Перспективи є, коли думають про майбутнє
По40 центнерівячменюзгектаразбираютьхліборобиагроформувань«Першаплодоовочевакомпанія», ФГ«Агроеліта», ТОВ«Агроресурси» іСВК«Буджак», котріпрацюютьспільно. Поки що це найвищий показник по Ізмаїльському району. Але попереду ще не один день збирання, не один рекорд...
До жнив з кожним днем залучається усе більше господарств. До 16 липня вивели комбайни у загінки понад 10 агроформувань району різних форм власності. Зокрема й названа вище добровільна спілка чотирьох агропідприємств. У її спільному користуванні 1900 гектарів ячменю, 500 – пшениці, 900 – ріпаку.
– Першим на наших полях дозрів озимий ячмінь, – сказав директор ФГ «Агроеліта» Андрій Гук. – Сьогодні тут працюють 9 залучених потужних збиральних агрегатів «Лексіон». Це – комбайни, постачені нам посередниками з Вінницької, Тернопільської та Черкаської областей.
Аграрії, що об'єдналися, уже не перший рік співпрацюють із «північанами» на договірних засадах.
– Залучені комбайнери зі своєю технікою нас ніколи не підводили, – далі говорить Андрій. – Бо ми чітко виконуємо договірні зобов'язання. А вони неухильно дотримуються високої якості роботи.
Як повідав Андрій Гук, комбайни перебувають у полі – увесь світловий день, орієнтовно до 22 години. Могли б працювати і довше, але ячмінь уночі швидко набирає вологи, і якість збирання стрімко знижується. Оперативно вирішуються питання технічного забезпечення, чітко виконуються протипожежні заходи. Що важливо особливо – немає проблем з харчуванням хліборобів. На польовому стані є і їдальня, і душ із холодною та гарячою водою. Одним словом, всі зручності, тільки трудися – за добру зарплату. З її виплатою теж запитань ніколи не виникає.
За кожним комбайном закріплено дві вантажні автомашини. Нам довелося спостерігати весь цей невпинний конвеєр. Все було розраховано буквально по хвилинах, затримок не виникало. Жнива ведуться одночасно на двох полях, причому з одного врожай надходить на склади, а з другого – на виплату за паями орендодавцям.
– На мій погляд, у цього агрооб’єднання – добрі перспективи, – сказав перший заступник голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Григорій Чепой, з яким ми приїхали на поле. – Насамперед, тому, що тут постійно думають про майбутнє, чітко дотримуються сівозмін, піклуються про збереження і поповнення родючого шару. Пішли на відновлення розташованої на їх землях зрошувальної системи, впровадили інтенсивну технологію поливу, покривши зрошенням 600 гектарів. На поливі насамперед просапні культури – соняшник і кукурудза, за необхідності робили вологозарядку і на інших площах.
(У примітці зазначимо: на розташованих поруч полях одного із сусідніх господарств урожайність хлібів... наполовину нижча! І все тому, що там забули про найпростіше – про те, що у землі треба не тільки брати, але й віддавати їй належне...)
– Обов'язково відзначте, як тут щорічно вчасно вирішують питання із залученням жнивної техніки, – попросив перший заступник РДА. – На жаль, так це є далеко не скрізь. Керівники деяких господарств району, не маючи достатньо власної жнивної високопродуктивної техніки, поскупилися, думаючи якось обійтися. І вже сьогодні починають програвати, не вкладаючись у терміни і не забезпечуючи належної якості роботи. Судячи із прогнозів, на нас чекають дощі. А це означає – виграє той, хто встигне до негоди. На жаль, далеко не всі розуміють, що, поскупившись на копійку, можуть втратити гривню...
– А мене, як, напевно, і кожного хлібороба, сьогодні хвилює ціна на хліб, – підбив підсумок Андрій Гук. – Нам, наприклад, запропонували за кілограм ячменю... 60 копійок! Але це, вибачте, ні в які ворота не лізе! Так, розумію, трейдери скаржаться, що їм за минулі роки не виплатили ПДВ, немає достатніх коштів на закупівлю зерна. І ми їх, виходить, повинні пожаліти. Але нас-то, аграріїв, вони ніколи не жаліли, давайте про це пам'ятати. Чи можливо вирішити це питання? Гадаю, так. Якщо будуть повною мірою реалізовані програми Президента країни В.Ф. Януковича щодо сприяння аграріям. І держава активніше піде назустріч, зокрема й при закупівлях зерна для створення рівня ціни, що влаштовує нас, як це і намічено в програмному Посланні. Якщо самі активніше будемо поєднуватися і самостійно, без зайвих посередників, посядемо належне нам місце на ринку продажів сільськогосподарської продукції.
