Збережемо позитивну динаміку зростання
Минулий рік був не кращим як для країни в цілому, так і для окремих областей. Виконавчі органи влади на місцях спрямували всю роботу на подолання наслідків кризи, забезпечення економічної стабільності, на підвищення життєвого рівня громадян. Про місцеві проблеми наш кореспондент розмовляє з головою Фрунзівської районної державної адміністрації Ігорем Стебловським.
– Звичайно, діяльність районної державної адміністрації та місцевого самоврядування щонайперше була спрямована на забезпечення стабільної роботи базових галузей народного господарства, – розповідає Ігор Іванович. – Тому мушу сказати, що в районі переважно зберігається позитивна динаміка розвитку. Передусім, у сільському господарстві, де під урожай 2010 року засіяно фактично 17,2 тисячі гектарів, що становить 106 відсотків до плану. У той же час у тваринництві, якщо порівнювати з минулим роком, спостерігається зменшення поголів’я великої рогатої худоби, зокрема корів – на 94 голови. Станом на 1 січня 2010 року в господарствах усіх форм власності налічувалося 8734 голови великої рогатої худоби, в тому числі 4092 корови, свиней – 5248 голів, овець та кіз – 2141 голова, птиці – 82,5 тисячі одиниць. Важливо підкреслити, що в районі 7 господарств, незважаючи на складні умови, далі на фаховому рівні займаються тваринництвом. Таким чином, показники виробництва м’яса були дещо вищі, аніж за відповідний період минулого року, і становили 121,9 відсотка, проте молока вироблено лише 71,8 відсотка до плану.
– В чому сьогодні Ви вбачаєте основну проблему сільськогосподарського виробництва?
– Як відомо, існує багато проблем, які певною мірою впливають на стабілізаційні процеси розвитку агропромислового комплексу. Передусім, підприємствам доводиться працювати в умовах постійного підвищення цін на матеріально-технічні ресурси. А така ситуація зумовлює збитковість сільськогосподарської продукції, насамперед, через несприятливу ситуацію на ринку, відсутність належної державної підтримки галузі, незбалансованість попиту і пропозицій, низький рівень внутрішнього споживання, а також недостатньо розвинену ринкову інфраструктуру. Крім того, обсяги державної підтримки сільськогосподарської галузі скоротилися майже втричі у порівнянні з минулорічними.
– Ваш район переважно сільськогосподарський. Та на його території все ж таки діють промислові та транспортні підприємства. Як вони спрацювали у складних кризових умовах 2009 року?
– Приємно відзначити, що такому бюджетотвірному підприємству, як ВАТ «Затишанське ХПП», у важких кризових умовах усе-таки вдалося зберегти економічні показники на рівні 2008 року та виробити борошномельно-круп’яних виробів на суму 9 мільйонів 600 тисяч гривень. Стабільну роботу продемонструвала також транспортна галузь району. Так, в січні-грудні минулого року автотранспортом перевезено майже 136 тисяч пасажирів, що на 26 відсотків більше аналогічного періоду минулого року. З метою поліпшення обслуговування населення райдержадміністрація клопочеться щодо відкриття нового маршруту Фрунзівка – Новозаріцьке, який тривалий час залишався проблемним. При цьому доречно зазначити, що основним перевізником залишається приватний підприємець.
– Як Ви можете охарактеризувати споживчий ринок товарів та послуг в районі?
– Не буде перебільшенням, якщо скажу, що він відзначається високим рівнем насиченості основними продовольчими та непродовольчими товарами. Роздрібний товарообіг підприємств, зокрема й за рахунок зростання цін, збільшився на сорок відсотків, а споживчої кооперації, завдяки якій збереглася мережа крамниць на селі, більш ніж на 2 мільйони 100 тисяч гривень. Щорічно зростає питома вага підприємств торгівлі, які належать фізичним особам, але обсяги реалізації товарів через ці підприємства, як відомо, не обліковуються, тому показник загальної суми роздрібного товарообігу значно занижено. У розрахунку на одну особу він становить 758 гривень. В цілому по району індекс інфляції за минулий рік склав 114,4 відсотка. І, як показав моніторинг, переважно за рахунок зростання цін на цукор, яйця та молочні продукти.
– Немало було сказано на держаному рівні щодо розвитку малого та середнього підприємництва, яке могло б значно поліпшити соціально-економічну ситуацію в країні. А як це відбувається на районному рівні?
