Тема незахищеності моряків-громадян України, які працюють на суднах під іноземними прапорами, останнім часом звучить усе частіше. Тепер про професію моряка доводиться говорити не у мажорі, не з відчуттям білої заздрості (адже і світу побачать, і зарплати у них не символічні, а цілком реальні, на які можна жити, а не тягти від получки до получки), а у мінорній тональності. То ми довідуємося про чергове захоплення піратами судна з екіпажем, більшість якого наші співвітчизники, то про те, що в одній із країн світу теплохід з нашим екіпажем на борту затриманий місцевою владою. Команда під арештом або полишена напризволяще господарем судна. Тижні, місяці, а то і роки наші земляки змушені жити на чужому березі найчастіше у принизливих, а іноді і у нелюдських умовах.
Про десятки, сотні таких випадків повідомляють ЗМІ. У минулому році і наша газета розповіла про моряків танкера «Троодос». Понад два з половиною роки частина екіпажу цього судна сидить на «лівійській мілині». Судно арештоване, господар судиться з владою Лівії, а моряки опинилися, по суті, заручниками. Зарплату господар їм не платить. Свої гроші у них давно закінчилися. Живуть у борг, а тому їхні документи перебувають у заставі у їхніх кредиторів. Незважаючи на численні звертання до різних інстанцій, зокрема і до МЗС України, незважаючи на публікації у пресі з проханням допомогти екіпажу «Троодоса», крім обіцянок і запевнень, як з боку власника судна, так і українських чиновників – досі нічого немає.
Про ситуацію, у якій перебувають три моряки з «Троодоса» розповів колишній член команди цього судна (йому та ще декільком морякам, пощастило повернутися додому з Лівії) боцман Олексій Захожій. Після невдалого рейсу, боцман пішов у нове плавання. Цього разу на теплоході «Solvita», що належить компанії «Sea Dynasty».
Цими днями моряк повернувся додому. І як виявилося – знову «у мінусі». Зарплату екіпажу не виплатили. Дев'ятьох моряків, вісім з яких громадяни України та один – росіянин спробували використовувати як безкоштовну робочу силу. Команда на чолі з капітаном Леонідом Ларіним спочатку попросила роботодавця виплатити заробітну плату, ну а після того, як вимога була зігнорована, звернулася до Міжнародної морської профспілки (ITF), після чого судно було заарештовано за борги щодо зарплати, а керуючий компанії, пан Безсмертний, за словами моряків, оголосив екіпажу війну. Моряків звинуватили в усіх смертних гріхах, навіть у спробі тероризму.
Колишній капітан теплохода «Solvita» Леонід Ларін:
– У жовтні минулого року, коли судно перебувало в Іллічівському порту, я написав рапорт, у якому інформував директора компанії про стан судна. Повідомив про те, що не усунуто багато технічних неполадок, включаючи автоматичне закриття клапана подачі повітря, що не працює суднова АТС тощо. Рапорт я подав панові Безсмертному, але він його проігнорував. Не почули і наші прохання про погашення боргу за продукти харчування, не видали суднову касу, як це завжди заведено...
– Повернувшись, ми звернулися до посередницької агенції «S.A. Service», через яке потрапили на т/х «Solvita», але його керівник Олег Коровін нам сказав, що представник судновласника повідомив, нібито з нами цілком розрахувалися за роботу, і, мовляв, це незважаючи на те, що у представника судновласника великі претензії до екіпажу, – говорить старший механік Олександр Колодочка.
Помічник капітана Володимир Якименко:
– Коли ми змінювали попередній екіпаж, хлопці скаржилися, що їм не виплатили зарплату. Але директор компанії «Sea Dynasty» В. Безсмертний тоді досить переконливо запевнив, що всі одержать свої гроші. Тепер зрозуміло, що це у них вже стало правилом – наймати моряків на роботу, а потім замінювати екіпаж на новий, не розрахувавшись із старим. І не виключено, що зараз вони знову наберуть людей, приховавши інформацію про те, що судно заарештовано. Тому, хочемо попередити інших, щоб вони не попалися на гачок і не підписали контракт з тими, хто намагається просто «кидати» моряків.
Несумлінних роботодавців, які бажають заробити на безкоштовній робсилі, як показує практика, стає все більше. І як би не намагалися деякі держчиновники, представники морських профспілок, юристи звинуватити в усіх напастях самих моряків, – мовляв, не вміють або не хочуть читати трудові контракти, або, мовляв, досвідчені морські фахівці завжди потрапляють на хороші судна, до хороших судновласників... Зрозуміло одне – сьогодні від несумлінних роботодавців не застрахований ніхто.
А ось точка зору колишнього президента ДСК «Чорноморське морське пароплавство» Євгенія Кожевіна.Він поділяє думку багатьох моряків, зокрема і ветеранів ЧМП, про те, що доки держава не створить свій торговельний флот, доки моряки не почнуть ходити у море на суднах, що належать Чорноморському пароплавству, злигоднів у наших моряків не зменшиться.
– Відновити Чорноморське морське пароплавство не номінально, а відновивши його судноплавну діяльність, придбавши або взявши хоча б для початку в оренду кілька суден, Одесі, яка завжди славилася своїм пароплавством, цілком реально і просто необхідно. У місті, де порт був містоутворюючим підприємством, де існують кілька значних морських навчальних закладів, які випускають висококласних фахівців, де майже кожен другий одесит, так чи інакше пов'язаний з морем, не мати свого флоту, щонайменше, дивно. Адже судноплавна діяльність в усьому світі є економічно вигідною, тому навіть ті країни, які не мають виходу до моря, намагаються купувати судна, розуміючи, що матимуть від них стабільний прибуток, – вважає Євгеній Кожевін.
Відновивши Чорноморське морське пароплавство, відновивши свій флот, держава не тільки одержувало б від судноплавної діяльності прибуток, а головне відновила б престиж морської держави. Значна частина плавскладу з «підпрапорників» стала б українськими моряками (адже не секрет, що сьогодні більшість державних чиновників сприймає працюючих на іноземних судах не як українських моряків, а як українських гастарбайтерів з морськими спеціальностями). Люди почувалися б упевнено і завжди були б юридично захищеними, тому що над ними, над кормою їхнього теплохода майорів би не чужий, а рідний прапор.
