ЯСКРАВОЮ ПОДІЄЮ У КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ ОДЕСИ ОСТАННІМ ЧАСОМ СТАВ ТВОРЧИЙ ВЕЧІР ПОЕТА ЄВГЕНА ЄВТУШЕНКА
Це був відгук на дружнє запрошення голови правління Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів "Майбутнє" Бориса Литвака. В Одеській філармонії відбувся творчий вечір, увесь збір від якого Євген Олександрович перерахував на допомогу дітям.
Не усі з тих, хто склав нинішню аудиторію, поставилися із розумінням до його поезії, але як патріарх вітчизняної літератури він викликав буквально загальний інтерес. Зала була переповнена, і, незважаючи на духоту, глядачі пробули у напруженій увазі усі дві з половиною години, які тривала зустріч.
Виступ відбувався за продуманим сценарієм, у якому не було відведено часу для традиційних у подібних випадках відповідей на записки або читання віршів на прохання шанувальників. Однак і без цього Є. Євтушенко легко встановив живий контакт із присутніми. Усупереч припущенню, що це будуть переважно представники зрілого покоління, чия молодість припала на шістдесяті-сімдесяті роки минулого століття, виявилося, що віршам майстра усі віки підвладні. Майже половину аудиторії становила молодь, галасливі студенти, без емоцій яких не обходився, здається, жоден з концертів Є. Євтушенка. Однак сьогоднішня атмосфера спілкування відрізнялася від атмосфери того минулого часу.
Виступ поет розпочав із пропозиції вшанувати пам'ять свого видатного побратима по перу Олександра Солженіцина, який цими днями пішов з цього світу. Незважаючи на драматизм ситуації, у залі знайшлася людина, яка глумливо хмикнула з цього приводу. Євген Олександрович сказав насмішникові прямо зі сцени, що доля може так само нешанобливо поставитися й до нього. До провокаційної можна віднести і репліку одного суб'єкта, який, перебуваючи під хмільними парами, вигукнув, що платив 120 гривень за те, щоб слухати вірші, а не презентацію автором своїх громадських поглядів. Важку паузу, що нависла, Є. Євтушенко розрядив жартом: "Закушувати треба", – на що зала дружно відреагувала схвальним сміхом.
Що ж, і цього разу до творчої біографії поета вплелася хоч невеличка, але "скандалинка". Чи не спадок днів, коли йому доводилося витримувати свинцевий тиск критики, яка нерідко переходила у відкрите цькування?
Але в нього немає образ на людей. До свого чотиритомника ("чотирикілограмника"), який нещодавно видано, Є. Євтушенко включив і негативні висловлення щодо нього опонентів та недоброзичливців. Але головне, звичайно ж, вірші, починаючи з перших, написаних ще на сибірській батьківщині.
Багатьох (вкотре!) вразили його артистичність, а також чіпка, уважна до дрібниць пам'ять та незвичайна ерудиція. Виступ поета завершив оваціями!
Позавчора Є. Євтушенко зустрівся у мерії із Одеським міським головою Едуардом Гурвіцом. Потім відбулася невелика імпровізована бесіда із журналістами. За його зізнанням, він, побувавши у 96 країнах світу, найбільше полюбляє приїжджати саме до Одеси, хоча востаннє йому вдалося побувати тут років п'ять тому.
На таке болюче питання, як розмежування української та російської літератури, відповів, що він супротивник усіх кордонів, тим більше, коли вони встановлюються у культурі. Поет заявив, що категорично осуджує, не поділяє політику, спрямовану на таке роз'єднання. Сам він знає напам'ять багато віршів українських поетів, високо шанує Шевченка.
– Не можна захищати одну мову за рахунок приниження іншої мови, – сказав Є. Євтушенко. – Письменницька справа – немислима без почуття братерства між народами. Не будемо ж втрачати один одного!
Він стояв перед об'єктивами – високий, міцний, незважаючи на свої 75 років, у морському кашкеті та неймовірно строкатому костюмі. За його словами, це теж вираження його любові до розмаїтості і барвистості життя.
