До 70-річчя створення спецшкіл ВПС
Мало хто знає, що у 40 – 50 роках минулого сторіччя в Одесі існувала спеціальна середня школа ВПС (Військово-повітряних сил). Пропрацювавши не більше десяти років, вона внесла значний внесок у розвиток вітчизняної авіації і космонавтики, в історію нашого міста.
З Одеської спецшколи ВПС було випущено 1700 відмінно підготовлених юнаків, які були направлені до льотних та технічних авіаційних училищ. Медалісти вступили до авіаційних академій. Випускники одеської спецшколи ВПС із честю виправдали надію, яку покладали на них, як у роки війни, так і в післявоєнний час. Вони стали кадровими офіцерами, військовими льотчиками, командирами авіаційних частин, з’єднань, авіаінженерами, штурманами, вченими, начальниками військових та цивільних навчальних закладів.
Ось деякі з них. Це генерал-майор авіації, заслужений льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу В.Г. Мухін; генерал-майор авіації, професор Військово-повітряної інженерної академії ім. Жуковського А.І. Задорожний; генерал-лейтенант авіації, заступник начальника академії ім. Жуковського П.П. Сафронов; генерал-лейтенант авіації А.П. Рощин, начальник військ зв’язку Військово-повітряних сил.
Із вихованців Одеської спецшколи двоє стали космонавтами та Почесними громадянами міста-героя Одеси. Це Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт Георгій Тимофійович Добровольський та Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт Георгій Степанович Шонін.
У будинку колишньої спеціальної середньої школи ВПС по вул. Петропавлівській, 3-б (вул. Ленінградська) зараз розміщується середня школа № 10. Вона носить ім’я космонавтів Г. Добровольського та Г. Шоніна. У цьому будинку розташований музей космонавтики та історії Одеської спецшколи ВПС. На фасаді встановлені меморіальні дошки.
У Суворовському районі Одеси встановлений пам’ятник Г. Добровольському. Одна з вулиць цього району носить його ім’я. В обласному гуманітарному Центрі позашкільної освіти та виховання по вул. Троїцькій, 37-а, працює музей «Одеські сторінки в історії космонавтики», створений колишнім «спецучнем» ВПС (випуск 1948 року) полковником авіації Д.М. Беліловським, який прослужив понад 20 років на Байконурі.
Цікава історія зародження спецшкіл. Ідея створення підготовчих військово-навчальних закладів за зразком кадетських корпусів була задумана Вищим командуванням Червоної Армії ще у 1937 році. І вже у травні цього року за рішенням Радянського уряду п’ять московських середніх шкіл Наркомату освіти в експериментальному порядку приступили до навчання юнаків 8-9 класів за спеціальною програмою, відповідно до якої математика, фізика, хімія, креслення та військова справа вивчалися наближено до програм військових училищ. Школи комплектувалися учнями, які успішно закінчили 7 класів і були придатні за станом здоров’я для вступу до будь-якого військового училища Радянського Союзу. Однак вже у листопаді 1937 року до положення про спецшколи було внесено уточнення, за яким усі московські спецшколи ставали артилерійськими, а їхні випускники вступали до артилерійських училищ.
Коли про це нововведення довідалися учні спецшкіл, частина хлопців, які мріяли стати моряками або льотчиками, залишили їх. У 1940 році, коли артилерійські спецшколи виявили усі позитивні сторони такої форми підготовки молоді до кадрової військової служби, особливо у військах, оснащених складною військовою технікою, було створено на додаток до артилерійських – 20 спецшкіл ВПС та 7 спецшкіл ВМФ. Спецшколи ВМФ проіснували до 1943 року, після чого були перетворені у підготовчі училища, а вже усі спецшколи ВПС були розформовані у 1955 році. Останні три сформовані роти одеських «спецучнів» були переведені до м. Єйська. Г. Добровольський пише: «У серпні 1952 року вулицями Л. Толстого, Дерибасівською, Пушкінською на вокзал прокрокувала наша колона. Одеська спецшкола ВПС припинила своє існування»...
Розповідає Ігор Миколайович Похвалов:
– Я закінчив Одеську спецшколу ВПС у 1950 році. Роки війни та післявоєнні роки були дуже важкими і голодними. Виріс я у багатодітній сім’ї (три брати та п’ятирічна сестра). Старший брат вступив до морехідного училища, а я за оголошенням подався до Одеси вступати до спецшколи ВПС, тому що мріяв стати льотчиком. У липні 1947 року подав до приймальної комісії заяву та довідку про закінчення 7 класу. Пройшов медичну та мандатну комісію і був зарахований до школи.
Структурно спецшкола була подібна до армійського підрозділу. Вона складалася із трьох рот. Третя рота – 8 клас, друга – 9 клас і перша рота – 10 клас (випускний). У кожній роті по п’ять взводів (п’ять паралельних класів). У кожному класі приблизно по 30 учнів. Командири рот – офіцери запасу, командири взводів – викладачі (класні керівники). Усі підкорялися суворому військовому розпорядку. Для нас, новобранців, спочатку усе було незвичним, але військова форма зобов’язувала, адже ми сюди прийшли за покликом серця і тому змушували себе переборювати будь-які труднощі і злигодні.
Спецшкола нам – дітям війни – замінила батьків, дала можливість одержати середню освіту, надала житло, триразове харчування, одягала та взувала і, як батьки, навчала нас життя. І сьогодні, після закінчення понад 60 років, ми із вдячністю згадуємо наших викладачів та нашого командира роти М.Я. Резницького.
Після закінчення десяти класів спецшкола направила нас до авіаційного училища – здійснювалася наша мрія. «Одесские спецшкольники из спецшколы ВВС, взлетят на крыльях на стальных до голубых небес...» Такими були слова нашого гімну.
Перебуваючи вже у авіаційному училищі, ми, «специ», у порівнянні із курсантами зі звичайних середніх шкіл, відзначалися знанням статуту Радянської Армії, основ військової дисципліни, кращою фізичною підготовкою та товариською згуртованістю.
Час показав, що головним підсумком роботи спеціальних шкіл ВПС стали люди. Випускники спецшколи протягом десятків років становили основу найнадійніших кадрів ВПС та ППО.
Досвід роботи спецшкіл, як і будь-який позитивний досвід, рано чи пізно стає затребуваний суспільством. І зараз, коли країна готується до переходу на професійну армію, на контрактну службу у Збройних силах, досвід спецшкіл, пристосований до сучасних умов, міг би дати позитивні результати.
