Ці знімки зробила тоді, коли викладачі та вихованці Савранського ПТАУ збирались на обласну виставку. Робіт було дуже багато, і всі вони були різноплановими. Починаючи від витинанок, вишиванок до виробів з металу. Кожен експонат – то витвір мистецтва.

Тож не дивно, що серед усіх експонатів виставки савранські експонати добре виглядали. Особливим попитом користувались дерев’яні вироби. Зокрема, кухонні дощечки для нарізки, качалки. Чимало відвідувачів виставки звернули увагу на роботи членів гуртка «Берегиня», яким керує бібліотекар училища Лариса Кравець. Кожна вишита серветка мала свій неповторний візерунок.

Користувались попитом картини із циклу «Флористичний колаж». Витвори із сухоцвіту, різного природного матеріалу неперевершено виготовляє заступник директора з навчально-виховної роботи Ярослава Жирун. Цьому навчає Ярослава Борисівна і членів гуртка «Мистецтво флористики».

Не могли не привернути увагу відвідувачів витинанки та вироби із солоного тіста. Цьому мистецтву навчає дітей заступник директора із виховної роботи Оксана Дереновська. Чимало цікавого запропонували члени гуртка, який веде практичний психолог Інна Сакалюк. Вони виставили вироби, виконані у техніці оригамі.

В умілих руках майстрів і метал може розквітнути трояндою. Це довели вихованці Сергія Березовського та Олександра Булаховського, які виготовляють вироби із металу методом зварювання.

Як же раділи і захоплювалися гуртківці, коли їхні вироби почали купувати. Начальник управління освіти і наукової діяльності облдержадміністрації Д.М. Демченко, наприклад, придбав мангал. А його заступники купили собі чудові підставки під кімнатні квіти. До речі, на виготовлення таких підставок у селищі записуються на чергу.

На цій виставці було репрезентовано дуже широке поле діяльності стосовно виробничого навчання та позаурочної діяльності.

Як розповіла заступник директора з навчально-виховної роботи Ярослава Борисівна Жирун, в училищі існує цілісна система навчання та виховання. Викладачі та вихователі, плануючи свою роботу, завжди пам’ятають, що частина їхніх вихованців – сироти. Училище для них не тільки навчальний заклад, а й домівка. Викладачі та вихователі для них стають і батьками, і старшими друзями, порадниками і тими найближчими людьми, які дають путівку в життя.

– Дуже важливо навчити дітей відчувати навколишню природу, бути добрими, вміти в буденному знаходити прекрасне і неповторне. Знаючи, що нашим вихованцям ніхто, крім нас, не підкаже, як випрасувати одяг, як накрити на стіл, як поводитися в гостях і безлічі інших речей, які діти, що живуть і виховуються в родинах, бачать, знають просто змалечку, ми навчаємо їх цьому, – сказала Ярослава Борисівна.

А ще вона наголосила на тому, що в процесі навчання, повсякденного спілкування вони намагаються бути якомога лагіднішими, добрішими зі своїми вихованцями, бо розуміють, що тільки в добрі та любові можна виховати хорошу людину. У процесі творчості, на практичних та позаурочних заняттях розкриваються найкращі риси учнів, встановлюється тісний контакт між ними і викладачами. І, можливо, колись у своєму непростому дорослому житті нинішні гуртківці згадуватимуть сьогоднішні заняття, свої перші вироби з дерева, металу, природного матеріалу, звичайного паперу і їм ставатиме тепліше на душі від тієї любові, яку разом із наукою дарували їм викладачі та вихователі.