– Безумовно, малий бізнес відіграє важливу роль при вирішенні економічних і соціальних завдань району. А його підтримка здійснюється за відповідною програмою, яка затверджена рішенням районної ради. Так, протягом січня – грудня минулого року було зареєстровано 79 фізичних та 12 юридичних осіб підприємців. Але це майже удвічі менше відповідного періоду минулого року. Дається взнаки вплив загальнодержавної фінансово-економічної ситуації. Крім того, антикризовими заходами уряду були внесені зміни до законодавчих актів у сфері пенсійного та соціального забезпечення, вони створили жорсткіші умови для підприємців-початківців. Проте, у питаннях розвитку підприємництва зроблено чимало. Зокрема сформовано електронну базу даних незадіяних приміщень та земельних ділянок, до якої внесено 22 пропозиції сільських та селищних голів. Вона, за нашими розрахунками, надасть можливість вільнішого доступу до інформації про об’єкти державної та комунальної власності користувачам-підприємцям не лише нашого району, а й області.
– Таким чином, уся ця робота повинна була відіграти позитивну роль у виконанні бюджету району. Чи не так?
– Так. Бо в результаті до зведеного бюджету по Фрунзівському району надійшло 57022,1, а до дохідної частини загального та спеціального фонду районного бюджету – 8338,4 тисячі гривень. А в результаті, незважаючи на складні економічні умови, нам вдалося забезпечити виконання дохідної частини бюджету на 106,4 відсотка.
– Що, в такому разі, вдалося зробити в соціальному плані, для поліпшення умов життя населення району та надання йому необхідних послуг?
– Як я вже говорив, це було одним з основних напрямів діяльності органів влади. Доречно при цьому сказати, що номінальна середня заробітна плата на одного середньооблікового штатного працівника в січні – грудні минулого року становила 1171 грн, або на 36 відсотків більше величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особлива увага приділялася капітальному будівництву та ремонту об’єктів соціальної інфраструктури. За рахунок коштів обласного бюджету розвитку здійснювалися видатки на об’єкти соціально-культурного призначення, зокрема для Затишанського, Оленівського та Росіянівського НВК. Крім цього, з державного бюджету виділено кошти на суму 6 мільйонів 792 тисячі гривень на реконструкцію незавершеного будівництва пологового відділення районної лікарні під хірургічне відділення. На ремонт доріг комунальної власності освоєно 1 мільйон 426 тисяч гривень.
Відділ культури та туризму райдержадміністрації спільно з органами місцевого самоврядування відремонтував Войничівський сільський клуб та бібліотеку, Новошибський клуб, Ленінський будинок культури, розпочато ремонт Первомайського клубу. Значна увага приділялася також загальноосвітнім та дитячим виховним закладам, зокрема щодо забезпечення дітей якісним харчуванням, довезенням школярів до шкіл і додому.
Але всі ми – і райдержадміністрація, і районна, селищні і сільські ради, і увесь депутатський корпус – усвідомлюємо, що треба зробити набагато більше для поліпшення життя наших земляків. А це буде можливим лише за умов стабілізації промислового і сільськогосподарського виробництва, подальшого зростання економіки держави.
Анатолій МИХАЙЛЕНКО,«Одеські вісті», Фрунзівський район
На вулицях Іллічівська – світло
Міське освітлення Іллічівська – дуже важлива деталь з тих, що перетворює його на місто європейського типу. Історія його зовнішнього освітлення бере свій початок з 1973 року, коли Іллічівську був присвоєно статус міста.
При місцевому комбінаті комунальних підприємств у 1974 році було створено дільницю щодо обслуговування мереж зовнішнього освітлення. Але ліхтарі горіли лише на окремих ділянках вулиць Леніна й Миру. Штат їх обслуговування складався із двох електриків та майстра.
Сьогодні ж система зовнішнього освітлення територій, які курує міська рада, складається з 68,4 км кабельних ліній, 40 шаф керування із вбудованими «астрономічними» годинниками для автоматичного увімкнення і відімкнення вуличного освітлення. Ще – лічильники, опори, світильники з ощадливими натрієвими лампами. Це узгоджується із завданням енергозбереження, поставленим виконавчими органами місцевого самоврядування. Остання проведена реконструкція системи дозволила заощадити 65% вартості споживаної електроенергії. У гривнях це вимірюється 425 тисячами. Показово, що ці зміни відбулися завдяки тому, що в останні три роки в Іллічівську на це виділено бюджетні кошти.
