Микола Скорик: «Усе, що робилося в регіоні протягом цього року, – вирішувалося за рахунок коштів обласного бюджету»

У перерві двадцять шостої сесії обласної ради відбувся традиційний брифінг голови облради Миколи Скорика. Пропонуємо увазі читачів докладний виклад основних тем його розмови з представниками ЗМІ.

Дмитро Яновський, радіо "Одеса": – Миколо Леонідовичу, незважаючи на виступ керівника Одеського припортового заводу пана Горбатка і на позицію колективу про те, що він не проти приватизації свого підприємства, депутати ухвалили звернення до влади про призупинення продажу заводу. Чому?

Микола Скорик:– По-перше, ми розуміємо, як бездарно будуть використані гроші від цієї приватизації, а також те, що за нинішньої ситуації, який би не прийшов власник, він, у кожному разі, займатиметься оптимізацією оподатковування. А якщо прийде несумлінний інвестор – з'явиться серйозна екологічна небезпека для регіону. Ми також сподіваємося на те, що після січня наступного року зможемо вести більш нормальний, цивілізованіший діалог з Росією, і розмови про те, що питання ціни на газ є винятково економічним, припиняться.

Життя показало, що за умов ринкової економіки, за ринкової ціни на газ і тих процесів, які на сьогоднішній день відбуваються у хімічній промисловості, наш припортовий завод стане просто неефективним, незалежно від того, буде він приватизований чи ні. Тому нам треба будувати політику з північним сусідом таким чином, щоб, незважаючи на всі реалії ринкової економіки, можна було б вибудовувати сприятливіший режим для наших провідних підприємств. А доки цього не сталося, потрібно зберегти це підприємство-перлину. Я вже наводив цифри про те, що у минулому році ОПЗ приніс дивідендів від використання державної власності більше, ніж НАК "Енергоатом" (тобто більше, ніж всі атомні електростанції країни), заплативши понад 700 млн грн до бюджетів різних рівнів. Гадаю, ви все чудово розумієте, що у разі приходу приватного інвестора ці цифри значно зміняться.

Ірина Долматова, інтернет-видання "Dumskaya.net": – У іншому зверненні – з приводу подальшого завершення об'єктів за програмою підготовки до Євро-2012 облрада знову проситиме у держави гроші на стадіон "Чорноморець", Одеський музей західного і східного мистецтва тощо?

Микола Скорик: – Ми проситимемо підтримку щодо всіх об'єктів, що фігурують у програмі підготовки до Євро-2012. Це реконструкція аеропорту, стадіону та інших об'єктів, передбачених програмою. Хоча Одеса і не потрапила до числа міст, які приймають "Євро", гадаю у будь-якого туриста, що приїхав на чемпіонат до України, виникне бажання побувати у нашому місті, де є що подивитися. Мабуть, всім одеситам, які їдуть Пушкінською приємно бачити оновлений фасад музею західного і східного мистецтва, що прикрашає вулицю. Якщо провести всі необхідні внутрішні роботи, це буде музей європейського рівня. Хотілося б, щоб такі результати були і щодо інших об'єктів.

Навіть коли Одеса мала шанси приймати чемпіонат, ми говорили, що незалежно від того, відбудеться він тут чи ні, ми повинні займатися розвитком нашої інфраструктури. Адже, крім програми підготовки до Євро-2012, є інші затверджені на державному рівні документи у цьому напрямі. Та ж дорога "Одеса – Рені" фігурує у програмі розвитку Українського Придунав’я, є програма реконструкції центру Одеси та багато інших загальнодержавних програм. Але ні щодо жодної з них нам нічого не виділяється.

Ольга Симоненко, інтернет-видання "Таймер": – Уточніть, будь ласка, суму, яку просить облрада у держбюджету на ці об'єкти.

Микола Скорик:– На сьогоднішній день ідеться не про конкретні суми. Коли ще була надія, що Одеса буде серед міст, які приймають Євро-2012, ми писали відповідного листа на ім'я віце-прем'єр-міністра України пана Васюника з вказуванням сум щодо окремих об'єктів. Щодо стадіону "Чорноморець", якщо не помиляюся, йшлося про 150 млн грн. Чи прислухається до нашої просьби керівництво країни – складно сказати. З врахуванням досить "дірявого" бюджету з одного боку, і того, що об'єкти "Євро" не фінансуються – з другого, справді надій мало.

