ШкільнимитурботамиНаталяІванівнаАбозінапереймаєтьсявпродовж32 років, відтоді, якїїбулопризначенодиректоромШимківськоїзагальноосвітньоїшколиІ-ІІступенів. Особливо напруженими та важкими в плані ремонту сільського освітянського закладу були останні роки, коли з державного бюджету надходило зовсім мало грошей. Цьогоріч при нульовому державному фінансуванні, але за посильної підтримки батьків таки вдалося підготувати шкільні приміщення до нового навчального року. Та директорка, яка додатково обтяжена обов’язками заступника, завгоспа, бібліотекаря і педагога-організатора і має півставки вчителя української мови, все-таки викроює час для літнього відпочинку, щоб зібрати городину, заготувати на зиму консервацію та побавитися з онуком.
– Завдяки батькам, які надали спонсорську допомогу будівельними матеріалами, косметичний ремонт школи завершено ще першого липня, – розповіла Наталя Іванівна, відпочиваючи від копання картоплі. – Особливо активно попрацювали техпрацівниця Любов Сендик, мати нашого молодого спеціаліста Юлія Верба, а також Зінаїда Фарик, Ольга Яворська, Наталя Денисенко, Наталя Корнійчук, Олена Бойко та інші. Першого вересня 65 учнів навчатимуться у свіжопобілених та пофарбованих класах. Залишилося лише розмістити стенди та методичні матеріали, розставити квіти, але це вже невеличкий клопіт наших десяти педагогів.
Додам, що завдяки керівникові фермерського господарства «Любас» Юрію Любасу з смт Ширяєвого, який придбав парти (21), столи у вчительську та стільці, ми замінили старі меблі. Також допоміг фермер провести водопровід від криниці до харчоблоку. Щороку він допомагає ще й продуктами харчування.
Виділяє крупи, цукор та інші харчові продукти керівник СВК «Іскра» Євген Земляний із села Новоолександрівки. Сусідський господарник говорить, що чужих дітей не буває. При цьому він не забуває допомагати і дітям, які навчаються у його рідному селі.
Таким чином, не лише учні І-ІV класів, про яких піклується держава і виділяє кошти на харчування, а всі наші школярі мають можливість безкоштовно обідати. У нас навчаються 20 діточок із села Вербового, що розташоване за три кілометри від Шимкового (їх щодня підвозять до школи). Також враховуємо й те, що сьогодні багато батьків не мають роботи і не можуть виділити своїм дітям грошей на кишенькові витрати. Тому наш кухар намагається готувати смачні, поживні і ситні страви.
Внутрішній вигляд школи теж справив приємне враження. Всюди чисто і прибрано, пахне свіжою фарбою. Та косметичний ремонт – це лише невелика проблема цієї малокомплектної школи, яку, як і у більшості сільських українських шкіл, здебільшого вирішують з допомогою батьків та спонсорів. Побудований у 1912 році, Шимківський освітянський заклад може похвалитися частково перекритим дахом (старий протікав) та добротною підлогою, по якій бігали ще прабабусі нинішніх школярів. Проте вже пора зробити капітальний ремонт. Необхідно замінити електропроводку, двері і особливо вікна, які вже боязко відчиняти – можуть розсипатися. Також потрібні водогін, комп’ютерне обладнання («красується» у директорській лише застарілий агрегат), канцтовари (централізовано постачаються лише шкільні журнали) тощо. Продемонструвала Наталя Іванівна і шкільну бібліотеку, що розмістилася у тісній комірчині. Серед книжкового багатства лежали й підручники, якими забезпечені учні усіх класів.
Окрема тема – опалення шкільних приміщень в осінньо-зимовий період. Забезпечують нормальний тепловий режим 11 грубок. Щороку виділяється 8 тонн вугілля (у радянські часи спалювали 30 т), які доводиться «розтягувати» на весь сезон. А про дрова учнівсько-педагогічний колектив дбає сам. Добре, що неподалік села розташовані насадження Долинського та Коханівського лісництв. Тож восени старшокласники зі своїми наставниками допомагають лісникам садити ліс, збирають плоди шипшини, шишки, жолуді. Робота учнів оплачується дровами. Заготовляють на зиму 18-20 складометрів добротних дров.
Цього року вперше переступлять поріг школи семеро першокласників (на три учні менше, ніж випустили дев’ятикласників). За словами Наталі Іванівни, демографічна ситуації в селі покращується, і сьогодні підростають 26 дошкільнят. На жаль, у Шимковому немає дитсадка, малеча виховується в домашніх умовах і піде до школи непідготовленою.
У свою чергу, статус малокомплектної школи не дає можливості навчатися далі десятикласникам, тому випускники вступають до Ананьївського професійного аграрного ліцею або технікуму. Юнакам і дівчатам, які виявили бажання здобути ґрунтовну середню освіту і вступити до вузів, доводиться навчатися у віддалених ЗОШ І-ІІІ ступенів сіл Коханівки та Романівки. На щастя, в районі діє програма «Шкільний автобус», і дітей з комфортом підвозять.
Насамкінець розмови директорка Н.І. Абозіна з радістю повідомила, що до першого вересня матиме школа і новий паркан. Шість тисяч гривень на його будівництво виділив колишній учень Анатолій Литвин.
