Не перетворити б амбулаторії у ФАПи
Євген Іванович Челакпонад чверть століття заступник головного лікаря з медичного обслуговування сільського населення Арцизької центральної районної лікарні. Його особливо непокоїть стан сімейної медицини. Сьогодні у Деленах, Задунаївці, Виноградівці, Новоіванівці функціонують амбулаторії сімейної медицини. Після перепідготовки лікарів вони будуть відкриті ще у трьох великих селах. Але він вважає недоцільним витрачання державних коштів на продовження цієї роботи.
– Якби моя воля, я нові амбулаторії не став би відкривати через демографічну ситуацію, яка істотно погіршилася у селах, – говорить Челак. – У розвиткові сільської медицини, на мій погляд, треба йти трохи в іншому напрямі. А саме – зміцнювати матеріально-технічну базу існуючих ФАПів. І неодмінно – забезпечити кожен з них санітарним автомобілем. Це буде практичніше. Адже для відкриття амбулаторії сімейної медицини потрібен штат мінімум у 15 співробітників. Тільки на їхнє утримання буде потрібно сотні тисяч гривень на рік. Чи виправдано це, якщо згодом ці амбулаторії однаково перетворяться у ФАПи?
– І це при повному наборі, як Ви кажете, лікарів і середнього медперсоналу?
– Але ж чисельність сільського населення невблаганно скорочується. Нинішнє сільгоспвиробництво вже не потребує такої кількості працюючих. І люди виїздять до міст. Візьміть, наприклад, те ж Острівне. Це ж майже скрізь покинуті, без господарів, будинки. У такому селі, не маючи постійної практики, лікар поступово дискваліфікується. По суті, він за таких умов перетворюється у фельдшера. Погодьтеся, ніяк не порівняти його професіоналізм з тим, який має його колега, що працює в тій же ЦРЛ. На жаль, у сільських сучасних амбулаторіях сімейної медицини на сьогодні немає нормальної сучасної лікувальної апаратури, необхідних лабораторних умов. Не перераховуватиму все. Тому неминучі ситуації, коли хворого все одно потрібно везти до райлікарні. Тим більше, що у нас цілодобово чергують лікарі – хірург, акушер-гінеколог, терапевт, педіатр. У будь-який час вони здатні надати кваліфіковану лікарсько-медичну допомогу. Не знаю, бути чи не бути адміністративно-територіальній реформі, але явно доцільніше було б об'єднання пологових будинків двох або декількох районів в один. Якось по телебаченню показали двоповерховий пологовий будинок одного з районів. На його ремонт було витрачено півтора мільйона гривень. Значна сума. Вразило, однак, те, що за півроку у ньому прийняли всього 48 пологів. Це що – по 2 на тиждень?
Це і є явний шлях до дискваліфікації лікаря. Саме вона врешті настане і для лікаря-хірурга з амбулаторії сімейної медицини, який оперує, можливо, лічені рази на рік. Як протилежний, наведу такий факт. В Арцизькій ЦРЛ пологів за рік приймають до 500 при 70 кесаревих розтинах. Операцій провадять до 2 тисяч. А відвідувань до поліклініки набігає близько 300 тисяч. Взагалі, якщо поміркувати, медицина справді стала «совковою» – зі своєю матеріально-технічною базою, психологією взаємин між лікарем і хворим. І це за абсолютно нових, невідомих раніше ринкових умов, за яких тільки фармацевтика почувається як риба у воді. Ціни на ліки зросли не в одиниці, а в десятки, на деякі – і у сто разів.
– Зрозуміло, що на злиденні бюджетні кошти лікарня не може за такими цінами забезпечити безкоштовне лікування.
– Звичайно. Нам їх ледве вистачає на деззасоби. Тим більше, що за сьогоднішніх вимог – придбання найсучасніших ліків і, як правило, дуже дорогих. До того ж їх треба постійно змінювати. Але от «швидка» у нас забезпечується у повному обсязі. І – нехай хоч по мінімуму – лікування соціальних хворих.
