Українському Дунайському пароплавству – 65
Зі сльозами на очах більшість працівників ВАТ «УДП» відзначило 65-річчя підприємства. Адже від колишньої потужності національного перевізника №1, що колись забезпечував до 60 відсотків вантажоперевезень, залишилися, м'яко кажучи, ріжки та ніжки.
Зрозумілий той біль і заклопотаність, яку висловив президент судноплавної компанії Вадим Сухоненко під час прес-конференції з журналістами перед головною ювілейною подією. Докладно і зі знанням справи відповівши на всі запитання, ще раз підкреслив ту думку, яку неодноразово висловлювали і всі його попередники (за останні два-три роки вони змінювалися дуже часто): без належної державної підтримки далі виживати підприємству буде дуже важко. Поки що ж про допомогу тільки говориться, конкретної ж підтримки не відчувається.
Тим часом конкуренція на Дунаї набирає обертів. Оскільки судна старі, пароплавству нелегко гнатися за мобільнішими суперниками, оснащеними по-сучасному.
Але все ж таки робота на Дунаї триває. "Річка" дає істотний прибуток. А от морський флот майже весь на приколі. І питання про списання старих суден, які давно перетворилися на металобрухт, так поки що і не вирішується. Збиток тільки до серпня склав 2,6 мільйона доларів, збільшившись на 20% стосовно минулого року.
До парадоксу дійшла ситуація із судном "Радомишль", яке майже півтора року простояло біля берегів Індії. Вадим Сухоненко подякував журналістам, які, на його погляд, дуже допомогли "розрулити" ситуацію, піднявши галас із цього приводу і змусивши чиновників ухвалити-таки відповідальне рішення про продаж судна. Щоправда, у зв'язку із простоєм, кошти, виручені від його продажу, лише наполовину перекрили витрати, яких зазнало пароплавство, доки екіпаж, перебуваючи на борту судна, чекав на стверджувальний вердикт.
– Стратегічне значення УДП як найбільшої судноплавної компанії на Дунаї, – підкреслив керівник компанії, – неоціненне. Дотримання національних інтересів підтверджує необхідність розширення присутності вітчизняного флоту, а саме ВАТ "УДП", на Дунаї. Обов'язковою умовою цього є державна підтримка і сприяння в нарощуванні оборотних коштів УДП, списання застарілого флоту, його реновації тощо.
У такому ж тоні говорив і губернатор області Микола Сердюк, який приїхав на вшановування підприємства. Він підкреслив, що криза, яка вразила не лише ВАТ "УДП", почалася в головах людей, які не володіють професіоналізмом керівних кадрів. Не діло, коли на найвищу посаду призначають людину, яка зовсім не знайома із флотською справою, коли питання про призначення вирішуються не за рівнем професіоналізму, а за партійною приналежністю. Ні до чого доброго це не призводить, чому прикладом може служити і ситуація в Міністерстві транспорту і зв'язку. Микола Сердюк, зокрема, підкреслив, що саме через неповороткість чиновників Україна вже не раз програвала і далі програє сьогодні. Доки ми розкачуємося, наша сусідка Молдова побудувала порт у районі Джурджулешт і одержала вихід до моря, підтягнувши сюди і автотрасу, і залізницю, так і не віддавши Україні частину території в районі Паланки, яку повинна була передати відповідно до домовленостей після одержання частини берегової зони на Дунаї. У підсумку – втрачено чималу частину вантажів портом Рені. Так до кінця і не вирішено питання про спорудження залізничної вітки Ізмаїл – Рені, і держава, як і раніше, змушена платити високі мита сусідам за проїзд по їхній території. Висловивши свою високу повагу до сусідів, губернатор, у той же час відзначив необхідність паритетності у вирішенні країнами Дунайського басейну всіх питань, що виникають.
– Я повинен відкрито і чесно сказати – це зона національних інтересів України, – підкреслив він. – Ми дружили і будемо дружити з нашими сусідами. Але ми хочемо, щоб однаково шанувалися інтереси і України, і сусідніх країн.
Перед присутніми виступили також голова Державної адміністрації морського і річкового транспорту України Михайло Чубай, голова профспілки працівників морського і річкового транспорту України Михайло Кирєєв, ректор Одеської національної морської академії, депутат облради від фракції ПР Михайло Міюсов, в.о. міського голови Ізмаїла Ірина Рудніченко. Всі вони говорили про необхідність збереження пароплавства на Дунаї.
У зв’язку з 65-річчям велику групу працівників ВАТ "УДП" було представлено до нагород.
Відбувся концерт, підготовлений аматорами пароплавства. А по екрану за сценою проходили картини благополучного минулого, немов сторінки літопису підприємства про його справи і людей. Моряки зустрічали оплесками фотографії ветеранів, які стояли біля джерел пароплавства. І у багатьох з’являлися сльози, коли вони бачили широкі річкові і морські простори, які борознили ті самі судна, що зараз стоять і іржавіють на приколі.
І згадалися ще раз слова, сказані губернатором про те, що колись треба робити висновки. І що раніше, то краще, щоб потім не шкодувати про згаяне.
