ПОРОМ ОРЛІВКА – ІСАКЧА. А НАВІЩО?
Це питання стало основним на засіданні постійної комісії обласної ради з питань морегосподарського комплексу під головуванням Михайла Міюсова.
Агентство транскордонної співпраці «Єврорегіон «Нижній Дунай» звернулося до керівництва обласної ради із проханням сприяти організації міжнародної вантажопасажирської поромної переправи Орлівка (Україна) – Ісакча (Румунія). З'ясувалося, що проект ТОВ «Лімба» з техніко-економічним обґрунтуванням був розроблений і узгоджений ще десять років тому, і на цьому справа загальмувалася: пріоритетом повважали лінію Ізмаїл – Тулча. Директор підприємства Олександр Ярига повідомив, що якийсь румунський інвестор готовий вкласти кошти. У проекті два етапи – створення власне переправи і організація прикордонного і митного пунктів. Глибини біля Орлівки нормальні, а біля протилежного берега Дунаю доведеться провести днопоглиблювальні роботи. Пором вантажопідйомністю 600 тонн планують орендувати або, якщо не вийде, побудувати. Щоправда, останній варіант затягне вирішення питання на рік. Пан Ярига повідомив, що можна довести інтенсивність відправлення порому до 40 хвилин.
Директор підприємства навів такі доводи на свою користь: туристи будуть рухатися до Болгарії, ділові люди – до Туреччини. І ще одне: «До Євросоюзу – обминаючи Молдову!» Нову переправу можна буде включити у так зване Чорноморське транспортне кільце. Крім того, будівництво автобану Одеса – Рені стрімко збільшить інтенсивність руху в зазначеному районі. Жителі сорокакілометрової прикордонної зони зможуть робити рейси до Румунії, що, за словами О. Яриги, вдихне життя в придунайські населені пункти. Конкуренція авторів проекту не лякає, мовляв, з Орлівки до Ісакчи – усього п'ятнадцять хвилин ходу, а це найбільший плюс проекту. Вартість гідротехнічних робіт складе близько 1 мільйона доларів. Всі витрати бере на себе інвестор, про фінансування з бюджету мова не йде.
– Якщо не йде, навіщо ми це обговорюємо? – зауважив депутат Сергій Строя. – У районі Орлівки буде побудований міст. До чого тут пором?
Крім того, потужний Ренійський портовий комплекс нині практично не завантажений. Річкове пасажирське – тоді ще «дошенгенське»! – сполучення з Галацом себе не виправдало, а пором у румунському порту Тулчі практично не функціонує. Сухопутний перехід через Джурджулешти (Молдова) цілком задовольняє виникаючий попит.
Начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку облдержадміністрації Олександр Голокоз повідомив, що Держприкордонслужба України категорично заперечує проти відкриття пропускного пункту в Орлівці. Причина проста – немає рації витрачати гроші з бюджету на його організацію і утримання при відсутності потенційного вантажо- і пасажиропотоку, що може окупити відповідні витрати з держбюджету. Директор ТОВ «Лімба» зазначив, що інвестор готовий піти на такий ризик і почати будівництво. Ці слова викликали в депутата С. Строї підозри, що щирі задуми організаторів маскуються під добрими побажаннями. За його інформацією, у Румунії просто немає зацікавлених осіб, готових фінансувати проект. Голова комісії Михайло Міюсов заявив, що не можна приймати позитивне рішення без чітко позначеної позиції відповідної влади сусідньої країни. Депутати рекомендували ТОВ «Лімба» самостійно здійснювати діяльність щодо організації поромної переправи.
Комісія також схвалила проект Концепції розвитку пасажирського автотранспорту в Одеській області на період до 2015 року. Крім того, вирішили взяти до уваги пропозиції депутата обласної ради Д. Українця щодо внесення змін до нової редакції Правил користування маломірними суднами, плавзасобами на водних об'єктах Одеської області. Після аналізу їхнього застосування протягом навігаційного періоду депутати повернуться до обговорення цього питання.
Наш кор.
ТО ЯКА ТВОЯ РОЛЬ, ДЕПУТАТЕ?
Чергова сесія Ізмаїльської районної ради, розглянувши двадцять питань за дві години, ухвалила програму соціально-економічного та культурного розвитку на нинішній рік.
Сесія розпочалася зі звіту районної державної адміністрації щодо виконання програми попереднього року. На жаль, негатив у 2007 році значно переважив позитивні тенденції. Значно знижено виробництво сільськогосподарської продукції – урожаю в цілому зібрано трохи більше половини від запланованого, валовий збір зерна склав 49 тисяч тонн, трохи більше половини того, що намічалося. 19 з 27 сільгосппідприємств завершили рік зі збитками. Чергова посуха відчутно вдарила по аграріях, порушивши усі плани. Адже останнім часом начебто намітилася тенденція відновлення багатогалузевого виробництва. Неврожай негативно позначився і на тваринництві через дефіцит кормів, що виник, – знову було скорочено поголів’я тварин. Дотації, отримані за минулорічний збиток при вирощуванні зернових, аж ніяк не назвеш достатніми, погашено лише частину витрат на насіння.