– Але ж треба ще зміцнювати базу 10 ФАПів, 9 фельдшерських пунктів, 6 амбулаторій, Новоіванівської дільничної лікарні. Не кажучи вже про ЦРЛ.
– Це так. У районі 6 ФАПів потребують капремонту. Зараз, щоправда, Плоцький переводять з аварійного до нормального будинку з чотирьох кімнат. Розв’язанням проблеми у Новоселівці зараз зайнята Деленська сільрада. А взагалі новий Бюджетний кодекс передбачає фінансування сільських ФАПів центральною райлікарнею. Тому що нам видніше, куди, скільки і на що їх витрачати. Сільські ради не завжди використовують ці кошти раціонально. Зокрема, невдало планують витрати на медикаменти. Новокапланська сільрада, наприклад, відвела на них за рік усього 200 гривень. Такий підхід, погодьтеся, більш ніж несерйозний. Чи не говорить це про ставлення відповідальних осіб до охорони здоров'я людей на місцях? Я б не сказав, що в Острівному менше проблем, але маттехбаза ФАПу там непогана. У Главанах – теж, і ми навіть думаємо ФАП перетворити в амбулаторію. У чудовому стані ФАП у Мирнопіллі.
– Євгене Івановичу, зараз багато говорять і пишуть про реорганізацію охорони здоров'я. Якої Ви думки про це?
– Реорганізація потрібна. Але не за рахунок скорочення ліжок. Я, наприклад, за міжрайонні об'єднання, щоб можна було в одному місці сконцентрувати найсучасніше обладнання. Поки що ж ми маємо у більшості те, що постійно ламається. І комп'ютерну діагностику розумніше організувати для 5-6 районів в одному місці. Для кожного – нереально, мільйони гривень потрібно буде. Добре б створити міжрайонний центр, сконцентрувавши у ньому хірургічну, пологову та іншу допомогу. От у цьому випадку професійна майстерність лікарського та середнього медперсоналу буде зростати постійно. Та й високотехнологічне обладнання стане доступним. Я впевнений, що так воно і буде. Але й сьогодні, за всіх труднощів, медичну допомогу населенню ми надаємо. І стабільно.
Таїсія БАРАНОВА,власкор «Одеських вістей»,Арцизький район
Чому лікарі не їдуть у село?
Не секрет, що сьогодні в райцентрах, а особливо в селах, не вистачає медиків. Дефіцит молодих медичних кадрів спричинений передусім відсутністю належних умов для їхнього облаштування і низькою заробітною платою. Після шести років навчання у вищих медичних навчальних закладах та півтора року в інтернатурі рідко хто з випускників наважується на трирічну роботу за розподілом. Намагаються залишитися працювати в місті, у цивілізованих умовах. А тому головні лікарі Любашівки, Ананьєва, Миколаївки та інших районних лікарень сушать голови над тим, хто лікуватиме хворих через кілька років, коли медики-пенсіонери підуть на заслужений відпочинок.
– За останні три роки до нас з медуніверситету направили чотирьох випускників, – розповів головний лікар Любашівської ЦРЛ Григорій Якович Бурлака. – Та після місячної практики у нас вони проходили інтернатуру у міських лікарняних закладах за рахунок районного бюджету. Після її закінчення до нас так і не повернулися. Перевелися до аспірантури. А нам зараз гостро не вистачає анестезіолога, інфекціоніста, травматолога та багатьох інших фахівців. Немає лікарів у Познанській та Бобрицькій амбулаторіях загальної практики сімейної медицини. Чи з’являться вони цього року – невідомо. Хоча наша лікарня має добру матеріально-технічну базу і щороку укомплектовується новітнім медичним обладнанням. Та й умови праці у нас не гірші, ніж у деяких міських лікарнях. Кадрова проблема, звичайно, виникла не відразу. Протягом доброго десятка років спеціалістів до району таки направляли, але, на жаль, потім вони розподілялися в інші райони та місто Одесу. Тому зараз з 60 лікарів менше 2 відсотків складають молоді фахівці, а близько 30 відсотків – це лікарі пенсійного і передпенсійного віку.
