Цього дня члени клубу «Затишок», що діє вже десять років у Савранському районі, чекали давно. І коли він нарешті настав, то навіть якось не вірилося, що до них в гості приїхало «Надвечір’я» і сама Тамара Щербатюк, телеведуча. Та все це було.
Коли учасники ветеранського клубу із Саврані виступали в Києві на ювілейному концерті, присвяченому 20-річчю «Надвечір’я», Тамара Володимирівна, як сама зізналась, закохалася в наших самодіяльних артистів і вирішила обов’язково побувати в Саврані. З об’єктивних причин поїздка двічі відкладалася. Та ось Тамара Володимирівна у Саврані.
Як потічки води стікаються в річку, так з усіх вулиць сходилися люди на концерт. Всіх їх зустрічала не зовсім звична для сьогодення музика. Грав духовий оркестр села Полянецького.
Найперше, коли ввійшла до зали, звернула увагу на гасло, що висіло над сценою: «Вітаємо рідне «Надвечір’я». А під ним на вишиваному рушнику красувалося: «Затишку» – 10. Скажу по секрету, що цей рушник одна з учасниць цього колективу, Надія Іванівна Томашпільська, закінчила вишивати тільки пізно вночі перед приїздом гостей. Дуже вже хотілося, щоб все було по-нашому, щиро і задушевно.
Ювілярів і гостей сердечно вітали селищний голова Володимир Юзьков, голова РДА Микола Базей, голова райради Микола Бадюл, генеральний директор ЗАТ АПК «Саврань», головний спонсор ювілярів Володимир Бондарчук, голова ради ветеранів Павло Зброжко, директор бібліотечної мережі району Світлана Стукаленко, голова районної жіночої ради, засновник клубу «Затишок» Лариса Кисилівська, голова громадської організації «Союз жінок України за майбутнє дітей» Лариса Українська та багато інших. Усі вони давали високу оцінку майстерності самодіяльних артистів, великій роботі цього колективу щодо пропаганди української народної пісні, народних обрядів, популяризації пісень місцевих авторів, які славлять рідний край – милу Савранщину.
Безліч заслужених похвал прозвучало на адресу музичного керівника Раїси Остапівни Хоменко. Вона не тільки готує колектив до виступів, а й сама чудово співає. У цієї жінки такий голос, що їй не потрібні мікрофони. Вона так володіє тим даром, яким наділив її Бог, що легко переходить від найнижчих нот до найвищих. Недаремно голова ради ветеранів Павло Зброжко сказав , що Раїса Остапівна – наш Савранський пісенний діамант, наша місцева Маруся Чурай.
Потім був великий концерт– пісенне свято. Декілька разів глядачі стоячи аплодували своїм улюбленцям. Дивлячись на це, навіть не вірилося, що десять років тому, коли декілька жіночок похилого віку вперше вийшли на сцену районного Будинку культури, то серед присутніх в залі можна було почути кепкування і навіть насмішкувате: «Що вони можуть, оці баби? І чого їм не сидиться вдома?» В них тоді твердо вірила, напевне, одна організаторка Лариса Антонівна Кисилівська. І, як виявилось, недарма. Адже те, що до Саврані заради оцих «бабів» приїхало «Надвечір’я», говорить саме за себе.
На завершення зустрічі Тамара Володимирівна сказала, що їхню програму дуже добре зустрічають по всій Україні, але такої насолоди, такого захоплення, такого душевного тепла, щирості не зустрічала ще ніде. Зважаючи на ці слова, керівництво району, члени клубу і просто мешканці району висловили сподівання, що «Надвечір’я» ще не раз відвідає нашу мальовничу Савранщину.
