Місцеві краєзнавці, історики і журналісти напередодні свята спробували порівняти, як відзначали це найулюбленіше наше свято у минулому і позаминулому столітті, і як це відбувається сьогодні.
Одеський історик, краєзнавець Олег Губар та журналіст, публіцист Анатолій Горбатюк стверджують, що традиція установлювати і прикрашати у будинку ялинку з'явилася у нас не так давно. І запозичили ми її, на їхню думку, від німців. Нарядити новорічну красуню у себе вдома спочатку могли одиниці найзаможніші городяни. Інші задовольнялися хвойними гілками, на які чіпляли іграшку і дощик.
Сьогодні ж, якщо вірити статистиці, понад третина городян поставить вдома ялинку. Смаки одеситів на хвойні дерева, знов-таки, за статистикою, дуже різноманітні.
Ось як відповіли наші земляки на запитання:
«Якому хвойному дереву ви віддаєте перевагу?»
1. Сосні – 37%
2. Ялинці – 17,3%
3. Штучній ялинці – 16.5%
4. Ялиці – 4%
5. Я не ставлю ялинку на Новий рік – 15,8%
6. Важко відповісти – 4,4%
Щодо новорічного одеського столу, то він завжди відрізнявся від інших присутністю на ньому морепродуктів, фруктів (незважаючи на зиму), а також поєднанням різних національних страв, тому що наше місто завжди було багатонаціональне...
А як зустрічали Новий рік в Одесі, наприклад, герцог де Ришельє або граф Воронцов?
Звичайно ж, на балах і карнавалах, причому, встигаючи за ніч побувати одразу на кількох балах. Питанню створення карнавального костюма (а в них, до речі сказати, можна було і виходити в місто) великосвітські особи приділяли величезне значення. Дами змагалися одна з одною у красі і незвичайності свого костюма. Люди з меншим статком могли взяти маскарадний костюм на прокат, що коштувало їм набагато дешевше.
Прості городяни зустрічали Новий рік вдома у своїх сім’ях, а іноді об’єднувалося одразу кілька сімей і таким чином відзначали свято у складчину...
Де планують одесити зустріти новий 2010 рік?
Статистика стверджує, що вдома...
На запитання «Де ви зустрічатимете Новий рік?» одесити відповіли так:
1. Вдома/у гостях – 70%
2. В іншому місті України – 5%
3. У ресторані, клубі, на дискотеці – 4,5%
4. За містом (на дачі, у пансіонаті) – 4,5%
5. На вулицях міста – 4,2%
6. За рубежем – 2,7%
7. На роботі – 2%
8. Ще не вирішив – 5,2%
9. Важко відповісти – 1%
Говорячи про новорічні традиції, зрозуміло, не могли журналісти і краєзнавці не торкнутися теми подарунків...
Як і раніше, так і тепер на Новий рік заведено дарувати один одному подарунки. За старих часів подарунки були різноманітні: від чогось зворушливого, смішного або корисного у господарстві, до чогось абсолютно нікому непотрібного. У плані подарунків завжди відрізнялася одеська знать. Аристократи любили дарувати якісь «інноваційні» речі, тобто те, що тільки з'являлося у промисловості і у продажу. Наприклад, тільки з'явилися барометри – одразу ж дарували барометри, з'явилися велосипеди – дарували і це досягнення науки і техніки.
Але головним своїм обов'язком напередодні Різдва і Нового року, – як стверджує Анатолій Горбатюк, заможні одесити вважали зробити «річне благодійне дарування»: «Каждый уважающий себя гражданин считал своим долгом дать что-то своему родному городу. Это не являлось неким героическим поступком. Просто иначе и быть не могло. Люди считали, что раз они благодаря своему городу чего-то достигли в жизни, то обязаны этим поделиться, в первую очередь, с бедными, с малоимущими людьми, с сиротами и престарелыми. Поэтому, всегда перед праздником они посещали с подарками приюты и больницы. Как полагают многие горожане, эту замечательную старую одесскую традицию хорошо бы возродить сегодня».
І ще на одне запитання: «Яким буде наступаючий 2010 рік для вас і для вашої сім'ї?», більшість одеситів (80 відсотків) відповіли оптимістично – «хорошим» або «скоріше хорошим».
