А які піраміди будуємо ми?

Замість передмови

Цікаво, як стародавнім єгиптянам вдавалося щороку за дуже короткий термін після розливу Нілу оперативно вирішувати усі земельні питання? Будувати (ремонтувати, зміцнювати, розширювати) у долинах річки мотиками (!) іригаційні системи? Одразу сіяти і одержувати багатий урожай? Наших би, українських, землевпорядників з їхніми циркулярами та у Стародавній Єгипет... Можете не сумніватися – велика цивілізація загинула б від голоду за два-три роки. Не бачити світу піраміди Хеопса. Втім, як і решти 117-ти пірамід.

Три місяці тому у Болграді відбулася перша регіональна бізнес-конференція на тему: "Проблеми і перспективи розвитку малого і середнього бізнесу у південних районах Одеської області за умов економічної кризи". З ініціативи Болградської гільдії промисловців і підприємців на форум "Від Дністра до Дунаю" зібралися представники малого і середнього бізнесу восьми південних районів Одеської області.

Їхні проблеми і пропозиції вислухали заступник голови Держкомітету України з питань регуляторної політики і підприємництва Світлана Свищева, заступник голови Держуправління справами при Президентові України Іван Плачков, головний консультант служби регіональної політики Секретаріату Президента Ігор Горбенко, заступник начальника управління економіки Одеської облдержадміністрації Олена Пятова.

Виступаючи перед колегами, один з найбільш активних учасників підприємницького руху, який створив свого часу у Болграді Фонд підтримки підприємництва, Сергій Сахаров підкреслив:

– Ми хочемо вибудувати не декларативні, а практичні прозорі взаємини з державою та органами місцевого самоврядування на взаємовигідній і сугубо діловій основі.

Рішенням конференції був створений і розпочав роботу регіональний громадський координаційний центр "Бізнес від Дністра до Дунаю". Його мета – реалізація рішень конференції, які задекларовані у резолюції. Як іде робота? Щоб дізнатися про це, ми зустрілися з головою правління Фонду підтримки підприємництва у Болградському районі Сергієм Мойсеєнком,який очолює штаб координаційного центру.

– Як ви знаєте, підприємці порушили цілу низку проблем малого і середнього бізнесу, – говорить С. Мойсеєнко. – Насамперед, розглядалися проблеми дозвільної системи і земельних відносин, які заважають економічному розвиткові південного краю Одещини. Ми бачимо один вихід із становища – впровадження "безконтактного" методу у взаєминах з державними органами під час одержання документів дозвільного характеру.

Також наш форум висловив думку про те, що необхідно встановити диференційовану плату за ліцензії на право торгівлі алкогольними і тютюновими виробами – залежно від місця роботи (у містах, селах, селищах). Бізнесмени указували на необхідність лібералізації прикордонної співпраці південного краю Одещини з прилеглими до кордону районами Молдови і Румунії.

– Сергію, після зустрічі підприємців минуло чимало часу. Що відбулося, що змінилося?

– Резолюцію з пропозиціями конференції ми відправили до Секретаріату Президента України, до Кабінету Міністрів, до обласних органів влади. Минуло достатньо часу, але з Києва не прийшло жодної відповіді.

– У Києві зайняті "великою політикою".

– Мабуть. Але 7 серпня в Одеській облдержадміністрації відбулося засідання обласної координаційної ради з питань розв’язання проблем і сприяння розвиткові малого і середнього бізнесу, на яке були запрошені і ми. Крім інших, на цій нараді розглядалася проблема одержання прав власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Ця процедура, як ви знаєте, зараз займає не менше двох років!

Особлива увага була приділена питанню одержання дозвільних документів у Державному управлінні охорони природного середовища в Одеській області. За інформацією, що прозвучала на засіданні, цим управлінням здійснюється видача 18-ти документів дозвільного характеру, з яких наймасовішими є узгодження проектів землевпорядкування, дозволів на розміщення відходів, на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

З аналітичної інформації, що прозвучала на нараді, випливає, що з початку 2009 року до Держуправління охорони природного середовища звернулося 1737 суб'єктів господарювання за одержанням того або іншого документа дозвільного характеру. При цьому, як відзначалося у документі, близько 92% ухвалювалися управлінням з порушенням вимог дозвільного законодавства – поза межами дозвільних центрів. Загалом заявники одержали 1060 позитивних відповідей (61%), з 677-ти звертань (39%) одержано негативні відповіді. Найбільше проблем виникає при одержанні результатів щодо проектів землевпорядкування: з 444 звертань позитивні відповіді одержано тільки у 105 випадках (24%). Нашу дозвільну систему правильніше було б назвати заборонною – у кожному разі підходи і результати саме такі.

– Можливо, у тому вина не Держуправління, а самих заявників, які не подають весь пакет документів?

– Проблема у тому, що існують суперечності між Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 434 від 5 листопада 2004 року і Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". На координаційній раді прозвучала така інформація: "При вивченні практики підготовки і видачі висновків про узгодження проектів землевпорядкування з'ясувалася, що працівники і керівництво Держуправління охорони навколишнього середовища в Одеській області вважають, що вищезгаданий Наказ Мінприроди України має вищу юридичну чинність, ніж Закон України". І далі за текстом: "Разом з тим, начальник відділу Держуправління охорони природного середовища в Одеській області Савченко М.Ю. надавати письмові пояснення щодо установлених фактів відмовилася, посилаючись на вказівки керівництва".

