З 5 по 10 вересня у нашому місті пройде V Міжнародний театральний фестиваль «Зустрічі в Одесі». Про програму, гостей та сюрпризи фестивалю нашому кореспондентові розповів його «батько-засновник» – співголова оргкомітету «Зустрічей в Одесі», директор Одеського академічного російського драматичного театру Олександр КОПАЙГОРА.
– Олександре Євгеновичу, нинішній фестиваль вже вп'яте проходить в Одесі. Отже, у «Зустрічей» вже маленький ювілей.
– Так, і він збігається із двома вагомими датами: 135 років Російському театру в Одесі та 150 років від дня народження Антона Павловича Чехова. Тож фестиваль ми присвячуємо цим датам.
– Як вони позначаться на театральній палітрі фестивалю?
– Насамперед, у формуванні фестивальної програми. До неї включено вистави за творами Антона Павловича Чехова – це «Верочка» Російського академічного театру імені Пушкіна із Якутська та «Дачный театр Антоши Чехонте» театру «Чеховська студія», який базується в меморіальній підмосковній садибі Чехова – Меліхове. А 135-річчя Російського театру в Одесі буде ознаменовано показом вистави «Пятеро» – це одна із найсвіжіших наших прем'єр, вистава вийшла у лютому цього року. Чесно скажу – я пишаюся цією виставою, вважаю, що Олексій Литвин провів дуже велику та дуже вдалу роботу і як інсценувальник роману Жаботинського, і як режисер-постановник. Наш театр багато років, із часів знаменитого «Заката» Бабеля, не мав у репертуарі гідної вистави на одеську тему. Тепер вона з'явилася, і ми будемо відкривати нею фестиваль із почуттям законної гордості. Крім того, тема нашого міста буде присутня ще в одній виставі. Вона так і називається – «Одеса». Її везуть до нас зі столиці Відня – Австрії, грати її будуть німецькою мовою із синхронним перекладом.
– Яка особливість фестивальної програми 2010 року?
– Насамперед, її насиченість. За шість днів буде показано 16 вистав – по три на день, о 12.00, 16.00 та 19.00. Це дуже щільний графік, найщільніший у порівнянні з нашими попередніми фестивалями.
– Чому це викликано?
– Напевно, тим, що усі ці п'ять років ми працювали не дарма: «Зустрічі в Одесі» набули такої популярності, що заявки на участь ідуть протягом року. Хочеться задовольнити максимум із них – ось і ущільнюємо програму як тільки можемо. Але однаково багатьом доводиться відмовляти або переносити на наступний рік. Простий приклад – нам довелося відмовити чотирьом (!) московським театрам, які трохи запізнилися із заявками. Адже ми формуємо програму із січня місяця.
– Але й результат відповідний: наскільки я розумію, програма цього року відрізняється не лише щільністю показів, але й широтою географії?
– Безумовно, у плані географії ми цього року також ідемо на рекорд. Судіть самі: крім вже згаданих мною Якутська та Відня, у нашій програмі вистави із Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Вільнюса, Талліна, Тбілісі, Кишинева, Єревана, Херсона, Пермі. Ми приймаємо на «Зустрічах в Одесі» театри восьми держав – міжнародний статус фестивалю цього року підтверджений більш ніж!
– Географія є головним принципом формування програми?
– Ні. Важливим, але не головним. Головний критерій – це глядацький інтерес. Розглядаючи заявку, ми, насамперед, задаємося питанням: наскільки ця вистава може бути цікавою одеським глядачам, чи підуть вони на неї. Звичайно ж, намагаємося дотримуватися балансу класики та сучасності: так, із класиків у фестивальній афіші, крім Чехова, репрезентовані Достоєвський, Грін, Булгаков, Джеймс Джойс. Із сучасників – Павло Санаєв. Інсценівку його нашумілої повісті «Похороните меня за плинтусом» привозить до нас театр із Вільнюса, найпопулярніший ірландський драматург Мартін Мак-Донах – його «Калеке из Инишмана» привозить до нас пермський театр «У моста» – лауреат премії «Золота маска». За традицією, є в програмі вистава за п'єсою одеського драматурга Олександра Марданя «Американская рулетка» – її привозить театр із Херсона. Таллін – виставу за п'єсою свого драматурга Яана Тятте. Впевнений, що велику зацікавленість викличуть вистави за п'єсами європейських драматургів: П. Шеффер «Игра воображения» – театр «Балтийский дом» із Санкт-Петербурга; Д. Собол «Гетто» – театр ім. Грибоєдова із Тбілісі; Р. Каліноскі «Лунное чудовище» – Єреванський російський театр імені Станіславського.
– Драматургія репрезентована цікава, а що із режисурою?
– Із цим теж усе в порядку. Ось навскидку – кілька найвідоміших імен: Дмитро Богомазов покаже свою нову виставу – «Крисолов» за Гріном: народний артист Вірменії Олександр Григорян – постановник «Лунное чудовище», литовець Лінас Заускайскас поставив у Якутську «Верочку», лауреат Державної премії Грузії Автанділ Варсімашвілі – виставу «Гетто», майстер мистецтв Молдови Юрій Хамерлін – виставу про Едіт Піаф, Роман Баскін з Естонії – виставу «Счастливых будней». Крім того, почесними гостями на фестивалі будуть наш український патріарх режисури з Харкова Олександр Барсегян, метр режисури із Москви, народний артист Росії Леонід Хейфец. І відкрию секрет – цього року на відкриття фестивалю ми чекаємо легендарного Петра Наумовича Фоменка. Він мріє приїхати до Одеси, із наснагою прийняв наше запрошення. Головне, щоб здоров'я дозволило йому здійснити цю поїздку – адже він людина вже дуже немолода.
– Так, фестивальна програма очікується цікава. Ось лише чи по кишені буде одеським театралам відвідування вистав?
– Ось у цьому розумінні одесити можуть спати спокійно. Наш фестиваль – не комерційний захід, запрошені нами театри приїжджають до Одеси не за «довгим доларом», а воістину через любов до мистецтва. Тому квитки на вистави реалізуються за нашими звичайними розцінками, від 15 до 70 гривень. Тобто, придбати квитки на усі вистави основної сцени можна за ту ж суму, що один квиток на виставу комерційних гастролерів, навіть ще дешевше. А вхід на вистави малої сцени у нас і зовсім безкоштовний. Головне, щоб місць вистачило усім бажаючим. «Зустрічі в Одесі» – це не спосіб заробити, а театральне свято, доступне абсолютно для всіх.