Євген Маслов,власкор «Одеських вістей», Ізмаїльський район
Тривога в серці агронома
Сьогодні агрономи живуть у тривозі за долю врожаю.
Про це вони розповіли на зустрічі у аграрному університеті під час навчання з апробації насіння. У розмові взяли участь науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту, академік С.Ф. Лифенко, заступник начальника обласної насіннєвої інспекції С.І. Богуш, фахівці-насінники.
Посів озимих восени у сухий ґрунт, явна нестача коштів на закупівлю та внесення на той час мінеральних добрив негативно позначилися на окремих полях озимого ячменю.
Ранньою весною на деяких полях не пішов в очікуваний ріст озимий ячмінь, а потім став передчасно викидати колос. Для агрономів це сигнал тривоги, який вимагає ухвалення невідкладних рішень. Знову ж, пояснюють мої співрозмовники, усе залежить від економічного стану господарства. Якщо є матеріальні можливості, то такі поля будуть закультивовані, і аграрники проведуть додаткову сівбу ярих культур. А якщо ні, то доведеться залишати такий клин під жнива, незважаючи на дуже низький врожай.
Взагалі, про що б ми не говорили із агрономами, усі дискусії зводилися до одного: у аграрних підприємств, великих та малих, немає необхідних обігових коштів.
– Розмов про підтримку села ведеться дуже багато, і суми називаються величезні, – говорить насінник Г.С. Лепетюк, – але дотепер не отримані гроші за посіви озимих і, тим більше, ярих зернових культур. Звідси й багато проблем.
Академік С.Ф. Лифенко звернув особливу увагу на дуже важливу проблему одержання високого врожаю і, особливо, якісного насіння.
– За усіма погодними умовами, – говорить він, – нинішній рік багато у чому повторює 2008-й, коли область одержала великий валовий збір зерна, але основну його частину згодом було віднесено до так званого фуражного. І в Україні, і в регіоні виявилося майже 80 відсотків озимої пшениці такої категорії. А тому потрібно у ці дні вести щоденний обхід полів, ретельно перевіряти масиви на предмет хвороб та зараження різними шкідниками. Особливо клопом-черепашкою, який два роки тому і став основною причиною втрати якості зерна.
А сьогодні картина така: знову у багатьох господарствах вичікують. Мовляв, велика спека сама припинить хвороби, «випалить» шкідників.
У результаті відповідну обробку озимого клину проведено лише на третій частині масивів.
Звичайно, насамперед потрібно обробляти поля, де вирощується насіння найвищих кондицій. А таких насінницьких господарств в області понад сто. У них теж свої проблеми. І головна полягає не в тому, щоб витримати вимоги якісних характеристик, а реалізувати свою продукцію. Адже для потреб області необхідно всього 5-6 тисяч тонн елітного та суперелітного насіння. Але й ця кількість залишається не до кінця затребуваною. Знову ж через відсутність коштів! До цієї проблеми додалася й інша – держава перестала компенсувати частину витрат за придбання високоякісного матеріалу, як це було раніше.
І все ж таки агрономи налаштовані досить оптимістично. Це було видно хоча б з того, з якою ретельністю вони вникали у нові відкриття аграрної науки, як скрупульозно вивчали тонкощі насінництва. За такими – поле не пропаде, і врожай завжди буде високим.
Та от Міністерство аграрної політики щось бариться із обіцяною допомогою і все більше займається підрахунками майбутнього врожаю, який, за усіма прогнозами, буде нижчим за минулорічний. Отже, тим більше потрібні реальні заходи щодо збереження й навіть порятунку врожаю, що дозріває на полях. Як тут не забитися у тривозі серцю агронома?
Степан сербінов,«Одеські вісті»
