Із виїзного засідання депутатів ВР у ВАТ «УДП»
Реалізація проекту відновлення українського глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море, позиція України у питаннях захисту національних економічних інтересів у контексті україно-румунських відносин та розвитку Придунав’я, а також стан справ у ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» – ось коло питань, які були розглянуті на виїзному засіданні депутатів Верховної Ради, що відбулося у пароплавстві. Вів його народний депутат, заступник керівника групи ВР України з міжпарламентських зв’язків із Румунією Павло Унгурян.
Перед засіданням, у роботі якого взяли участь представники профільних міністерств та відомств, у журналістів була можливість ознайомитися зі станом справ на спорудженні дамби, що обгороджує судновий хід. За інформацією директора ДП «Дельта-лоцман» Олександра Голодницького, спорудження дамби, яке розпочалося у 2008 році і провадиться дотепер, вже забезпечило зменшення днопоглиблювальних робіт і відповідно витрат на підтримку каналу, стабілізувало величину прохідного осідання. Крім того, значно зменшений негативний вплив ГСХ на навколишнє середовище. Відповідно до висновку Комісії із запиту Конвенції ЕСПОО (липень 2006), було визначено шість чинників можливого негативного транскордонного впливу ГСХ на біосферу. Усі вони стосувалися як днопоглиблювальних робіт, так і звалища ґрунту у морській та русловій частині ГСХ, підготовки відвалів для звалища ґрунту та берегозміцнення у русловій частині. Спорудження огороджувальної дамби морського обхідного каналу до цих чинників віднесено не було. Навпаки, дамба мінімізувала осідання часток у каналі, скоротила обсяги днопоглиблення та звалища ґрунту.
– Ми прогнозуємо, що після повного відновлення ГСХ до української частини дельти Дунаю перейде до 60 відсотків дунайського вантажопотоку, – підкреслив Олександр Голодницький. – Він має достатні навігаційні та економічні переваги.
До речі, за станом на 20 жовтня 2009 року тут пройшло 1075 суден. Незважаючи на фінансову кризу, істотний спад вантажопотоків та суднозаходів у січні – травні 2009 року, середній показник за поточний рік має тенденцію до збільшення на 10 – 13% у порівнянні із минулим роком. Усього ж з моменту поновлення судноплавства в українській частині дельти Дунаю у 2007 році через гирло Бистре пройшло близько 3200 суден, зокрема 20 – із осадкою 5 і більше метрів.
У даній ситуації, як відзначалося на виїзному засіданні, повинен дотримуватися паритет економічних інтересів як України, так і сусідніх країн. Підкреслювалося, що сьогодні існує проблема двосторонніх відносин між Україною та Румунією. Україна повинна одержати від Румунії офіційну згоду на поглиблення руслової ділянки ГСХ Дунай – Чорне море до проектних оцінок (до прохідного осідання 7,2 м). Однак поки що достатнього взаєморозуміння, як відзначалося на виїзному засіданні, тут немає. У запитаннях журналістів прозвучало: не хотілося б, щоб Україна тут спасувала так само, як у питанні із шельфом біля острова Зміїного.
Досить критично було оцінено ситуацію у ВАТ «УДП». Нардеп Юрій Крук сказав, що сьогодні ведуться розмови щодо можливості приватизації національного перевізника № 1. Однак розмови ці передчасні.
Як доповів нинішній президент компанії Вадим Сухоненко, пароплавство намагається вижити. Але без допомоги держави йому доводиться дуже сутужно. До речі, у журналістів була можливість побувати і на базі технічного обслуговування, точніше, у затоні, де зібрано більшу частину флоту пароплавства, що підлягає списанню. Під час прес-конференції було поставлено запитання, чому на засіданнях Верховної Ради дотепер не розглянуто порядок списання та реалізації старих суден, унаслідок чого УДП змушене зазнавати величезних збитків через необхідність утримувати фактично металобрухт. На жаль, чіткої відповіді на це запитання нардепи не дали. Більше того, у відповідях прозвучало, що потрібно «питанням прилаштувати ноги», тобто, активніше будирувати це питання знизу.
Але, запитується, які ще «ноги» потрібні, якщо біля берегів Індії ледве не затонуло судно «Радомишль», що простояло там півтора року? У підсумку кошти, отримані від його реалізації, лише наполовину покрили видатки на його утримання. У запитанні одного із журналістів прозвучало – адже не на Місяці засідали нардепи?..
