Як вже повідомляли «Одеські вісті», на спільному засіданні трьох профільних постійних комісій обласної ради відбулося попереднє обговорення найважливіших для регіону документів – «Схеми планування території Одеської області» і «Схеми планування територій курортно-оздоровчого і рекреаційного призначення Одеської області», які розроблено творчим колективом Українського державного НДІ «Діпромісто» на замовлення управління архітектури і містобудування облдержадміністрації.
Відповідно до чинного законодавства, такі схеми будуть розроблятися для територій всіх областей України. Це дозволить скласти зрозумілу картину їхнього розвитку в перспективі як мінімум на двадцять років. У цей час така робота вже триває в чотирнадцятьох регіонах.
Тому, безумовно, незайвим буде вивчити документи, про які йдеться. Що стосується Одеської області, то, як випливає з пояснень фахівців УД НДІ «Діпромісто», при розробці схеми планування враховувалася низка специфічних умов, зокрема й те, що вона граничить із двома суміжними державами – Румунією і Молдовою, має велику довжину морської берегової лінії, а також обслуговує кілька міжнародних транспортних коридорів. У ній також враховувалися як загальнодержавні завдання, пов’язані з перспективами розвитку регіону, так і внутрішньообласні, що стосуються, насамперед, інтенсифікації морегосподарського, дорожньо-транспортного і курортно-рекреаційних комплексів, промисловості і аграрного сектору економіки.
Зрозуміло, що після ухвалення цього документа обласною радою необхідно буде розпочати розробку схем планування адміністративних районів, міст та інших населених пунктів області, що має поглибити і конкретизувати вже почату роботу. Мається на увазі планування і розташування великих об’єктів промислового, санаторно-оздоровчого і агропромислового комплексів, будівництво доріг та інфраструктури житлово-комунального господарства. Крім того, вся територія Одеської області структуризована і за зонами урбанізації. Серед них: Центральна зона із центром у місті Одесі, до якої належать і міста Іллічівськ, Южне, Теплодар, а також Комінтернівський, Біляївський, Овідіопольський, Білгород-Дністровський і Роздільнянський райони, Північна – із центром у місті Котовську і Придунайська – із центром у місті Ізмаїлі. Кожна з таких зон матиме свій регламент розвитку, експлуатації і забудови.
В цілому, в основу цієї схеми планування територій закладено прогресивну структуру, яка враховує так звані європейські тенденції, коли робоча сила поступово із трудо– і матеріаломістких галузей згодом перетече до сфери послуг. Для Одеської області це особливо важливо, тому що тут існує значний оздоровчо-рекреаційний комплекс, а згодом його потенціал має значно зрости.
Крім структурних змін, коли шістдесят відсотків працездатного населення буде зайнято в містообслуговуючих галузях, і лише сорок – в містоутворюючих, до схеми планування закладаються перспективи для розвитку інтелектуально- і наукомістких галузей, а також транскордонної і міжрегіональної співпраці. У зв’язку із цим передбачається значний розвиток науково-інноваційного потенціалу, насамперед, на базі існуючих вузів, науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро і науково-промислових об’єднань.
На цей період часу визначено також орієнтовну питому вагу кожної з галузей у загальному обсязі народного господарства, так сільське господарство становитиме вісім відсотків, промисловість – дванадцять, будівництво – сім, транспорт – дванадцять-тринадцять, а вся невиробнича сфера – близько шістдесяти відсотків.
Якщо говорити про народонаселення області, а цей аспект досить важливий як для України, так і у цілому для Європи, де кількість населення також скорочується, то фахівцями визначено загальну орієнтовну перспективу на дві тисячі двадцять шостий рік – два мільйони триста дев’яносто одна тисяча чоловік.
Одна з важливостей розглянутих документів є й те, що, нарешті, фахівцями НДІ державного рангу визначено і територію рекреаційної зони – до двох кілометрів углиб від крайки води по всьому узбережжю Чорного моря, що становить близько двадцяти тисяч гектарів. Хотілося б сподіватися, що розміри цієї території будуть затверджені і на законодавчому рівні.
На жаль, виходячи з пояснень фахівців УД НДІ «Діпромісто», не до кінця зрозуміла доля Білгород-Дністровського морського порту. Оскільки, за їхніми словами, це залежить від висоти майбутнього мосту через Дністровський лиман на майбутній автотрасі Одеса – Рені. Якщо міст споруджуватиметься такої висоти, яка не дозволить проходити під ним морським суднам, порт доведеться закривати. І, навпаки, якщо висота мосту буде достатньою для цього, найдавніший у нашому регіоні порт залишиться, а отже, буде жити і місто. Ціна питання, як завжди, упирається у гроші. Але тоді навіщо будувати дорогу, «якщо вона не веде до храму»? Залишається лише сподіватися, що цю проблему буде розв’язано позитивно після детального проектування території цього адміністративного району і вищезгаданої автомагістралі.
Слід також зазначити, що ці схеми планування територій області не стосуються Генерального плану розвитку міста Одеси. У них тільки пророблені і враховані моменти стикування з міськими інженерними комунікаціями, інтереси приміських районів і місцевих рад, а також схеми розвитку рекреаційних територій.