У той же час, як відзначалося на сесії, неврожай не вплинув на доходи населення, які зросли на 9,9 відсотка. За принципом «порятунок потопаючих – справа самих потопаючих» селяни все більше усвідомлюють, що сподіватися їм, окрім як на себе, ні на кого, роблять основний натиск на інтенсивне використання присадибних ділянок. У той же час доходи від оренди земельних паїв значно зменшилися, зокрема від оренди майна ледве чи не в 10 разів, що жодними посухами не поясниш. Швидше, йдеться про процес розпаювання майна, який так і не завершився до кінця, про безліч нюансів, пов’язаних із цим, про що, до речі, вже говорилося неодноразово. Як і про те, що самі селяни на місцях мають бути принциповішими...
І тут все ж таки, здається, важлива істотніша консолідуюча роль не лише органів влади, але й депутатів районної та місцевої рад. Адже не полягає ж їхня громадська робота лише в тому, щоб ухвалювати проекти та рішення, ретельно відпрацьовані на засіданнях постійних комісій? Яка їхня роль у ситуації, за якої більшість колишніх колективних господарств наказала довго жити? Так, святе місце порожнім не буває. Досить успішно діє «Перша плодоовочева компанія», зайвий раз переконуючи у перевагах приватного капіталу, де, скажімо так, є господар і наймана робоча сила. Але успішність цієї структури, судячи з наявної інформації, пов’язана ще й із чітким виконанням зобов’язань перед орендодавцями. Це саме те, чого не вистачає іншим агрооб’єднанням, які сьогодні руйнуються, які тому й починають розвалюватися, що не завжди враховують інтереси тих, на чиїй землі працюють, чию техніку використовують, вчасно не платять податки тощо. Ось де й слабка, мабуть, роль тих, кого люди обирали, тих, хто живе в селах і усе бачить і чує. А що робити, щоб змінити становище на краще, допомогти, підказати людям, де і в чому вони програють?
На сесії прозвучала інформація, що дохідну частину районного бюджету збільшено – але за рахунок надходження субвенцій із інших бюджетів на реалізацію інвестиційних процесів.
Ухвалена на сесії програма соціально-економічного та культурного розвитку Ізмаїльського району на нинішній рік передбачає реалізацію стратегії економічного і соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року, визначена, скажемо так, та планка, яку має взяти район для того, щоб і борги минулого року перекрити, й зробити заділ на майбутнє. Серед пріоритетних завдань – капітальний ремонт багатьох соціальних об’єктів, розроблення технічної документації щодо забезпечення питною водою, боротьба із підтопленням, розморожування довгобуду – школи у Комишівці тощо.
Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»
ДЕПУТАТ – ВИБОРЕЦЬ: ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК
Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» працює вже понад десять років, але офіційно була зареєстрована лише у 2004 році.
На рахунку цієї Всеукраїнської громадської організації понад 80 всіляких заходів - прес-конференцій, семінарів, тренінгів, «круглих столів», вуличних акцій. Нещодавно ця організація завершила дворічний моніторинг діяльності місцевих рад Одеської області та політичних сил, репрезентованих в них. Саму роботу було присвячено дворіччю проведення останніх виборів до місцевих рад. Її результати дають привід для серйозних міркувань та висновків...
...Отже, як об'єкти дослідження КВУ обрав Одеську, Ізмаїльську, Ренійську, Білгород-Дністровську, Роздільнянську та Котовську міські і Одеську обласну ради.
Ця тема досить актуальна з багатьох причин. Насамперед, це були перші вибори, які провадилися за партійними списками. Раніше, коли здійснювався мажоритарний принцип, виборці кожного округу знали свого депутата "в лице", а тепер усе втратило індивідуальність, і "зворотний зв'язок" депутата із виборцями набув досить невизначеного характеру. І ступінь встановлюваних контактів вже багато у чому залежить від "бажання та планів" тієї або іншої політичної сили. Скажімо, Партія регіонів в усіх місцевих радах розподілила своїх депутатів по містах, районах, інших населених пунктах. Усіх депутатів Іллічівської міської ради закріплено за існуючими раніше округами: там вони провадять свої зустрічі із виборцями та звітують перед ними за виконану роботу.
Депутати Теплодарської міськради звітують про роботу кожної фракції, створеної у депутатському корпусі, використовуючи з цією метою місцеве телебачення. А потім все ж таки провадиться і зустріч із виборцями у місцевому Будинку культури, в якій бере участь і мер міста Л.М. Печерський.
