У театрі музкомедії з аншлагом пройшов концерт популярного співака Вітаса під назвою «Повернення додому».
Вітас (справжнє ім'я – Віталій Грачов) – незвичайне явище на естраді. Про нього пишуть всі видання і це так не схоже на банальне «розкручування» артиста. Інтерес до його творчості – величезний, і тому він виступає багато і часто. І не забуває рідну Одесу (для тих, хто не знає, Вітас – корінний одесит – авт.). Концерти в Південній Пальмірі проходять щороку і при повному аншлагу. Але цей концерт став з певного погляду рекордним за відвідуваністю – глядачів і запрошених було так багато, що довелося виставляти приставні стільці не лише в залі, але і... в оркестровій ямі. І ще одне звертало увагу – у залі було багато китайських підданих. І це не дивно – за останні пару років Вітас став неймовірно популярним у Китаї, там він своєрідний музичний бог.
На концерті наш знаменитий земляк виконав практично всі свої суперпопулярні шлягери – «Опера № 2», «Звезда», «Криком журавлиным», «Я прошу всех святых». Його концерт – це, по суті, музична вистава, шоу, продумане до дрібниць. Апофеозом вечора став спільний виступ Вітаса з улюбленим дідусем – Аркадієм Давидовичем. Спочатку дід під акомпанемент онука виконав знамениту «Осень» Вадима Козіна. А потім вони проспівали дуетом популярний радянський шлягер «Песня о дружбе». Після цього номера зал просто потонув в оваціях, а виконавці у квітах.
Після концерту кореспонденту «ОВ» вдалося поставити декілька запитань Вітасу та його дідусеві Аркадію Давидовичу.
– Віталію, які почуття у Вас виникають, коли приїжджаєте до рідного міста?
– Я просто відпочиваю душею. Тут живуть мої рідні, друзі і знайомі. Я люблю мою Одесу і намагаюся тут бувати якнайчастіше. Це справжнє повернення додому.
– Кілька років тому Ви стрімко змінили імідж. Будете його змінювати і далі?
– Поки що ні. Я виріс, став мудрішим і спокійнішим. Мій спосіб життя змінився, а з ним і імідж. Це закономірно. Те, як я виглядаю на сцені, цілком і повністю відображує мій внутрішній світ.
– Про Вас багато пишуть, зокрема жовта преса. Як Ви ставитеся до її вигадок?
– Більш-менш спокійно, але якщо це не стосується якихось моральних засад. Але така доля будь-якого популярного артиста, адже він людина публічна.
– Аркадію Давидовичу, кому спала на думку ідея вашого спільного виступу з онуком?
– Віталіку. У 2006 році я був у нього в гостях у Москві, і якось ми заспівали, і Віталік запропонував разом виступити на сцені. Перший раз ми виконали «Песню о дружбе» у підмосковному Сергієв-Посаді. Потім ми записали цю чудову пісню, вона увійшла до нового альбома Вітаса. Ми багато разів співали разом у Коломні, Калузі, Санкт-Петербурзі, Москві. І навіть якось на «Поле чудес» у Леоніда Якубовича.
– А ще щось новеньке найближчим часом проспіваєте?
– Поки що не знаю. У наступному році у Віталіка буде ювілей, і, я гадаю, що ми ще запишемо якийсь старий добрий шлягер.
