У цьому році Іванівській централізованій бібліотечній системі виповнюється 30 років, тож доцільно згадати дещо з історії її створення та розвитку.
У далекому вже 1925 році в містечку Янівка (таку назву до 1946 року мала Іванівка) започаткувала роботу хата-читальня. Коли в райцентрі був споруджений Будинок культури (1935 – 1937 рр.), при ньому створили бібліотеку для дорослих та дітей. нею користувалися 413 читачів. Під час окупації Янівки німецькими загарбниками, книжковий фонд (а він нараховував 6880 примірників) був знищений. На початку квітня 1944 року Янівка була визволена, і через деякий час, у вересні 1946 року, за ініціативою молоді, розпочала роботу бібліотека. Завідувала нею Марія Василівна Марцун. Літератури було обмаль… Чимало книг подарували жителі Іванівки, зокрема цілий віз книжок віддала в загальне користування Любов Дрозденко.
При бібліотеці для дорослих спочатку діяв дитячий відділ, а з листопада 1947 року було виділено приблизно десять тисяч примірників книжок для дитячої бібліотеки. Марія Василівна Марцун стала її завідувачкою. Протягом трьох десятиліть працювала вона, вміло керуючи читанням юних відвідувачів. З дорослими читачами працювала Валентина Дмитрівна Рябохлист. Вимоглива до себе і колег, вона чесно і добросовісно виконувала свої обов’язки.
На той час бібліотеки району перебували на балансі сільських і селищних рад. На сесіях рад затверджували кандидатуру на посаду бібліотекаря, заслуховували звіт про роботу, звільняли. Сільські, селищні ради виплачували зарплату бібліотекарям, виділяли кошти на ремонт приміщень, придбання інвентарю. Книжки надходили поштою з Одеси. Якщо на території ради було кілька бібліотек, то бібліотекарі між собою зустрічалися, проводили спільні заходи, допомагали колгоспу в просапуванні польових культур, виїздили до хліборобів і тваринників з цікавою літературою.
Нелегко було працювати як в райцентрі, так і в селі. Бібліотекарі брали активну участь в художній самодіяльності, громадській роботі. Треба було шукати нові шляхи удосконалення обслуговування читачів і так побудувати мережу бібліотек, щоб забезпечити оптимальну організацію книжкових фондів і їх ефективне використання. Об’єднання розрізнених бібліотек у централізовану систему – це не просто сума однорідних закладів. Централізація дає можливість досягти високого рівня пропаганди книги і роботи з читачами, розширити функції масової бібліотеки щодо задоволення потреб різних категорій читачів. І у 1977 – 1978 рр. 32 бібліотеки району об’єднали в Іванівську централізовану бібліотечну систему (ЦБС). Директором її стала Валентина Дмитрівна Рябохлист, яка пропрацювала на цій посаді до 1982 року.
…Розбудова незалежної України триває в досить складних і суперечливих умовах. Економічна криза, соціальні негаразди, висока інфляція. Бібліотекарі працюють в холодних приміщеннях, в більшості бібліотек відсутнє освітлення (сільські ради відмовляються оплачувати), зарплату затримують на два-три місяці. Але робота провадиться на рівні вимог – масові заходи, методичні виїзди в бібліотеки району (на попутному транспорті, пішки…). Працюють пункти видачі літератури на польових станах, тваринницьких фермах, випускаються «Боевые листки», «Молнии», здійснюють подвірні обходи людей похилого віку та інвалідів (обслуговують вдома). По ЦБС на той час працювало 12 клубів за інтересами.
У 1996 році відбулося велике скорочення штатних одиниць, із 49 – до 20. Бібліотекарі працювали на 0,5 та 0,25 ставки, по один – два – три місяці перебували у відпустках за власний рахунок. Але вдосконалювались нестаціонарні форми обслуговування: пункти видачі на польових станах, тваринницьких фермах (їх на той час було 28 по всій ЦБС).
У 1998 році велика увага приділялась програмі «Повернуті імена». Всі бібліотекарі були задіяні у пошуковій роботі по збиранню матеріалів для написання «Книги Пам’яті України». Також вперше, за розпорядженням Президента України, святкували Всеукраїнський день бібліотек. Цього ж року було започатковано експеримент щодо введення платних послуг в бібліотеках ЦБС, і надалі платні послуги не скасовувалися. У той час матеріальна база бібліотек була слабкою, надходження літератури – мінімальне. Для порівняння: 1990 року надійшло 18300 книжок, 1995-го – 3123, 2000-го – 316. Престиж бібліотек знижувався…
За сприяння голови райдержадміністрації С.Є. Форніки, у березні 2001 року «голубий вогник» зігрів промерзлі приміщення районного Будинку культури, районної бібліотеки для дорослих і дітей. Розпорядженням голови облдержадміністрації С.Р. Гриневецького у 2002 році було відновлено посадові оклади бібліотечним працівникам.
У 2002 – 2004 рр. Міжвідомча комісія райдержадміністрації з питань охорони дитинства та сімейної політики ухвалила рішення про проведення виїзних нарад та семінарів на базі сільських та селищних Будинків культури, бібліотек, музичних шкіл. У зв’язку з цими виїздами позитивні зрушення щодо санітарного стану відбулися в закладах культури, відчувались посилена увага з боку районного керівництва та підтримка місцевої влади (Радісненська бібліотека переведена в опалюване приміщення дитячого садка, відремонтовано дах, підключено електроосвітлення в Р. Слобідській, Адамівській, Благоївській, Білчанській, Павлинській, Прохорівській, Сухомлинівській бібліотеках).
Вже кілька років користуємося автобусом, придбаним обласним управлінням культури у 2002 році. Почастішали виїзди до бібліотек району з практичною, методичною допомогою, з відвідання заходів, які провадять бібліотекарі. Згодом було придбано комп’ютер, а у 2006 році для ЦРБ – ксерокс.
Фонд Іванівської ЦБС на 1 січня 2008 року становив 259 716 книжок. За минулий рік бібліотеки району відвідали 15 762 читачі. Їм було видано понад 292 тисячі примірників книжок. В районі збережено мережу бібліотечних закладів, налічується 29 бібліотек, в яких діють 11 клубів за інтересами. Бібліотекарям регулярно виплачується заробітна плата. Щомісячно в районній бібліотеці провадяться семінари, наради, семінари-практикуми, працює Школа молодого бібліотекаря.
