Слухняний син
Мати сина умовляє:
– Не ходи до Гриця в дім,
Бо про хлопця кожен знає,
Що він чинить зло усім.
– Я з тобою, мамо, згоден
Й покладу на цьому край.
В дім до Гриця – ні ногою,
У своєму нас приймай.
Удостоєний уваги
– Мамо! Тату! – син з порога,
Весь, як сонечко сія. -
А зі мною наш директор
Особисто розмовляв!
– Сам директор, особисто,
Нумо, що ж бо він сказав?
– Він сказав, щоб я ніколи,
Як той дурень, не гасав!
Невеличка різниця
Миє батько діток рідних,
Миє та й питає:
– А чи є якась різниця
В тому, хто купає?
– Є, татусю, є різниця,
Хоч і невеличка:
Наша мама не купає
Нас у черевичках.
Володимир Бондаренко,
м. Одеса
Исповедь
мелкого бюрократа
Хоть я служака малый,
Но зато удалый.
Могу стать тираном,
Правя дело рьяно.
Могу быть ретивым,
Надменным, спесивым,
И на всю катушку
Пригрозить «психушкой».
Слабым угрожаю,
Сильным угождаю.
Потому и правду
Ложью побеждаю.
Анатолий Трухин
