Наприкінці листопада в Одеському академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного відбулася прем'єра мюзиклу «Силиконовая дура.net». Це злободенна вистава про сучасних учнів (музика А. Пантикіна, лібрето К. Рубинського, постановка заслуженого діяча мистецтв Росії Г. Ковтуна, сценографія заслуженого художника України С. Зайцева).
За словами Олександра Пантикіна, «сьогодні середненьку музику написати може будь-який композитор, а ось зробити із цього матеріалу гідний сценічний твір – дуже складне завдання».
На сцені – величезний монітор, де демонструються відео-сюжети та фото-заставки, які допомагають глядачеві поринути у віртуальний світ головного персонажа Миті (лауреат Міжнародного конкурсу артистів оперети Кирило Туриченко, Сергій Сичев). У той же час, вони репрезентують собою різноманітний – то іронічний, то драматичний коментар до історії, що розгортається на сцені, створюють особливу атмосферу вистави, що потужно впливає на глядача.
Любов двох підлітків, Миті та Нори (Ольга Кононцева, Марія Зейбель, Настасія Гарбуз) стає викликом оточенню. За іронією долі хлопець і дівчина з "правильними" життєвими установками (зберегти себе у чистоті і згодом створити сім’ю) стають заручниками пристрастей і душевних проблем своїх однокласників, батьків, вчителів.
Режисер-постановник вистави Георгій Ковтун зумів вдало підібрати і професійно підготувати молодіжний акторський склад. Очевидно, що в молодих виконавців – великий творчий потенціал. Чого лише варта, наприклад, сцена залицяння Мажора (Дмитро Богаченко, Руслан Рудний), учня з паралельного класу, за героїнею. Босанова із елементами акробатики на білому піаніно вражає.
Найважливішою сюжетною лінією вистави стають стосунки батьків і дітей. У репліках молодих героїв звучать непідробний біль і розпач. Вони ображені на батьків, які живуть своїм, часто далеким від позитивного прикладу, життям, і не приділяють дітям потрібної уваги. "Ти можеш хоч раз поговорити зі мною, як батько із сином?!" – так кричить Митя своєму батькові (Тимофій Криницький, Володимир Муращенко), якого безмежно любить. Він ще не підозрює, що батько стане його суперником у коханні і причиною трагедії.
Хто ж вони, герої нашого часу? Митя – відмінник-"ботанік", очкарик, шанувальник Майкла Джексона, закоханий у свою однокласницю Нору, живе у кришталевому світі своїх мрій про єдину кохану людину. Зустрічаючись у чатах, Митя та Нора відкривають один одному серця. Вона – "готова для польоту". Митя увесь час відтягує зізнання наяву ("Я скоро, я завтра прийду"). Вони навіть не підозрюють, до чого призведуть їхні власні почуття.
А в школі – педради, тести, випускні іспити. Вчителі, стурбовані не реальними проблемами дітей, а своїми особистими та кар'єрними інтересами. Ролі викладачів блискуче зіграні провідними артистами театру. Серед педагогів є романтичні натури, як, наприклад, класний керівник 11-г Поль Палне (лауреат гран-прі Міжнародного конкурсу артистів оперети Ірина Ковальська), яка закохана у свого учня на прізвисько Дуремар (Денис Фалюта, Артем Липницький) і вірить, що він цього гідний. А він торгує "травичкою" і бреше "із чистою совістю".
Для Миті інтернет – "цілий світ", а ось для його однокласниці Ірки-точилки (Олександра Цимбалюк, Олеся Перекальчук, Олександра Кузнецова) – стрип-бар. Причому, батьки Іри Карташової – "реально круті", але вони живуть своїм життям, стосунки в сім’ї нещирі ("Силікон! Силікон! Силікон!). Жертва раннього жіночого досвіду, Ірка намагається нав'язати Миті та Норі свої уявлення про життя і спокусити.
Режисер зробив виставу видовищною, часом навіть здається, що занадто багато масових сцен за участю молодих акторів. Але головне – це тема першого кохання, справжнього, що важливіше за усі зовнішні атрибути вистави. Саме воно привертає увагу й захоплює. Серед мороку навколишнього гріховного світу виростає воно в душах Миті та Нори, і кожний з них живе ним (нехай навіть лише в мріях). Тільки от поєднати мрію із реальністю так і не вдасться...
В життя учнів втручається "пекельна машина" – "міністерська перевірка". Світ перевертається з ніг на голову. Мати Миті (цю роль майстерно виконують народна артистка України Наталя Завгородня та заслужена артистка України Аліна Семенова) з жахом довідується, що її син -"наркоман" (а це Дуремар заходив у гості – "косячок" підкинув). Як з-під землі виростають "доброзичливці"-вчителі і повідомляють свій вирок. На тлі маскарадної мішури випускного балу, у присутності злостивців-ровесників відбувається трагічна розв'язка. Ніби в одну мить із Миті здерли шкіру: оббрехали ("Він неадекватний!"), зруйнували ідеали, відняли віру у батька ("Я вірив у тебе за будь-яку ціну! Що ти зробив, гаде, з Норою і зі мною?!").
Байдужих у залі не було. Не кожний витримає таке одкровення. Вистава – це завжди діалог із глядачем. У цьому випадку він вийшов гострішим, ніж звичайно. Театр гідно впорався із поставленим завданням – звернути увагу на болісні проблеми сучасного суспільства. Нехай і у трохи концентрованому, гіпертрофованому вигляді.
...Це вистава про нас, про наших дітей, про те, що десь поруч (можливо, навіть зовсім близько) живе щира любов. І щоб зберегти її, треба "повернутися лицем до лиця". Ви готові?
