Дерево
Жодна зі значніших європейських мов, серед них і західно-слов’янських (польська, чеська, словацька, сербська) не поєднують в одному слові двох понять: ліс і будівельний матеріал.Не робить цього й українська. Ліс у нашому розумінні – це те, що запосідає певну територію, росте – цвіте – пахне і дає певну продукцію, серед якої – дерево (матеріал) і деревина (те, що походить уже з дерева).
Тому ліс не можна вимірювати кубометрами,як це практикують засоби масової інформації, наслідуючи росіян, а лише гектарами. Кубометрами вимірюють тільки деревину або дерево, з яких щось-таки виробляють чи будують. З лісу– не будують. Він собі росте.
Діло
Усі знають, що тут одному російському іменникові відповідають два українські: діло і справа. Коли ж який до речі? В цілому це можна визначити так: якщо йдеться про щось конкретне, пов’язане з роботою чи потребою, то пишемо діло; коли ж ходить про щось абстрактне, узагальнене, вживаємо справа. Наприклад, Діла не робиші од діла не одходиш (приказка), Добре діло вчинила на мені(Євангеліє, переклад Морачевського), Є дільце, дядечку до вас(Глібов), Майор Ковальов приїхав до Петербурга за ділом(Гоголь у перекладі Рильського) – Але: військова справа, судова справа, справа цілого життя,бо йдеться тут про щось узагальнене.
Справою(лише в однині як збірне поняття) називають українці також інструменти, знаряддя: Заграв би вам, та бачите – справи нема, справи (Шевченко); Справа, як коло дядькового воза(приказка).
Щодо справи канцелярської, то називаємо її особовою, щодо справ власних, то кажемо про них особисті.Порівняймо: В особовій справі № 3 бракує двох документів і Чим я живу, то моя особиста справа!
Та головне – добре зорієнтуватись у фразеологізмах:
рос. укр.
а мне что за дело а мені що до того?
без дела без потреби
не входить не заходити
ближе к делу! конкретніше!
было дело діялось те
под Полтавойпід Полтавою
было дело було таке
вам до меня вам про мене
и дела нет байдуже; вас не пече; вам і за вухом
не свербить в самом деле справді, справді ж бо;
насправді, то…
в том-то и дело у тому й річ; отож бо й є;
тим-то й ба
в чем дело? в чому річ? про що ходить (йдеться?);
дело в том, річ у тім, що…
что дело в шляпе все гаразд;
маєш собі! готово!;
дело стало за тем, чтозатримка за тим, що
дело идет к зиме йдеться до зими;
(весне, лету)поверта на зиму (літо, весну)
дело идет о том, йдеться (ходить)
чтобы… про те, щоб…
дело с концом, то й по всьому; делу конец та й край; та й вже; та й квит;
та й по крику
как дела? як ся маєш?
мое дело сторона моя хата скраю
странное дело дивна річ; чудасія
шить дело (кому) даремно
звинувачувати (кого)
первым делом насамперед; передусім;
щонайперше,
занайперше
то и дело раз у раз; безперестанку
то ли дело! інша річ!
эко дело! овва!
это дело! оце добре! оце до діла! оце розумна річ (штука)!
оце гаразд!
это дело прошлое це річ давня; було, та загуло; минулося;
минулося-забулося
Уважний чатач помітив, що лише один український відповідник(оце до діла!)до російських фразеологізмів має в своєму складі слово діло. Проте є в нашій мові вислови, які без слів ділочи справане обходяться. Це:
рос. укр.
взяться (браться) за дело взятися (заходитися)
до діла
дело делать (работать) діло робити
дело делать робити (корисну)
(совершать полезное!)справу
к делу! (к работе) до діла!до роботи!
к делу (канцелярское) до справи
плохие дела кепські справи
папка для дел (канц.) папка (течка)
для справ
по делам службы у службових справах
положение дел стан справ
уголовное дело карна справа
употребить в дело пустити в діло
управляюший делами керівник справ
(справочинець), урядовець
Вивчивши наведені паралелі, самоперекладач сміливо може братися до компонування речень зі словами діло і справа.Але буде ще ліпше, коли він візьме на озброєння ще й кілька суто українських висловів. Це:
діла не скільки работы немного
до діла 1. как следует
(Жупанина по коліна,
пошита до діла);
2. кстати
(Так до діла, як свиня штани наділа – приказка)
доводити до діла благополучно завершать
(Слава тобі Господи,
що до діла довела – пісня)
не буде з цього діла діла ничего из этого
не получится свершения
(Не нам діла твої судить –
Шевченко)
здавати собі справу з чого давать себе отчет в чем.

