Переймається кадровим питанням і головний лікар центральної лікарні Ананьївського району Анатолій Степанович Койчев. В одному з інтерв’ю він зазначив, що лікарня лише на 66 відсотків укомплектована лікарями. І з кожним роком цей відсоток знижується.
– Від медиків вимагають якісного лікування і чуйного ставлення до пацієнтів, – скрушно зауважив Анатолій Степанович. – Натомість вони не отримують ні квартири (за законом – це обов’язкова умова), ні гідної зарплати. Що я можу запропонувати молодому фахівцеві? Нічого! І хто замінить стареньких пенсіонерів? А їх у нас – 32 відсотки…
Головний лікар Миколаївської ЦРЛ Олександр Васильович Молчанов вже не сподівається, що у їхню глибинку наважиться приїхати працювати хтось з молодих медиків. Це важливе питання, досить болюче для нього, він наполегливо порушує на всіх рівнях упродовж багатьох років, але все марно…
Як повернути медиків у село? Мабуть, завдяки впровадженню програми «Медицина на селі». Нею передбачено, що лікар за свою роботу отримуватиме високу офіційну заробітну плату. Також він матиме службове житло (звісно, на період, поки працюватиме там лікарем), пільги, а також автомобіль та необхідне оснащення і медикаменти для надання жителям сіл кваліфікованої медичної допомоги. І, можливо, тоді молоді медики з’являться у селах.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»
Обережно: кондиціонер!
Майже сорокаградусна спека нинішнього літа зробила всіх нас затятими шанувальниками кондиціонерів, які дарують таку рятівну прохолоду. Ми квапимося потрапити до приміщень, оснащених цими диво-агрегатами, і зовсім не поспішаємо звідти іти. Враховуючи, з якою приголомшливою швидкістю зникали кондиціонери з магазинів цього року, і знаючи прогноз не менш спекотного літа на наступний, слід взяти на замітку думку лікарів. Адже медики попереджають про велику небезпеку, пов'язану з неправильним добором, установкою та експлуатацією кондиціонерів.
Кандидат медичних наук, доцент Ірина Миколаївна Годзієва, у чиїй квартирі кондиціонери є, може дати поради і як лікар, і як досвідчений користувач сучасної техніки:
– По-перше, треба порадитися з фахівцями, яка потужність кондиціонера потрібна для вашої квартири.
– Виходячи з величини житлової площі?
– Не тільки. Потрібно враховувати і кубатуру, тому що в будинках різна висота стелі. Це впливатиме на правильність поширення потоків холодного повітря.
По-друге, кондиціонер потрібно правильно установити. Лежати безпосередньо під потоками повітря не можна – це пряма дорога до пульмонологічного відділення із запаленням легенів або придбання неврологічних розладів – радикулітів, запалень трійчастого або лицьового нерва. Навіть цистит може забезпечити неправильно установлений кондиціонер.
По-третє, потрібно хоча б раз на місяць обов'язково чистити фільтри. Там затримуються кліщі, мікроорганізми, комахи. Більшість людей, установивши кондиціонери, про чищення фільтрів зовсім забувають. І даремно.
По-четверте, один раз на рік, краще перед початком сезону, запросіть фахівців і почистіть компресор. Адже там теж накопичується багато мікроорганізмів.
По-п'яте, при працюючому кондиціонерові обов'язкове щоденне вологе прибирання кімнати. Пил накопичуватися не повинен. Оскільки кондиціонер не тільки створює циркуляцію, а ніби вдавлює повітря у дихальні шляхи людини, і все це опиняється у бронхах. Причому аналогічна небезпека виходить від будь-яких бактерій, що перебувають у кімнаті, і з потоками повітря потрапляють у дихальні шляхи.
– Чому найчастіше люди хворіють?
– Прийшовши розпашілими з вулиці, вони квапляться сісти під потік повітря від кондиціонера. Тобто, організм одразу одержує стрес за рахунок різниці температур. Крім того, на людину спрямовується потік різноманітної флори, нехай навіть умовно патогенної. Але у поєднанні все це здатне забезпечити застуду, бронхіт і навіть запалення легенів, кому як «пощастить».
Світлана МАРШИНА
