На засіданні громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області було розглянуто питання про звалище «Дальницькі кар’єри».
Начальник управління екологічної безпеки Одеської міської ради Ігор Дербоглав ознайомив присутніх з результатами перевірки, проведеної відповідно до розпорядження мера.
Так, машини, що в’їжджають на звалище, не перевірялися на предмет того, що ж вони завозять. Не був установлений і обов’язковий дезбар’єр для дезінфекції коліс автомобілів. Не провадився радіаційний контроль сміття (на час перевірки перевищення рівня радіаційного забруднення виявлено не було). Перевіряльники також зафіксували факт заїзду і вивантаження на території полігона асенізаційної машини, що заборонено правилами його експлуатації.
Представник фірми «Союз» Фаїна Павлюченко, яка займається проблемою утилізації сміття багато років, справедливо зауважила, що полігон експлуатується аж з 1968 року. Його постійно перевіряють. Лише останнім часом полігон перевірявся двадцять один раз. Вона порівняла майданчик з тортом «Наполеоном»: сміття – це крем, а роль коржів виконує пересипний шар. Отож якість крему постійно ускладнюється. Люди викидають ПЕТФ-пляшки, ліки, залишки мийних засобів, побутової техніки, косметики. Мова йде про хімічні сполуки і синтетичні матеріали, що потребують тривалої і витратної переробки. А умови для неї не створено.
Голова громадської організації «ЭКОПОРТ» Сергій Перфільєв запропонував подумати про розробку програми, яка б чітко визначила правила роботи всіх, хто займається вивезенням і утилізацією сміття.
Деякі учасники засідання ради спробували перевести розмову винятково у політичну площину взаємин міста і керівництва фірми «Союз». Однак голова громадської екологічної ради Юрій Геращенко запропонував розглядати питання по суті. Він, зокрема, запропонував активізувати роботу громадських екологічних інспекторів, які могли б оперативно надавати інформацію про порушення природоохоронного законодавства. Була підтримана й ініціатива проведення громадської екологічної експертизи полігона «Дальницькі кар’єри».
Голова громадської організації «Мама-86-Одеса» Світлана Слєсарьонок нагадала про позитивний досвід будинку по вулиці Балківській, 36, (ОСББ «Балківський), де налагоджено роздільний збір сміття, і запропонувала поширити цей досвід на все місто. Там на прибудинковій території розміщено контейнери для ПЕТФ-пляшок, макулатури, пластмаси, скла. Зібрану вторсировину забирає фірма «ВТОРМА-ПІВДЕНЬ», перераховуючи кошти за нього на рахунок ОСББ «Балківський».
Фаїна Павлюченко зауважила, що місту на технічне забезпечення роздільного збору знадобляться інвестиції в розмірі трьохсот тисяч доларів. Крім того, є сумний досвід Києва. Там почали роздільне збирання, але через відсутність умов переробки на звалищі сміття знову звалювалося в одну купу. Та й населення треба виховувати. Німеччина йшла до забезпечення роздільного збору сміття тридцять років. Американці лише сьогодні говорять про те, що у них, нарешті-то, половина населення погодилася з такою формою збирання відходів.
Ще кілька років тому говорили про великі прибутки компаній, що займаються переробкою сміття. В умовах кризи ситуація змінилася. І, оцінюючи перспективи цього сегмента економіки в нашій країні, експерти одностайні: всі локальні потуги інвесторів виявляться марними, доки в Україні не буде впроваджено ефективну систему поводження з відходами. Вона, зокрема, припускає наявність у великих містах повного циклу утилізації твердих побутових відходів – від їх роздільного збору до переробки на невеликих сміттєпереробних заводах і раціонального поховання того, що залишилося після переробки чи не підлягає їй.
