Отже, ми далі інформуємо наших читачів про події ІV Міжнародного театрального фестивалю «Зустрічі в Одесі», що відбувається у ці дні в Одеському російському театрі.
Фестиваль "Зустрічі в Одесі" не є конкурсним змаганням: тут немає спеціальних номінацій і призових місць, всі вистави однаково нагороджуються дипломами учасників. Але якби номінації були, то вистави, показані у третій фестивальний день, 7 вересня, мали б усі шанси стати першими у двох полярних рейтингах – "Вистава-розчарування" і "Вистава-свято".
Розчаруванням фестивальної програми стала вистава "Міріам" Київського академічного театру "Колесо", що була показана в одеському ТЮГу. Вистава не вразила. Чи винною була вогка осіння погода того дня, яка забрала енергію у виконавців, чи, що імовірніше, причина у більш, ніж поважному віці вистави (вона у репертуарі театру вже понад 15 років) – але факт залишається фактом. Написана в роки перебудови, на хвилі кон'юнктури, п'єса Олега Юр'єва про громадянську війну несе в собі банальну ідею: "всі негідники – і білі, і петлюрівці, і червоні". Сюжетна ситуація виглядає неправдоподібно, спроба додати дії інтонацію притчі тоне у загальному нерозумінні того, що відбувається. Сценічні жарти (на зразок шаржованого читання одним з персонажів віршів Маяковського про Леніна) пахнуть нафталіном. Заслужена артистка України Ірина Клищевська у ролі Міріам демонструє потенціал хорошої акторки, але не більше того, чоловічі ролі вражають ще менше. Загалом, говорячи одеською мовою, столичне "Колесо" у нас "не прокотило".
Увечері того ж дня на сцені Одеського російського театру Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. Луначарського показав виставу "Женитьба". Постановку гоголівської п'єси здійснив худрук театру, заслужений діяч мистецтв України, Росії і Криму Володимир Магар. З початковим класичним матеріалом постановник обійшовся хвацько і вільно: частину тексту скорочено, частину додано з листів Гоголя і першої редакції п'єси, опублікованої під назвою "Женихи", частину взагалі переписано своїми словами. Але результат виявився досить і досить симпатичним: вистава вийшла масштабною, атмосферною і по-справжньому веселою. Дія насичена безліччю дотепних режисерських знахідок, які викликають бурхливу позитивну реакцію глядачів. Вражає сценографія народного художника Росії Бориса Бланка. Заслуговують на добрі слова майже всі акторські роботи, особливо хороші заслужений артист України Анатолій Бобер (Яичница), заслужена артистка України Тетяна Бурнакіна (Агафья Тихоновна), Андрій Бронников (Подколёсин). Робота заслуженого артиста Автономної Республіки Крим Сергія Санаєва в ролі Кочкарьова особисто у мене викликала двоїсті почуття: актор демонструє чудову техніку і енергію, але запропоноване режисером трактування ролі явно заважає йому розкрити свою сценічну чарівність повною мірою. У виставі є й інші недоліки: місцями дія провисає, є моменти, коли режисерові і виконавцям зраджує почуття міри і смаку. Але позитивні складові, на щастя, переважають, і загальне враження від вистави залишається яскравим і святковим.
Четвертий день фестивалю, 8 вересня, став днем "Игроков". Постановку цієї п'єси Гоголя до Одеси привіз Орловський державний академічний театр імені І. Тургенєва. Режисер-постановник Борис Голубицький прагнув створити у доброму значенні традиційну російську класичну виставу з невеликим привнесенням у дію новаторських елементів. Сценографія Д. Фоміна виконана у традиційних для теми гри і азарту зелених тонах казино. Склад вистави – молодіжний, крім виконавців ролей Глова-старшого (заслужений артист Росії Н. Чупров) і Замухришкіна (заслужений артист Росії М. Корнілов) всі виконавці молоді. Можливо, саме це і стало головною проблемою вистави – акторам поки що явно не вистачає досвіду і майстерності. Смачні гоголівські тексти майже увесь час промовляються скоромовкою, смислові акценти зміщені, а найчастіше і зовсім втрачені, суть замінюється суєтою. Але, заради справедливості, відзначу, що глядачі, не знайомі з сюжетом цієї, не найбільш хрестоматійної з гоголівських п'єс, з інтересом стежили за розвитком подій. Свою роль, мабуть, відіграла чарівність молодості виконавців, і в результаті зал прийняв виставу дуже тепло і доброзичливо. Але все-таки від орловців ми щиро чекали куди більшого.
У п'ятий день фестивалю, 9 вересня, до одеситів прибув "Ревизор" з Ростова-на-Дону: виставу за найвідомішою п'єсою Гоголя показав Ростовський академічний театр імені М. Горького. Цього ж дня відбувся показ вистави малої форми "Женщины. Фрагмент" за п'єсою О. Марданя у постановці Вологодського драмтеатру. Але докладніше про ці вистави ми розповімо у наступному, підсумковому, випуску фестивальної хроніки, у суботу.
Сьогодні, 10 вересня, на фестивалі буде показано виставу Білгородського державного академічного драмтеатру імені М. Щепкіна "На бойком месте" за п'єсою О. М. Островського. Початок о 19.00, Одеський російський театр.
