В Одесі таких закладів – 2, в Криму – 3. Йдеться про оздоровчі дитячі табори, але не звичайні, а козацькі.

Днями ми відвідали один з них, який розташований у Південній Пальмірі та має назву «Казковий».

Сам табір функціонує та оздоровлює дітей вже 44 роки, а от, як козацький, він відчинив свої двері 6 років тому.

В той день по очах школярів читались радість та сум. Радість від того, що вони провели в цих стінах 18 днів свого незабутнього дитинства. Сум, бо чергова 2-га зміна залишається в минулому.

– Нас, як і наших вихованців, теж переповнюють емоції та почуття, – ділиться з нами директор табору Валентина Афанасьєва. – Дуже шкода розставатися з дітьми, до яких так швидко встигли звикнути і з якими, як старші товариші та педагоги, потоваришували.

Так, тут навчають хлопців товаришувати та любити. Товаришувати один з одним, любити свою Україну та її історію. Чим відрізняється табір від інших оздоровчих дитячих закладів? Своїм профілем, спектром напряму виховного процесу. 6 загонів, назва кожного із яких каже сама за себе: «Козачата», «Козацьке коло», «Загін ім. Богуна» тощо. В кожному із них є обраний хлопцями отаман, і в кожному девізі, пісні загону невід’ємно простежується історична козацька тематика.

Верховний отаман міжнародного комітету Всеукраїнського козацтва, член ради при Президентові України, генерал козацтва Андрій Соколов, за його словами, провів в цих стінах кращі дні своїх дитячих років. Тут працював спочатку вожатим, а згодом – директором табору його батько, тут же щоліта відпочивав і він сам.

Саме Андрій Соколов, далеко не байдужа до процесу військово-патріотичного виховання молоді людина, і став ініціатором того, аби діти в таборі не просто оздоровлювались та відпочивали, а й навчалися бути гідними своїх легендарних попередників – козаків.

– Адже, погодьтеся, – це корисно і правильно, – висловлюється генерал козацтва, – виховувати підростаюче покоління, враховуючи українську самобутність та менталітет.

Важко не погодитися з ним в цьому аспекті. А те, що саме в такому руслі триває робота, тут ми переконались й самі. На перший погляд, ті ж, що і в інших таборах, спортивно-масові та культурно-просвітницькі заходи, ті ж заплановані змагання та концерти. От тільки з однією і, мабуть, найголовнішою особливістю – з нахилом на стародавні українські традиції та звичаї.

«Козацькі бої», «козачка чекає на козака», «козацький відпочинок», «козацькі пісні», – ось такі сценки в день закриття 2-ї табірної зміни демонстрували підлітки разом з артистами козацького театру характерників «Отаман» своїм товаришам та батькам. Це своєрідне естрадно-циркове спортивне шоу, а в ньому: елементи артистизму, вокалу, акробатики та фізичної сили. В ньому характерні риси нашої неповторної української самобутності та національної свідомості.

– Ми нікого ні до чого не примушуємо, а будуємо навчально-виховний процес таким чином, аби у самих хлопців та дівчат була зацікавленість розвиватися саме в даному напрямі та відпочивати у нашому закладі у наступні рази, – розповідає педагог-організатор табору Катерина Солоп.

Варто зазначити, що педагогам «Казкового» це вдається, і досить успішно. Данила Кокошин, Валентин Бабко, Саша Тютюнник, брат та сестра Вадим та Маргарита Шатайло, як і багато інших, відпочивають тут не вперше. Що притягує їх сюди щоліта?

– Товариська атмосфера та можливість завжди пізнавати щось нове, – відповідають вони.

Так, школярам тут подобається. Подобається розводити вогнище, варити їжу на польовій кухні та встановлювати намети. Їм цікаво читати літературу та збагачуватися новими знаннями про життя та подвиги легендарних українських гетьманів та отаманів. У них є свої приклади для наслідування, їм є на кого рівнятися у власних вчинках.

Хто зацікавлює підлітків в цьому? Безумовно, педагогічний склад табору «Казковий» та шефські товариства. Шефи – це представники вище згаданого козацького театру характерників «Отаман», шкіл бойового мистецтва «Спас» та «Бойовий гопак». Саме вони, всебічно розвинені люди, і допомагають своїм підшефним загартовуватися і силою, і духом.

Спортсмени та артисти проводять заняття з дітьми протягом всієї зміни. Здійснюють відбір по секціях та гуртках за навичками та здібностями. Навчають прийомам рукопашного бою, акробатиці, артистизму, вмінню творчо мислити та інтелектуально розвиватися.

– З хлопцями та дівчатами з «Казкового» ми працюємо 2 роки, з моменту створення нашого театру характерників «Отаман», – розповідає його директор Едуард Левченко. – Це і природно, бо нас об’єднує загальний козацький напрям. Та й характерниками ми називаємось невипадково, – адже це наші знамениті попередники – люди надзвичайної фізичної та духовної сили, справжні воїни та патріоти України, гідними яких ми і бажаємо бачити нашу молодь.

Те, чому навчили актори театру вихованців «Казкового» ми побачили в день закриття 2-ї табірної зміни. Бачили добре поставлену режисуру, вміле виконання дітьми ролей. Козак вирушає в похід захищати рідну землю, а вдома на нього залишається чекати його наречена – все поєднано гармонічно у цій сценці: любов, мужність, відданість, сум розставання та радість зустрічі. Спостерігали і за видовищною виставою «козацьких боїв», коли разом з завідувачем театральної трупи майстром спорту міжнародного класу з карате і рукопашного бою, майстром спорту України з дзюдо та самбо Олександром Гаврилюком вміло йшли врукопашну, бились на мечах і вихованці нашого козацького табору.

* * *

Що ж, 2-га зміна у «Казковому» урочисто закрита. Підлітки отримали з рук вожатих грамоти та медалі. Позаду остання табірна лінійка, вогнище та естрадно-циркове спортивне шоу. Попереду чергова 3-тя зміна. Життя в таборі продовжується. «Козачата» знов готові зайняти своє гідне місце в єдиному козацькому строю.