Сьогодні не бракує прогнозів, наскільки нинішній рік буде важким. Однак наша область увійшла в нього, домігшися певних позитивних змін в економічній сфері. Це дозволяє з оптимізмом дивитися на реалізацію поставлених завдань. Докладніше про деякі підсумки 2010 року – наша розмова з академіком Академії економічних наук України, заслуженим економістом України, депутатом обласної ради О.С. КРАВЦЕМ.

– Олександре Семеновичу, як завжди, основна увага прикута до промислового виробництва як базової галузі економіки регіону.

– Обсяг реалізованої про­мислової продукції торік сягнув 25 мільярдів 870 мільйонів 700 тисяч гривень. Індекс промислового виробництва (або темп зростання порівняно з 2009 роком) склав 102,8%. Якщо врахувати, що аналогічне співвідношення 2009-го до 2008 року давало лише 78,2%, виходить досить непоганий прорив.

Значно збільшився обсяг ви­пущеної продукції деревообробки та виробів із деревини (крім меблів), харчових продуктів, тютюнових виробів і напоїв, продукції легкої промисловості.

– Традиційно в промисловій галузі передує Одеса. А які справи в районах і містах області?

– Так, на Одесу припадає 52,4% обсягу реалізованих промислових товарів (робіт, послуг) у відпускних цінах без ПДВ і акцизу. 17,4 % припадає на Южне, 5% – на Іллічівськ.

Але я б хотів звернути увагу на дуже цікаву тенденцію 2010 року. Багато районів, внесок яких у загальнообласний показник поки що невеликий, значно наростили показники реалізації промислової продукції.

– Які, наприклад?

– У Комінтернівському районі обсяг реалізованих промислових товарів (робіт, послуг) у відпускних цінах без ПДВ і акцизу сягнув 462,4% щодо рівня 2009 року. Внесок цього району в загальнообласний показник сягнув 5,4%. Далі слід сказати про місто Котовськ. Там приріст складе 439,5%.

Серед інших районів тішать показники Балтського, Красно­окнянського, Ананьївського, Ми­колаївського, Березівського та Кілійського. Тобто там вдалося задіяти внутрішні резерви, знайти нові форми організації ефективної роботи підприємств.

На жаль, не тільки не вийшли на рівень 2009 року, а навіть знизили показники Білгород-Дні­стровський, Ізмаїльський, Лю­башівський, Роздільнянський, Тарутинський райони. Зараз фа­хівці шукають причини цього і розробляють дійові заходи виправлення такої ситуації.

– Олександре Семеновичу, як відомо, багато уваги при­діляється проблемі від­родження тваринництва, розвитку торгівлі. Які тенденції спостерігаються у цих сферах?

– Важливо, що в минулому ро­ці позначилося піднесеня у тваринництві. Було реалізовано на забій м’яса худоби та птиці на 102,8% щодо рівня 2009 року.

Вирощування свиней дозволяє швидше наситити ринок м’я­сом. Торік швидко зростало сви­нопоголів’я в Ананьївському, Савранському, Іванівському, Овідіопольському районах.

Ці факти свідчать про зро­стання в нашій області за­цікавлення мешканців щодо тваринництва, яке останніми роками незаслужено залишалося без уваги та належної підтримки держави і влади.

І ще мене тішить, що оборот у роз­дрібній торгівлі зріс на 108,3%.

– Наскільки мені відомо, Олек­сандре Семеновичу, Оде­щина стала більше експортувати...

– Так, обсяг експорту сягнув понад півтора мільярда гривень, а товарообіг склав 107,2%.

– До яких країн експортувала Одещина свої товари?

– Основний експорт – до Росії, потім – до Молдови, Білорусі, Вір­менії.

– Тобто триває процес від­новлення економічних зв’язків на пострадянському просторі... Але коли є купівельний попит, отже, відбувалося зростання заробітної плати?

– Саме так. За підсумками 2010 року середньомісячна заробітна плата дорівнювала 2141 гривні. Це на 20,5% більше, ніж було у 2009 році.

– Одеса є потужним транспортним вузлом. Чи вдалося перевищити показники 2009 року щодо обсягів перевезень вантажів і пасажирів?

– Потішив водний транспорт, де обсяг перевезення вантажів склав 138,8%. Далі йдуть автомобільний і залізничний. Щодо пасажирських перевезень передує залізничний транспорт. На водному, на жаль, показники знизилися щодо рівня 2009 року.

– Олександре Семеновичу, нашу область традиційно називають житницею України. Якщо подивитися на підсумки року, то далеко не скрізь вони підтверджують це.

– Мені приємно повідомити, що виробництво зернових і зернобобових культур збільшилося в Кодимському районі, Ізмаїль­ському, Тарутинському, Біляїв­ському. Але найбільший спад показників – у Миколаївському та Біляївському районах – до 80,5% від рівня 2009 року. На мій погляд, треба аналізувати причини успіхів одних і невдач інших районів, робити відповідні висновки.

– Останніми роками дуже складні часи переживає галузь переробки цукрового буряку. З різних причин були знищені переробні підприємства. Країна більше стала орієнтуватися на тростинний цукор. Але медики вважають, що такий під­хід не зовсім правильний: організм людини завжди краще сприймає продукти своїх широт. А тростинний цукор у цьому плані – чужинець для нас. Смачний, але все-таки чужинець.

– Погоджуючись із Вами, хо­чу відзначити, що в 2010 році тільки 4 райони – Котовський, Красноокнянський, Савранський і Саратський – вирощували цукровий буряк. Ми забули про те, що вирощений буряк може стати дуже вигідним товаром. Тут багато проблем, які належить спільно розв’язувати вченим і практикам-аграріям, звернувши основну увагу на питання, пов’язані як із вирощуванням цукрового буряку, так і з постачанням його до споживача. Тим більше що такий досвід у нас в області накопичено.