Нещодавно виповнилося 85 років від дня створення одеського Будинку вчених. Бібліофіли, члени секції книги, вирішили відзначити славетну дату, присвятивши своє чергове засідання людям, чиї долі тісно пов'язані з Будинком вчених. Про одного з них – графа Михайла Михайловича Толстого (1863 – 1927 рр.) – розповіла завідувачка відділу мистецтв ОДНБ ім. Горького Тетяна Василівна Щурова. Другому – професору Андрію Володимировичу Недзвідському (1908 – 1984 рр.) – присвятила свою доповідь завідувачка сектора Одеського літературного музею Лілія Олексіївна Мельниченко.
Граф М.М. Толстой був різнобічно обдарованою людиною, інтелектуалом і мав шляхетну і щиру душу. Як правознавець за освітою, він з 1890-го по 1917 рр. обирався на різні судові посади. Як гласний (депутат) Одеської міської думи, протягом багатьох років виконував нелегкі обов'язки члена декількох її постійних і тимчасових комісій. Зокрема, будучи членом комісії щодо завідування міськими лікувальними закладами, здійснив сімейний задум: створив за рахунок власних коштів міську станцію швидкої медичної допомоги і протягом 16 років утримував її.
У 1897 році М.М. Толстому було довірено посаду попечителя Одеської міської публічної бібліотеки, на якій він пропрацював протягом 22 років, аж до 1919 року, зумівши за цей час реалізувати свою ідею про спорудження нового будинку для бібліотеки, прикупити сусідню земельну ділянку і передати у дарунок місту для потреб майбутнього розширення книгосховища. Граф Толстой істотно поповнив фонди особистими придбаннями, які в окремі роки перевищували кількістю казенні; на свої кошти організував палітурну майстерню; випустив у 1903 – 1910 рр. друковані каталоги, якими й зараз активно користуються читачі, і здійснив багато інших, не менш значимих громадсько-корисних вчинків. У будинку своєї матері, що став згодом резиденцією Будинку вчених, М.М. Толстой зібрав багатотисячну колекцію унікальних видань, яку, у зв'язку з вимушеною еміграцією з країни в грудні 1919 року, розпорядився передати у цілковиту власність випестуваної ним і дорогої його серцю публічної бібліотеки.
Любов до книги зіграла визначальну роль і в біографії професора ОДУ ім. І.І. Мечникова, члена Спілки письменників України А.В. Недзвідського. Ще в молодості він зайнявся філологією, накопичив великий архів матеріалів за фахом і сформував цінну домашню бібліотеку. Ці документи і видання згодом надійшли на зберігання до Одеського літературного музею і доступні для огляду як експонати виставки, присвяченої 100-річчю від дня народження їхнього колишнього власника.
Андрій Володимирович був ініціатором формування на базі Будинку вчених наукової школи літературознавців і був її беззмінним керівником понад 25 років. Щопонеділка він провадив в Горіховій вітальні або Турецькому кабінеті семінари, свідченням якості яких став захист багатьма з його учасників докторських і кандидатських дисертацій. Тривалий час він очолював Пушкінську комісію, засідання якої регулярно скликалися там же, у Будинку вчених.
Спогадами про батька поділилася запрошена як почесна гостя дочка А.В. Недзвідського Наталя Андріївна Литовченко. Вона подякувала присутнім за світлу пам'ять про Андрія Володимировича і побажала успіхів на ниві популяризації книжок і читання.
