Гагаузький ансамбль пісні і танцю «Севда гюлю» із села Котловини Ренійського району нещодавно захистив статус народного колективу, але вже підтвердив свою творчу зрілість на міжнародному рівні: артисти із тріумфом повернулися з турне по Туреччині, де взяли участь у двох престижних фольклорних фестивалях. Гастролі котловинців тривали 12 днів, протягом яких вони проїхали в цілому 4800 кілометрів від Дунаю до берегів Середземного моря і назад.
ЗА КОРДОН – ЧЕРЕЗ ТЕРНИ
Передісторія безпрецедентних гастролей «Севда гюлю» була тривалою і складною. Ще в січні нинішнього року Організація фольклорних досліджень Туреччини і Всеукраїнська громадська організація «Союз гагаузів України» уклали договір про культурну співпрацю між нашими країнами. У реалізації цієї угоди взяв участь і факультет тюркських мов Київського національного університету ім. Шевченка.
У квітні п.р. турецька сторона офіційно запросила самодіяльний колектив з Котловини виступити на фольклорних фестивалях у містах Сіліфке і Газіантеп. Перед ренійською районною владою відразу ж виникла проблема організаційно-фінансового забезпечення поїздки. Подорож по Туреччині і перебування в цій країні оплачувалися за рахунок приймаючої сторони, однак оформлення візових документів і проїзд до турецького кордону (і від кордону назад до Рені) повинні були профінансувати українські партнери. На щастя, грошове питання було вирішено благополучно: 12 тис. гривень вдалося виділити з коштів, передбачених в обласному бюджеті на програму підтримки народних колективів, решта грошей надійшла завдяки районній програмі розвитку культури.
Набагато важче проходили бюрократичні процедури. На шляху до Туреччини артистам потрібно було перетнути Румунію і Болгарію, тому кожному з 28-ми учасників турне треба було відкрити візи трьох держав. Оформлені документи були доставлені в останню мить, коли група вже сідала в автобус!
ФЕСТИВАЛЬ ЙДЕ ДО ЛЮДЕЙ
Добираючись до «кінцевої зупинки», гагаузький ансамбль проїхав всю Туреччину з півночі на південь: маршрут проходив через Стамбул, столицю країни Анкару, внутрішні райони півострова Мала Азія і закінчився на узбережжі Середземного моря. Тут, у невеличкому місті Силіфке відбувся XXXV міжнародний фестиваль фольклору і музики, який щорічно скликає представників етнічного мистецтва різних країн світу. Цього разу сюди прибули вокальні і хореографічні колективи із Чорногорії, Албанії, Грузії, Болгарії, Кіпру, Туреччини і України. Поряд з «Севда гюлю», нашу країну репрезентував чудовий київський ансамбль «Роксоланія».
– Програма фестивалю виявилася надзвичайно насиченою – виступ кожного колективу був розписаний буквально по хвилинах, – ділиться враженнями від поїздки начальник Ренійського райвідділу культури Ірина Желєзова. – Наш ансамбль, наприклад, давав по два-три концерти на день, причому на різних майданчиках міста. Крім того, виступали ми і за межами фестивального центру – у невеличких селищах, школах, дитячих садках, коледжах і навіть у поліцейській дільниці. Така організаційна особливість пояснюється оригінальною концепцією фольклорного форуму. Цю концепцію можна сформулювати так: «Не люди йдуть на фестиваль, а фестиваль йде до людей». Ідея полягає в тому, що велика концертна програма – це «мозаїка», що складається з окремих номерів, які проходять у різних місцях. І все це – дуже мобільно, під відкритим небом, у безпосередньому контакті із глядачами. Не було ні одного виступу в приміщенні! Таким чином, і місцева публіка, і гості, і просто перехожі зовсім вільно, без черг, без штовханини в проходах і інших звичних для нас проблем, можуть спостерігати за виступами артистів і прилучатися до культури різних народів. Завдяки цьому фестиваль охоплює величезну кількість глядачів, які мають можливість стежити буквально з порога свого будинку, офісу, крамниці.
Інтерес до цього свята фольклору воістину величезний. Досить сказати, що заключний гала-концерт зібрав 25-тисячну аудиторію і у прямому ефірі транслювався по інтернету.
Не можна не відзначити, що за 35 років свого існування фестиваль виробив унікальні традиції. Щоб публіка краще відчувала дух народної культури, кожен день концертної програми супроводжується готуванням певної страви турецької національної кухні. Кулінарне «шоу» відбувається прямо на очах присутніх, після чого жінки безкоштовно пригощають всіх бажаючих. Багато хто, до речі, приходить туди зі своїм посудом. А найцікавіша мить пов’язана з особистою участю артистів у цій традиції: найвродливіші дівчата кожного ансамблю персонально пригощають «фестивальними» стравами того чи іншого почесного гостя. Із числа красунь «Севда гюлю» ця честь випала Катерині Цонковій – вона пригощала мера міста Силіфке.
ВІДКРИЛИ ДЛЯ СЕБЕ... СЕБЕ
– Турки приділяли нам стільки щирої уваги, що наші учасники відчули себе справжніми зірками! Говорячи без вдаваної скромності, вони це справді заслужили. Навіть на тлі загального професіоналізму, ансамбль «Севда Гюлю» виступив чудово – котловинці продемонстрували дуже високий рівень сценічної і артистичної культури. Відзначив це і головний натхненник фестивалю в Силіфке – президент Організації фольклорних досліджень Туреччини, професор Ірфам-бей, – продовжувала Ірина Желєзова. – Хотілося б сказати і про те, що під час гастролей ми зробили для себе низку цікавих, у чомусь навіть несподіваних спостережень. Незважаючи на те, що гагаузів прийнято вважати самобутньою етнічною гілкою турецького народу, між традиційними культурами цих націй виявилися разючі відмінності. Так, у них спільні корені, але, як виявилося, гагаузи ближче до першоджерел тюркської культури. Турки ж за час багатовікового лідерства в ісламському світі запозичили безліч арабських і інших східних елементів, які проявляються у всьому – від костюмів до танцювальних рухів і музичних мотивів; у них інша манера виконання хореографічних і вокальних елементів. Розуміють це і самі турки, які сприймають гагаузький національний колорит як якийсь реліктовий, а тому особливо цінний шар тюркської культурної спадщини. Напевно, саме тому турецькі глядачі зустрічали кожен виступ «Севда гюлю» буквально на «ура».