Ми вважаємо, що проблему потрібно розв’язувати у принципі. Уже не один рік ведеться марна дискусія щодо реалізації європейського підходу у цій сфері. При цьому диктат відомств тільки посилюється. Більше того, іде концентрація повноважень в обласному центрі. Не утруднюючи себе поясненнями, дозвільні відомства відбирають повноваження на місцях навіть у власних структур і місцевих органів влади.

Замість обіцяної доступності, дозвільна система стала "більш далекою і дорожчою". Долю малого і середнього бізнесу можна істотно полегшити, передавши дозвільні процедури на місцевий рівень. Це, на наш погляд, створить реальні передумови для ефективної роботи і значно знизить можливість корупційних дій. Але правильніше було б, користуючись кращим світовим досвідом, взагалі виключити контакти чиновника і бізнесмена.

– Мені запам'ятався дух першого "зльоту" підприємців, які вже "дійшли до кипіння". Вони були налаштовані рішуче. Але не одну ініціативу "знизу" убили час і уміння чиновників класти звертання громадян під сукно. Як підприємницький штаб працює сьогодні? Чи не втрачено бойовий настрій?

– Робота набуває системного і організованого характеру. Представники підприємницьких кіл періодично збираються і розглядають хід роботи, намічають план подальших дій. На наш погляд, для подолання кризових явищ і подальшого розвитку нашого регіону немає іншої розумної альтернативи, крім як стимулювати якість і кількість зростання малого і середнього бізнесу – з усіма соціальними і економічними наслідками цього процесу.

Політика спрощеного оподатковування і адміністрування малого і середнього бізнесу свого часу принесла відчутні плоди, значно збільшивши чисельність підприємництва. На жаль, за останні роки багато принципових моментів "спрощення" стали вихолощуватися під виглядом боротьби зі зловживаннями.

Ми маємо намір працювати на результат, віримо в успіх і власні сили. Досить згадати, як підприємці Болграда та Ізмаїла домоглися, щоб ліцензії на право торгівлі алкогольними і тютюновими виробами видавалися на місцях. Але ж досі більшість підприємців за ліцензіями їздять до Одеси. І їздять не один раз...

Проте є проблеми, які можна розв’язати тільки на вищому рівні. Візьмімо порядок продажу земель несільськогосподарського призначення. Є рішення про продаж цієї землі на конкурсній основі. Але ось уже котрий рік немає положення про проведення аукціонів! І що в результаті? Людина, яка бажає відкрити бізнес, створити робочі місця, платити податки зрештою, не може розпочати роботу!

Мої колеги на конференції правильно відзначили, що багато причин становища, що склалося, криється у нас самих. З нами часто чинять так, як ми на те заслуговуємо. Аморфність, відсутність організованості, розвинутий індивідуалізм (моя хата скраю), такі характерні для підприємницького співтовариства, створюють передумови і провокують несумлінних чиновників на корупційні дії.

На щастя, підприємницьке співтовариство Придунав’я почало усвідомлювати необхідність високої організованості і згуртування своїх рядів – як для захисту корпоративних інтересів, так і для розв’язання благодійних і громадських завдань. І ми раді, що останнім часом у чиновницьких кабінетах все частіше можна почути: "Хто, підприємці з Болграда? Ні, з ними краще не мати справи".

Замість післямови

Першим правителем, про якого збереглася згадка, як про борця з корупцією, був Урукагіна – шумерський цар міста-держави Лагаша у другій половині XXІV століття до нашої ери. Незважаючи на показові і часто жорстокі покарання за корупцію, боротьба з нею не призводила до бажаних результатів.

Перший трактат з обговорення корупції – "Артхашастра" – опублікував під псевдонімом Каутілья один з міністрів Бхарати (Індії) у ІV столітті до нашої ери. У ньому він зробив песимістичний висновок, що "майно царя не може бути, хоча б у невеликій кількості, привласнено тими, хто відає цим майном".

Більшість сучасних фахівців, які вивчають таке явище, як корупція, сходиться на тому, що основною причиною її процвітання є недосконалість політичних інституцій. Крім цього, зростання корупції провокують: двозначні закони, незнання або нерозуміння законів населенням, що дозволяє посадовим особам довільно перешкоджати здійсненню бюрократичних процедур. Нестабільна політична ситуація в країні, відсутність сформованих механізмів взаємодії інституцій, а також низький рівень участі громадян у контролі над державою збільшують це зло.

Багато хто приходить до сумного висновку: скільки існуватиме держава, стільки існуватиме і корупція. Проте прогресивне співтовариство не має наміру здаватися. Як відомо, у 2003 році Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, відповідно до якої день 9 грудня оголошено Міжнародним днем боротьби з корупцією.

Коротко кажучи, підприємницьке співтовариство Придунав’я не самотнє.

Щодо Стародавнього Єгипту і піраміди Хеопса... Україна, на жаль, славиться поки що лише своїми корупційними пірамідами.

Выпуск: 

Схожі статті