Як відомо, прямі контакти із виборцями найчастіше відбуваються у дні депутатського прийому, які намічаються у заздалегідь обраних місцях. Але це за теорією та вимогами закону про місцеве самоврядування. А на практиці, як встановили члени комітету виборців, у цій справі ще дуже багато бюрократизму та відвертого окозамилювання.
По-перше, не одразу вдалося навіть встановити самі графіки прийому депутатів, а, по-друге, знайти зазначені в тих графіках місця та час прийому. До депутата не можна додзвонитися, до нього не можна зайти за зазначеною адресою, тому що сам будинок виявляється під охороною і "людей з вулиці" туди просто не пускають. А, по-третє, виборці довго оббивають пороги органів місцевих рад, щоб роздобути координати "свого" депутата.
Усе вищесказане має прямий стосунок до багатьох депутатів Одеської міськради, які, як заявили працівники апарату, "не повідомляють їм про свій режим роботи із виборцями".
Але представники комітету не погодилися із такими доводами й почали самостійно збирати дані про зустрічі із виборцями. Вийшла досить вражаюча картина, яка, треба гадати, зустрічається і в деяких інших міських та районних радах.
Отож, із офіційного сайту Одеської міськради вдалося встановити, що там є дані лише щодо 19 депутатів, причому з окремих позицій вони явно застаріли. Довелося самостійно провадити пошук "реквізитів". Під натиском та вимогою керівництва Комітету із Києва вдалося домогтися певних даних щодо прийому виборців 100 депутатами (у міськраді їх – 120). Однак виявилося, що деякі із отриманих даних не відповідають дійсності. Окрім того, у двадцятьох випадках місцеві партійні організації нічого не знали про графік та час зустрічі із виборцями своїх висуванців.
За багатьма зазначеними телефонами не можна додзвонитися, а деяких із зазначених приймалень просто не існує. Окрім того, з'явився ще один тривожний сигнал: деякі депутати місцевих рад переклали свої обов'язки на численних помічників. Добре, що гроші на їхнє утримання є.
Не усе гаразд і в інших згаданих раніше міських радах. Так, в Роздільній депутати від БЮТ та ПППУ взагалі не провадять прийом виборців. У Білгороді-Дністровському байдужість до своїх виборців проявляють депутати від Соціалістичної партії. У Котовську список партій, які "забули" про своїх виборців значно ширший. І усе це при тому, що щорічна звітність перед виборцями є законодавчою нормою для депутатів усіх рівнів.
Минулого року перед виборцями відзвітували лише три фракції Одеської міськради: "Наша Одеса", БЮТ та Партія регіонів. У Ренійській же, Роздільнянській міськрадах письмові звіти депутатів при перевірці взагалі були відсутні.
Виникає цілком правомірне питання і про звіт цих політичних сил за своїх висуванців. Адже саме політичні партії несуть повну відповідальність за виконання своїх передвиборних обіцянок.
Заслуговує на пильну увагу ще одна сторона у діяльності депутатів місцевих рад. Адже вони неодноразово на передвиборних зустрічах заявляли, що будуть провадити роботу чесно, відкрито, постійно інформуючи населення про рішення, які ухвалено та такі, що ще готуються до ухвалення. А який стан справа на практиці?
У Білгород-Дністровській міськраді за результатами чергової сесії видається інформаційний бюлетень із текстами усіх ухвалених рішень. Але саме тут придумали й суворо дотримуються незаконної процедури акредитації працівників ЗМІ. Від них вимагають, наприклад, копії статутних документів видань.
Ізмаїльська міськрада "забула" запросити журналістів на сесію, де ухвалювався бюджет міста на 2008 рік.
В Одеській міській раді регулярно обмежується доступ працівників ЗМІ на засідання постійних комісій. Окрім того, журналісти так і не змогли одержати повного тексту міської цільової програми підготовки та проведення в Одесі фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
Буваючи на сесії міських рад, неважко помітити, що представникам ЗМІ видаються лише окремі документи, а найчастіше це лише один порядок денний...
На прес-конференції, яка нещодавно відбулася, голова Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України" Анатолій Бойко ще раз підкреслив, що змушений констатувати: за минулий рік не спостерігалося серйозного прогресу у забезпеченні відкритості та прозорості роботи місцевих рад, а також безпосереднього зв'язку між депутатами цих рад та виборцями. Проведена у цьому напрямі робота не має для деяких депутатів системного, обов'язкового характеру. Особливо у плані особистого прийому виборців та конкретної роботи щодо їхніх листів та заяв.
А тому потрібні відповідні заходи, як з боку місцевих підрозділів політичних партій, так і постійних комісій місцевих рад з питань депутатської діяльності.
Степан СЕРБІНОВ, «Одеські вісті»
