприємств, які отримували дотації, субвенції тощо, що дало можливість «зекономити» бюджетні кошти за рік у сумі 110,5 млн гривень.
До порушників державної дисципліни цін застосовано економічних та фінансових санкцій на загальну суму понад 150 млн гривень.
Понад 2,5 тисячі посадових осіб, винних у порушеннях, притягнуто до адміністративно-дисциплінарної відповідальності, зокрема, накладено адміністративні штрафи на загальну суму 315,8 тис. гривень.
Кабінетом Міністрів України з метою посилення контролю за формуванням тарифів на житлово-комунальні послуги, недопущення безпідставного їх підвищення прийнято постанову від 27.02.2007 № 297, якою Державну інспекцію з контролю за цінами уповноважено надавати висновки стосовно розрахунків планових витрат на окремі їх види. Завдяки цій роботі, попереджено обрахування споживачів (за витратами) у розрахунку на річні обсяги надання послуг на суму понад 200,0 млн гривень.
Слід зазначити, що робота з надання висновків, поряд з іншими заходами уряду, сприяла стриманню процесу інфляції – за даними офіційної статистики індекс споживчих цін на житлово-комунальні послуги у січні-лютому 2007 року склав 106,4 відс., а за 12 місяців – 112,3 відс., тобто за останні десять місяців інфляція склала майже стільки ж, скільки за два перші місяці, коли висновки ще не надавалися.
Одночасно, територіальними органами Держцінінспекції постійно надається методична допомога місцевим органам влади та підприємствам-виробникам послуг як стосовно регламентних вимог з надання висновків, так і з питань відповідного порядку формування та застосування тарифів.
– Назвіть, будь-ласка, типові порушення при формуванні цін на продукти харчування.
– Типовим порушенням при дотриманні державної дисципліни цін, наприклад, на продукти харчування є здебільшого пряме завищення граничних рівнів торговельних надбавок та їх застосування до цін придбання у посередників або до оптових цін виробників без урахування наданих знижок (тобто, до цін, зазначених у прайс-листах), замість оптових цін виробників (митної вартості). Досить часто до собівартості продукції відносяться витрати у завищених розмірах, завищується граничний рівень рентабельності, загалом підвищуються ціни без декларування зміни їх рівнів тощо.
Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс» (м. Одеса) реалізовувало молоко та сир кисломолочний за цінами, сформованими з торговельними надбавками 27 і 37,7 відс. відповідно, замість встановленого граничного рівня 20 відс. до оптово-відпускних цін виробників. Внаслідок порушення державної дисципліни цін товариство необґрунтовано отримало 37,9 тис. гривень.
ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» застосовував у розрахунках з підприємствами торгівлі завищені оптово-відпускні ціни на хліб із борошна пшеничного І сорту та суміші борошна, зокрема: на хліб «Ароматний» – 1,76 грн замість правильно розрахованої ціни 1,72 грн; на хліб «Любительський» – 2,61 грн замість вірної ціни 2,40 грн; на хліб «Заварний» – 2,04 грн замість вірної ціни 2 гривні. Внаслідок допущених порушень при формуванні та застосуванні оптово-відпускних цін підприємство одержало необґрунтовану виручку в сумі 9,3 тис. гривень.
Перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-ПродСервіс ЛТД» (м. Малин Житомирської області) встановлено, що при реалізації (перепродажу) хліба та хлібобулочної продукції, отриманих від ДП АТ «Київхліб», застосовувались торговельні надбавки в 2-3 рази вищі за встановлені граничні. В результаті порушення товариством необґрунтовано отримано виручки в сумі 21,3 тис гривень.
– Які з пріоритетних завдань, що ставить перед собою Держцінінспекція, на Вашу думку, сприятимуть реальним зрушенням в соціально-економічній сфері?
– Державна інспекція з контролю за цінами, відповідно до своїх повноважень, бере участь у забезпеченні реалізації окремих антиінфляційних заходів уряду, які спрямовані, зокрема, на недопущення необґрунтованого підвищення цін на окремі соціально важливі товари, підвищення ефективності адміністрування цін (тарифів) на продукцію (послуги) суб’єктів природних монополій та послуги житлово-комунального господарства, а також заходи з оптимізації державного регулювання цін.
Слід зазначити, що чинники формування цінової ситуації на споживчому ринку у 2008 році мають об’єктивний та суб’єктивний характер.
До об’єктивних чинників підвищення цін можна віднести вплив світової кон’юнктури, що характеризується загальним зростанням цін на світовому ринку, зокрема, агропродукції, а також підвищенням цін на енергетичні компоненти витрат, насамперед, на природний газ та нафту.
Водночас, є і суб’єктивні чинники, вирішення яких дасть змогу стримувати інфляційні процеси в країні, сприяти досягненню балансу інтересів споживачів і виробників. Причому, питання стримування зростання цін не повинно стати причиною збитковості підприємств. Наприклад, «штучне» стримування цін на хліб масового вжитку в Миколаївській області при наданні Кабінетом Міністрів України облдержадміністрації повноважень щодо затвердження нормативів рентабельності на виробництво даного виду продукції (рівень збитковості на виробництво хліба масового вжитку – до 40 відсотків).
Слід зазначити, що ціни у сільських районах на продовольчу продукцію нерідко на 30-50 відсотків вищі, ніж у обласних центрах. Варто відновити, на нашу думку, та застосувати досвід роботи споживчої кооперації, яка була поширена за часів планової економіки та відігравала важливу роль у наповненні місцевого ринку продукцією. Саме вона змогла б наповнити ринок продукції в селах і, насамперед, нефасованими товарами – олією, крупами, борошном, що дало б можливість населенню право вибору придбання, наприклад, олії у фірмовій упаковці за 13-15 грн, або на розлив – за 8 грн/літр.
Крім того, важливу роль у стримуванні інфляційних процесів та недопущенні необґрунтованого зростання цін відіграють і засоби масової інформації. Висвітлення в окремих ЗМІ «сенсаційних» випадків зростання цін може спричинити ажіотажний попит населення на будь-який товар. Адже інфляційне очікування – один з основних чинників необґрунтованого зростання цін.