У своїй доповіді на сесії я вже говорив, що у нинішньому році область не одержала жодної копійки капіталізованих субвенцій з держбюджету. Якщо у попередні роки, під час прем'єрства Віктора Януковича, сума таких субвенцій (на соціально-економічний розвиток області, скорочення енергоспоживання тощо) сягала 150 млн грн, то у держбюджеті цього року заплановано лише одну субвенція із стабілізаційного фонду. Сума її постійно коливалася, об'єкти змінювалися. Але на сьогоднішній день навіть по тих об'єктах, які для себе вирішило фінансувати Міністерство регіонального будівництва (про їхню актуальність можна сперечатися) нічого в область не надійшло. Тобто, все, що робилося в регіоні протягом цього року – вирішувалося за рахунок коштів обласного бюджету.

Олексій Архірєєв, телекомпанія "Одеса плюс": – Миколо Леонідовичу, не можна обійти стороною сьогоднішній мітинг під стінами облради. Співробітники лікарні водників боялися, що на сесії порушиться питання цього медзакладу. Ви можете поставити крапку або три крапки у цьому питанні? Чи буде воно ще розглядатися й у якому вигляді?

Микола Скорик:– Співробітників лікарні водників підбурюють представники окремих політичних сил, які вбачають своє політичне життя у тому, щоб збурювати громадську думку з цілої низки питань і захищати когось незрозуміло від чого. Їхні дії мають характер елементарного політичного піару. Справді, на сьогоднішній день є відповідний висновок Міністерства охорони здоров'я, у якому говориться про велику кількість порушень у лікарні та її невідповідність не просто сучасному рівню, а нормативним і ліцензійним вимогам, правилам і стандартам надання послуг охорони здоров'я в цілому. Крім того, є питання, пов'язані з ефективністю використання коштів у цій сфері. Але навіть коли цей проект рішення виносився на попередню сесію, ми говорили, що жоден співробітник не буде скорочений, всі залишаться на своїх робочих місцях зі своїми зарплатами. Ми справді разом з Міністерством та обласним управлінням охорони здоров’я зараз працюємо над цим питанням. Але рішення щодо нього прийматиметься, як і планувалося, винятково на основі громадського обговорення. Із залученням медичної громадськості і, звичайно, представників колективу лікарні.

Світлана Меркулова, телеканал "АТВ": – Який на сьогодні обсяг заборгованості одеситів за газ і що робить облдержадміністрація та облрада, щоб врегулювати ситуацію? Чи доцільно, на Ваш погляд, за умов кризи піднімати ціни на газ з 1 жовтня?

Микола Скорик: – Гадаю, питання про заборгованість м. Одеси краще ставити керівництву міста. На засіданнях колегії облдержадміністрації називалася заборгованість близько 150 млн грн – цифра (на мій погляд, як колишнього банкіра) космічна для бюджету міста. Але наскільки відомо, керівництво Одеси у даний час веде переговори з НАК "Нафтогаз України" щодо даної проблеми. Наш обласний центр – єдиний суб'єкт, у якого є прямий договір з цією національною компанією. Решта суб'єктів і теплопостачальні підприємства регіону уклали договори з "Одесагазом". Щодо їхньої заборгованості – то є чіткі гарантії з боку Головного управління розвитку інфраструктури і енергозабезпечення облдержадміністрації під керівництвом пана Куракова, що ці борги будуть погашені до 30 вересня.

Щодо доцільності підвищення цін. Коли на догоду виборам штучно занижуються тарифи, гадаю, це неправильний політичний хід. Тому що після виборів ці тарифи зростають утричі – підприємства, що надають комунальні послуги, намагаються надолужити втрачене і розв’язати свої фінансові проблеми. Тарифи повинні бути економічно обґрунтовані з урахуванням собівартості цих послуг. Знову ж, згадаймо як Антимонопольний комітет та інші структури вносили свої корективи у формування тарифів (коли до тарифу включалися зовсім не пов'язані з наданням послуг речі і штучно завищувалися суми для громадян). Тому, щоб тариф був максимально економічно обґрунтованим, потрібно враховувати думку фахівців різних відомств.

Выпуск: 

Схожі статті