Останнім часом паливно-енергетине питання стало дуже болісним. Кожен вирішує його по-своєму. Почався активний пошук екологічно чистих видів палива. Серед них особливе місце посідають екобрикети. Хоча на півночі Одещини їх почали виготовляти лише торік, вони вже здобули популярність серед сільчан. Причому цей вид палива так добре зарекомендував себе, що в зимову пору в Савранському районі, щоб його придбати, треба записуватися в чергу.
– Що робиться для того, щоб задовільнити попит на екобрикети? – запитую у керівника підприємства «Майстер» Юрія Івановича Стукаленка.
Спочатку наш цех виробляв по 1,5 – 2 тонни екобрикетів за зміну (12 робочих годин). Тепер замінили обладнання на потужніше. І продуктивність однієї зміни сягає 6 тонн. Проте забезпечити всіх бажаючих цим видом палива поки що не маємо змоги. Основна проблема – недостатня кількість сировини.
Коли цех почав працювати, екобрикети виготовляли тільки з відходів деревообробних підприємств (стружка, тирса). Тепер ці підприємства самі використовують їх для опалення власних виробничих приміщень.
Тому почали використовувати як сировину і гілля, які збирають в лісі. Не викидаються тепер і дерева та гілля, які залишаються після розчищення вздовж ліній електропередач.
Але й цього недостатньо, бо один трактор сьогодні не може цілком забезпечити цех сировиною. Як розповів Юрій Іванович, в перспективі будуть заготовляти соржиння, що залишається після виготовлення віників, солому. А ще планують придбати один спеціальний трактор, що подрібнює і транспортує гілля, якого в лісах є досить багато. Але то вже буде пізніше, а нині екобрикетів вистачає на школи та ЦРЛ. Населенню дістається обмаль.
Аналогічна установка з виготовлення екобрикетів є в Жовтневій школі-інтернаті Ширяївського району. Тут виробляють їх із соломи, яку заготовили під час жнив. Хоча в цьому населеному пункті є перспектива підключення природнього газу, директор комунального закладу «Жовтнева школа-інтернат» Володимир Михайлович Матвійчук сказав, що перевести всі приміщення на газове опалення буде дуже дорого. Нині тут встановлено кілька автономних котлів, які працюють на екологічно-чистому паливі, що тут же виготовляється. Кочегар Олександр Олійник ощадливо використовує вигідне та екологічно чисте паливо. Він, як і всі, хто спробував опалювати екобрикетами, дуже задоволений ними – адже це дешево і корисно.
