Масштабна виставка творів відомого одеського монументаліста Юрія Даниловича Барзашвілі нині розгорнута у виставковому салоні Одеської обласної організації НСХУ. Експозиція, присвячена до 65-річчя від дня народження передчасно померлого художника (пом. 15 серпня 2008 р.), дає досить повне уявлення про творчу спадщину майстра. Юрій Барзашвілі був серед елітних художників і успішно поєднував у собі професійні якості художника і організатора, не позбавленого такту і дипломатичності.
Ця виставка – данина пам'яті, любові і поваги родини художника, його вдови Ганни Степанівни, колег і друзів.
Репрезентовані роботи свідчать про розмаїтість творчих інтересів Барзашвілі, багатогранності його хисту: архітектура, скульптура, багато видів монументального і декоративного мистецтв, а також живопис і графіка у своїх різноманітних технічних проявах. Свого часу художник зізнавався, що не виразив себе лише як ювелір, тому що завжди відчував гостру потребу самовираження саме у великих формах мистецтва. Виставка розкриває і маловідомі сторони особистості Юрія Барзашвілі, наприклад, його пристрасть до подорожей і захоплення професійним боксом. Заняття цим видом спорту почалися ще в часи навчання в стінах одного з найпрестижніших художніх навчальних закладів СРСР – Московському Вищому художньо-технічному училищі, більш відомому як «Строганівка». Навернув тоді своїх вихованців до боксу декан факультету Короткевич.
Як результат багаторазових круїзів Юрія Барзашвілі, на виставці демонструються його ліричні акварелі з видами Парижа, Берліна, інших європейських міст. Цікава фотографія, на якій одеський художник відображений у колі... Ван Гога, Пікассо, Далі. Ілюзія разюча, але ж це лише експонати видатного музею воскових фігур мадам Тюссо (Амстердам). Художник дуже любив цю фотографію і пізніше навіть збільшив її.
Нагадаємо, що Юрій Барзашвілі створив дивовижні за красою, цільністю і складністю архітектоніки вітражі для банку «Порто-Франко» і ресторану «Ольвія». Він є автором рельєфів для ОНУ ім. І.І. Мечникова (гуманітарний корпус), а також оригінальних за стилізацією гобеленів для готелю «Одеса». Серед наймасштабніших проектів, які встиг здійснити Барзашвілі, – архітектурно-скульптурний ансамбль жертвам Холокосту в Одесі. Своєю лебединою піснею Юрій Данилович вважав пам'ятник Сергію Варламову на Другому християнському цвинтарі, встановленому в цьому такому скорботному в багатьох відносинах року. Його роботи, крім бездоганного професіоналізму, завжди вирізнялися оригінальним творчим рішенням. Таке поняття як банальність у творчій спадщині Барзашвілі відсутнє. Згадую про це у зв'язку з його останнім проектом пам'ятника Голодомору для Одеси: кам'яний сонячний диск, що викликає асоціації з козацькими хрестами Причорномор'я, розсічений хрестоподібним прорізом, до якого втиснуті три проростаючі бронзові колоски. Доводиться лише шкодувати, що цей варіант не був гідно поцінований журі конкурсу.
Відкриття виставки переросло у вечір пам'яті про художника, чий талант, професіоналізм і людська чарівність здобули йому любов і повагу одеситів. Серед промовців – багато відомих представників творчої інтелігенції міста: Валерій Токарєв, Анатолій Горбенко, Олександр Дмитрієв, Віталій Абрамов, Юрій Валюк, а також товариші по «Строганівці» Ігор Зяблов і Валентин Ушачов. До відкриття виставки було видано каталог робіт, що охоплює всі періоди творчості художника – від учнівських, дуже сміливих у розумінні трактування форми і оперування кольором до останніх вищезгаданих творів, які поставили Юрія Барзашвілі поряд з провідними художниками міста.
