Вбивцю буде оштрафовано на 17 гривень за скоєння злочину
Практично кожного дня газети та телебачення повідомляють нам про десятки дорожньо-транспортних пригод, часто – зі смертельним кінцем. І ми починаємо сприймати цю інформацію просто як статистику, навіть коли говорять про численні жертви та загиблих дітей. Але ж це нічим непоправна втрата, велике людське горе для рідних та близьких.
Випадок, про який я хотів би розповісти, змусив мене, людину, яка багато чого побачила у житті, здригнутися від відчуття безвиході, від жахаючої несправедливості стосовно загиблого Дмитра Шкварка, якого любили усі, і про якого й досі не можуть згадувати без сліз мешканці селища.
Я довго сумнівався, чи варто писати про це, зробити боляче рідним. Будь-який спогад про сина може роз’ятрити їхні душевні рани, що не загоїлися. Батьки Дмитра – інтелігентні люди, які виховані на високих моральних цінностях, прищепили ці цінності своїм дітям. Я вибачаюся перед сім’єю загиблої дитини за те, що наведу деякі подробиці із ДТП, що сталася, але, розголос цього випадку – єдина можливість домогтися перегляду справи, попередити випадки зацікавленого розгляду кримінальних справ слідчими на користь тих, у кого товстіші гаманці або ширші зв’язки.
У сухому та лаконічному службовому формулюванні цей випадок був поданий таким чином:
20 квітня 2008 року, о 16.00, на 403 км траси Київ – Одеса біля смт Радісне у результаті ДТП загинула дитина, учень Радісненської загальноосвітньої школи Шкварок Дмитро, 1993 року народження. Водій автомобіля masda-626 (держ. номер ВН 0233 АТ) Григоришен Олександр Анатолійович втік з місця ДТП і переховувався протягом понад 6 місяців. Його розшук провадився на територіях України та Росії.
Слідство з самого початку провадилося абияк. За наявною інформацією, опитування свідків обмежилося лише пасажирами, що перебували в автомобілі. Усі четверо, зокрема й той, хто сидів на передньому пасажирському кріслі, дали дивні свідчення – мовляв, вони «нічого не бачили». Свідчення ще одного свідка, який опинився на час ДТП біля дороги, записано поверхово, навіть без фіксації прізвища та по батькові, адреси помешкання, у протоколі він названий просто – свідок Сашко. Пошуком цього свідка через 2 місяці займалися батьки загиблої дитини та мешканці прилеглих сіл, розвішуючи оголошення на стовпах. Слідство ж не робило жодних спроб у цьому напрямі.
Автомобіль, що мчав зі швидкістю понад 155 км на годину (це було встановлено у подальшому автоекспертизою), розірвав на частини тіло нещасної дитини і втік. Про те, що водій бачив потерпілого, який виїхав на дорогу на велосипеді заздалегідь до миті удару, підтверджує гальмовий шлях автомобіля, що зафіксовано у протоколі огляду місця пригоди. Але у цьому протоколі не зафіксовано те, що водій повертався ще раз на місце ДТП, щоб повернути собі загублений державний номер автомобіля, і вже після цього втік надовго у невідомому напрямку. Це ж яку витончену нахабність та цинізм треба мати! Структурам ДАІ до кінця дня вдалося визначити власника автомобіля, але, як видно, так «обставини склалися», що винуватцю наїзду була надана можливість ще декілька днів на звільнення з роботи, щоб потім щезнути у невідомому напрямку.
Понад 6 місяців А. Григоришен переховувався від правосуддя і, за словами старшого слідчого щодо ОВС СУ ГУМВС України в Одеській області підполковника Глуха В.В., нарешті, з’явився повинитися. Підсумком розслідування офіцера міліції В.В. Глуха стала «Постанова про припинення карної справи № 1920080051 від 26.12.2008» року у зв’язку із відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України та притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 КоАП України за місцем проживання у Вінницькій області. На час скоєння ДТП за даною статтею такою відповідальністю може бути штраф від 8,5 грн до 17 грн.
Водій, керуючи «…джерелом підвищеної небезпеки…» й набагато порушуючи швидкісний режим у зоні ведення дорожніх робіт, скоїв наїзд зі смертельним кінцем, двічі (!) втік з місця пригоди і був розшуканий лише через 6 місяців. Слід врахувати і те, що за попередні 6 місяців винуватець ДТП мав 6 (шість)! протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності від ДАІ.
Це ж з яким професіоналізмом та людською душею треба вести слідство, щоб дійти до такого висновку: за вбивство треба заплатити штраф 17 гривень і відпустити водія на «дороги вільні»! Як можлива подібна нечувана юридична сваволя!
Дана карна справа на стадії розслідування перебуває на контролі прокуратури Одеської області. З цього приводу до прокуратури із депутатським запитом ще 8 вересня 2008 року звернувся депутат Одеської обласної ради із проханням взяти на особистий контроль це розслідування. І що у підсумку? Непрофесіоналізм слідчого? Банальний хабар? Родичі на високих посадах чи гарні зв’язки? Я не знаю! Але знаю точно, що Григоришен може дивовижним чином уникнути справедливого вироку суду. У словах та паперовій тяганині можна приховати усе… Навіть честь, гідність, відповідальність!
Хтось із мудрих людей сказав «Правосуддя слід розглядати як віддання кожному свого». Чи віддасться?
…Дмитра Шкварка ховали усім селищем, заняття у школі було скасовано. Горе було спільне. Велике горе. Але ніхто у той день не міг навіть уявити, що найжахливіше буде попереду, коли смерть дитини буде оцінено у 17 гривень…
