В Одеському художньому музеї відкрилася виставка живопису Володимира Кабаченка – художника, який має власний почерк, що не схожий ані на який інший, та незашорений погляд на довколишній світ. На суд глядача він репрезентував багатожанрові полотна – від натюрморту, пейзажу до ремінісценцій на історичні теми.
Звичайно, живопис Кабаченка, як і інший будь-який, небезперечний. Щось кимось може бути й незрозуміло або взагалі не сприйнято. Але є в ньому й те, повз що не можна пройти байдуже. «Україна від Волині до Одеси розташована на гранітному щиті, і Кабаченку, як художнику, вдалося вловити і передати красу її горбистих пейзажів», – сказав один із метрів. Й справді варто подивитися на його картину «Тимкове» (є таке село у Кодимському районі), щоб переконатися у цьому. Але не лише пейзажами приваблива виставка. Є тут фантастичні та сюрреалістичні картини, серед них такі, як «Така довга коломийка», «Сонце сходить і заходить», «Танцююча жінка» або «Муза».
У нинішній експозиції репрезентовано понад сімдесят картин, і у кожній з них, на мою думку, проявляються риси неординарної особистості художника.
