Спортсмени Радянського Союзу, як відомо, почали виступати в сучасних Олімпіадах лише з 1952 року. З тих часів у складі збірної країни завжди були одесити. Першими нашими представниками у Гельсінкі (1952) були стрибун у висоту Євген Вансович і майстер стендової стрільби Юрій Нікандров. Але, на жаль, медалей на тій Олімпіаді вони не здобули.
У 1960 році в Римі одесити розпочали золотий літопис. Гімнастка Маргарита Ніколаєва у дуже складній боротьбі з тодішніми зірками світового помосту виграла золоту медаль в опорному стрибку і ще одну – в командному заліку у складі збірної СРСР.
На Олімпійських іграх у Токіо (1964) і Мехіко (1968) яскраво виступили представники одеської волейбольної школи. У Токіо волейбол було вперше включено до програми Ігор. За чоловічу команду блискуче виступали найкращий розігрувальник світового волейболу тих років Георгій Мондзолевський і дуже сильний нападник Едуард Сибіряков, які стали чемпіонами. Через чотири роки, у Мехіко, ці майстри були у складі збірної і знову здобули «золото». Разом з ними відзначилися ще двоє молодих одеситів – Віктор Михальчук і Євген Лапінський.
З тих пір одесити виступали практично в усіх олімпійських волейбольних командах. Валентина Мишак, Неллі Абрамова і Людмила Гурєєва повернулися зі «сріблом» з Олімпіади у Токіо, у німецькому Мюнхені (1972) таку ж нагороду виграв Євген Лапинський, а в канадському Монреалі (1976) – Ольга Казакова і Любов Рудовська. У Москві (1980) «золото» здобула Олена Соколовська, а в Сеулі (1988) – Ольга Шкурнова. Тоді ж срібною медаллю своїх земляків потішив Олександр Сорокалєт.
Найвдалішим для одеських олімпійців залишається 1972 рік (Мюнхен). Тоді наші земляки виступили з великим тріумфом. Яків Желєзняк був найсильніший у стрільбі по «кабану, який біжить». Встановлений ним тоді світовий рекорд довго не могли побити суперники.
Юлія Рябчинська на весловому каналі просто творила дива. Вона виграла всі заїзди на байдарці-одиночці, не залишивши шансів суперницям. На жаль, незабаром після Олімпіади Рябчинська загинула під час тренування.
Десятиборець Микола Авілов – один із найтитулованіших одеських легкоатлетів. Зовсім юним потрапив він на Олімпіаду до Мехіко, де у дуже складних умовах високогір'я зумів посісти четверте місце серед досвідчених бійців. Але вже в Мюнхені рівних йому не знайшлося. Авілов переміг з великою перевагою, встановив світовий рекорд, який протримався майже десять років. Потім атлет виступив і на третій своїй Олімпіаді в Монреалі (1976), де здобув бронзову медаль.
У Мюнхені чемпіоном у велоперегонах на тандемах (велосипед з одним кермом і двома сідлами) став Володимир Семенець.
У Монреалі зійшла зірка 20-річного каноїста Сергія Петренка. Коли він уперше виграв чемпіонат світу 18-річним, фахівці вважали це випадковістю. А він не просто далі перемагав, він залишався лідером збірної майже десять років, встигнувши виграти в різних турнірах і на різних дистанціях сотні нагород. Але дві золоті медалі, які він здобув у Канаді, залишилися найдорожчими.
У Москві (1980) одесити були репрезентовані найбільшим загоном майстрів. Серед легкоатлетів відзначилася Надія Олізаренко. Її перемога зі світовим рекордом на дистанції 800 метрів була названа у той рік чи не головною подією в легкій атлетиці. Також Олізаренко виграла бронзову медаль на півторакілометровій дистанції.
Золоті нагороди з Москви привезли баскетболіст Олександр Білостінний і гандболістка Тетяна Макарець.
У корейському Сеулі (1988) одеський стрибун у висоту Геннадій Авдєєнко блискуче виграв «золото». Хоча фаворитами на той час були зовсім інші спортсмени.
В Барселоні (1992) наші спортсмени виступали у складі так званої збірної СНД. І юній одеситці Тетяні Гуцу не було рівних у гімнастичному багатоборстві.
В Атланті (1996) уперше не було чемпіонів з Одеси. Наші земляки здобули лише одну нагороду. У турнірі з художньої гімнастики «бронзу» здобула Олена Вітриченко. Олена подарувала своєму місту медаль у останній день Олімпіади, в гострому суперництві поступившись своїй співвітчизниці Катерині Серебрянській і росіянці Яні Батиршиній.
З Сіднея (2000) одесити привезли непоганий «урожай» із трьох нагород різних рівнів. Микола Мільчев (стендова стрільба) вибив 150 очок з 150 можливих і став чемпіоном, встановивши новий світовий рекорд у цій дисципліні. Наталя Бурдейна (стрільба із лука) у командному заліку стала другою. А легкоатлетка Олена Говорова виграла «бронзу» у потрійному стрибку.
І, нарешті, у Афінах (2004 рік) Одеса здобула 2 медалі. Штовхальник ядра Юрій Білоног у тяжкому змаганні з американцем Адамом Нельсоном виграв «золото», а штангіст Ігор Разорьонов став другим.
