Віктор Мінчев – начальник фінансового управління Білгород-Дністровської міськради, 38 років:
– Бажаю, щоб Віктор Андрійович став Президентом де-факто для всієї України. Ми живемо на території колишньої Бессарабії, де працьовитий і багатонаціональний етнос склався історично. І сьогодні бажаємо Президенту реалізації його обіцянок, даних кілька років тому жителям півдня Одещини, починаючи від будівництва доріг і закінчуючи розвитком телебачення у віддалених районах.
Бажаємо Віктору Андрійовичу, щоб він, нарешті, поклав початок нормальним регіональним реформам, у результаті яких, місцеві бюджети і територіальні громади одержували б можливість не лише заробляти гроші, але і розпоряджатися заробленим. І не залишатися залежними від дотацій і субвенцій з Києва. Дотації і субвенції, безумовно, виділятися повинні. Ці гроші можуть призначатися на розв’язання конкретних цільових загальнодержавних проблем, а не виглядати поверненням частини від заробленого цілого.
Володимир Паршин, приватний підприємець, 32 роки, м. Білгород-Дністровський:
– Також, як і наш Президент, я – батько п’ятьох дітей, старшому з яких 16, а молодшій доньці незабаром 2 роки. Тому хочу побажати Віктору Андрійовичу в Новому році здоров’я, добра і спокою для його дітей і всієї родини. Також хочу побажати Президенту вмілого управління державою. Нехай Україна економічно міцніє і розвивається, щоб ми в підсумку не боялися за майбутнє наших дітей. Щоб залишалася можливість дати добру освіту дітям, міцно поставивши їх на ноги. Щоб доступним було лікування для молодших, які, на жаль, хворіють часто. Щоб недорогим було утримання в дитячих садках і школах.
За нинішніми мірками, у мене дітей багато. Але щоб забезпечити безбідне проживання, харчування, одяг і обслуговування своїх дітей, я, як приватний підприємець, займаюся авторемонтом буквально цілодобово, без вихідних і цілий рік. За все доводиться платити великі гроші, тому я не дивуюся, що багато моїх друзів і знайомих, які також дуже люблять дітей, дозволяють собі одного або, максимум, двох.
Василь Бабанський, керівник сільгосптовариства «Саражинка», заслужений працівник сільського господарства, колишній представник Президента України в Балтському районі:
– Я переконаний, що нам слід не послаблювати президентську владу, а вдосконалювати її, робити впливовішою, ефективнішою, а головне – передбачуванішою. Тому хочу побажати Президентові, щоб він, нарешті, відчув себе… Президентом! Щоб він усвідомлював себе гарантом Конституції, який повновладно керує державою, а не яким керують в цій державі всі, кому заманеться.
На мою думку, Верховна Рада як форма державного правління в умовах сучасної України або остаточно віджила своє, або навіть не прижилася. Це зібрання політиканів, значна частина якого вже має подвійне громадянство, або ж навіть не приховує своєї підпорядкованості інтересам інших держав, ворожих нашій незалежній країні ідеологій та іноземних капіталів; це зібрання давно продемонструвало всьому світові, що стало справжнім лихом сучасного українського суспільства.
І це ще раз переконує, що зараз нам потрібна сильна, виважена і мудра президентська влада.
Наталя П’ятківська, бухгалтер з Саврані:
– У наступному році доводити до кінця всі розпочаті раніше добрі справи.
Ольга Волкова, головний лікар Ширяївської ЦРЛ:
– Найперше хочу побажати здоров’я і самому Президентові, і всім жителям України. А далі пану Президенту мудрості, щоб в наступному році ухвалював мудрі, виважені рішення як в економічному, так і в політичному житті. Це вкрай потрібно простим громадянам України. Я дивлюся на наших людей і бачу таку розгубленість, навіть страх через нестабільність в країні. Ще рік тому у нас люди проводили газ, будувалися, брали кредити, щось планували. А тепер всі такі стурбовані, нерішучі, як на роздоріжжі.