Виконано капітальний ремонт зовнішнього освітлення на деяких вулицях смт Олександрівки. Ремонт і монтаж нових ліній зроблено у селах Малодолинському і Бурлача Балка, які територіально входять до складу міської ради м. Іллічівська.
Зараз планується перевести керування зовнішнім освітленням міста на бездротову автоматизовану систему. 550 тис. гривень, необхідних для цього, повинні окупитися через 7 місяців. Переважно за рахунок скорочення витрат на щоденні об’їзди з перевірками. Новаторством стане також відправлення диспетчерові квитанцій в електронному вигляді і установлення сигналізації на дверях шафи виконавчого пункту. Уже зараз будь-які дії, що відбуваються в системі зовнішнього освітлення, записуються на пам’ять комп’ютера і відображуються на моніторі. Це підвищує оперативність в усуненні аварій.
Крім зовнішнього освітлення, міська виконавча влада особливу увагу приділяє ілюмінації. Вона запалюється не тільки у дні свят, а працює в режимі зовнішнього освітлення. Родзинка міської ілюмінації – зоряне небо в парку Приморському, різнокольорові кулі вул. Леніна і трійка коней, що світяться.
Валентина СОБОРОВА,м. Іллічівськ
Зрушувати справу з мертвої точки
Близько півроку тому Фонд підтримки підприємництва Ізмаїла взяв участь у конкурсі в межах програми «Об’єднаємося заради реформ!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку за підтримки міжнародного фонду «Відродження» і фонду «Східна Європа».
Результатом участі Ізмаїльського ФПП стало одержання гранту під реалізацію проекту «Консолідація і зміцнення «третього» сектору заради демократичних перетворень у Придунав’ї». Географія проекту поширюється на шість районів Одеської області – Ізмаїльський, Болградський, Кілійський, Арцизький, Саратський, Татарбунарський.
Як розповіла голова ФПП Ізмаїла Валентина Стойкова, раніше розрізнені громадські організації тепер активно шукають шляхи співпраці з місцевою владою, виходять на контакт із подібними громадськими організаціями, про існування яких раніше часом і не знали.
В Ізмаїлі і в Болграді створено робочі групи, у яких репрезентовані й громадські організації, і органи місцевого самоврядування. Ця взаємодія, на думку Валентини Стойкової, – істотний крок уперед в активізації громадськості, залученні її у здійснення тих або інших проектів розвитку громад, містобудування.
– Ми провели робочі зустрічі з представниками деяких громадських організацій, – сказала Валентина Пилипівна. – На них розглянули різні аспекти діяльності так званого «третього сектору». Продовжено співпрацю зі створеним у червні минулого року міжрегіональним координаційним центром з питань підприємництва «Від Дністра до Дунаю». 14 громадських організацій регіону в межах цієї співпраці брали участь в обговоренні проекту Закону України «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва». Говорили про найважливіше для представників малого і середнього бізнесу. І це не була розмова заради розмови. За підсумками обговорення підготовлено і надіслано до Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва відповідного листа.
Про регуляторну політику органів місцевого самоврядування у сфері господарської діяльності й відстеженні регуляторних актів ішла мова під час робочих зустрічей у Болграді й Татарбунарах. Робочі групи з питань підприємництва, розвитку туризму та інфраструктури створено в Болграді. Проведена й інша робота. Про її ефективність говорять, зокрема, і такі цифри: з листопада 2009-го по лютий нинішнього року, тобто, за час, коли реалізувався другий етап проекту, були встановлені контакти з 46 громадськими організаціями та їхніми лідерами, проведено 5 тренінгів і 17 різних робочих зустрічей.
– В ідеалі, звичайно, необхідна не просто взаємодія громадських організацій з місцевими радами, – підбила підсумок Валентина Стойкова. – Гадаю, при виконавчих комітетах у містах і в районних держадміністраціях треба створити координаційні ради. На них можна було б розглядати питання взаємодії за грантовими програмами, а також ставити конкретні завдання перед громадськими організаціями.
На жаль, нерідко ми ще й втрачаємо додаткові можливості. Так, не знайшлося в Ізмаїлі організації, яка б взяла участь у конкурсі на одержання гранту в межах програми UNITER «Місцевий економічний розвиток». Але ж і в Ізмаїлі, і у цілому в регіоні досить високий рівень безробіття. Так, всіх проблем за допомогою одного гранту не розв’яжеш, це так. Але ж колись треба зрушувати справу з мертвої точки...
Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей»
