Плюс 385 магістрів!

Нещодавно, знайом­лячись з одним доку­ментом за кадрами державних службовців, звернув увагу на новий запис. У графі «освіта» відзначалося «вища» і «повна вища».

Що означає останнє визначення? Виявляється, воно має стосунок до тих випускників вузів, які в останні роки, відповідно до вимог Болонського процесу, одержали дипломи магістра певної спеціальності. Таких сьогодні готують практично в усіх вищих навчальних закладах Одеси та області. Але своєрідний «рекорд» у цьому напрямі поставив Одеський регіональний інститут державного уп­равління Національної академії держуправління при Президентові України.

– Цього року ми випу­скаємо 385 магістрів за фахом «державне управління», – повідомив на прес-конференції директор інституту Микола Іжа, – це нове досягнення в нашій багаторічній практиці.

А отримано такий резу­льтат, на наш погляд, зав­дяки двом важливим обставинам. По-перше, зро­с­ла зацікавленість щодо навчання в цьому вузі. А по-друге, було ство­рено всі можливості для за­до­волення цих запитів. На денному відділку навчалися 42 особи, на вечірньому – 32. Натомість 236 слухачів могли одержати другу вищу освіту, займаючись заочно. Ще 75 – обрали нову, заочно-дистанційну форму навчання.

Звичайно, таку мож­ливість надало пос­тійне вдосконалювання навчального процесу, ви­ко­ристання останніх до­сягнень вітчизняної та сві­тової практики, технічне оснащення аудиторій вузу. І як результат – три роки поспіль перше місце серед вузів Одещини гуманітарного профілю.

Тут враховується чима­ло чинників. І серед них – участь інституту в програмах міжнародних фондів і співпраця з вузами майже 20 країн. Серед яких – Франція, Німеччина, Польща, Росія. За системою обміну за кордоном пройшли ста­жування 37 слухачів і студентів ОРІДУ.

Звичайно, успіхи «ку­ються», насамперед, ви­кладацьким колективом, де працюють 26 професорів та докторів наук, 78 доцентів і кандидатів наук.

Додамо до цього, що у вузу є активний помічник – Громадська рада інституту на чолі з Героєм України Володимиром Філіпчуком.

У її складі також народний депутат України Сергій Гриневецький, який був присутній на нещодавніх випускних урочистостях, інші відомі в області гро­мадські діячі. Вітав ви­пускників і перший зас­тупник голови облради Микола Тіндюк, який був у них головою Державної комісії.

Усе це дає свої резу­льтати. Наприклад, серед випускників цього року 27 чоловік одержали диплом із відзнакою. Серед них і одеситка Яна Алексєєва (на знімку – крайня ліворуч). Можна було зуст­ріти й чимало ін­ших зем­ляків: Людмилу Шви­рьову – начальницю уп­рав­ління у справах дітей облдержадміністрації, Анд­рія Оносова – першого заступника Южненського міського голови, працівників райдержадміністрацій, рай­рад і сільських голів.

…Минулої суботи, одяг­нені в традиційні мантії, вони під марші та бурхливі оплески приймали з рук директора вузу та почесних гостей свої довго­очікувані дипломи. Обличчя їх сяяли радістю. Випускники знають, що їхня спеціальність магістра державного управління сьогодні затребувана в усіх південних областях і АР Крим, які півтора року тому рекомендували їх на навчання.

Олексій Степанов

По дорозі, яка веде в майбутнє

Відбулася розширена колегія управління освіти і науки Одеської облдержадміністрації. На ній фахівці управління, начальники районних та міських відділів освіти, керівники методичних кабінетів, ректори вузів, директори навчальних закладів і голови профспілкових комітетів підбили підсумки своєї роботи за 2010 рік. У засіданні взяв участь заступник голови Одеської облдержадміністрації Дмитро Волошенков.

На сьогоднішній день система освіти області – це 764 дошкільні заклади (зокрема 143 навчально-виховні комплекси), у яких виховуються понад 67 тисяч дітей. А також 902 загальноосвітні заклади комунальної, 2 – державної та 29 – приватної форми власності, де здобувають освіту близько 230 тисяч учнів.

У регіоні також діють 56 вузів різних рівнів акредитації, з них дев’ять мають статус національних. У них здобувають освіту близько 136 тисяч студентів.

Крім того, первинну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здійснюють 139 навчальних закладів, включаючи вищі та середні професійно-технічні училища та ліцеї.

До речі, тільки торік у районах було відкрито 2 нові та відновлено роботу ще 8 дошкільних установ, створено 18 груп короткотермінового перебування дітей і 15 навчально-виховних комплексів. Загалом на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази освітньої інфраструктури області було спрямовано понад 50 мільйонів гривень, з них 10 мільйонів – на виконання тих же заходів у закладах освіти обласного підпорядкування.

Масштабні плани подальшого вдосконалювання цієї системи визначено в обласній «Комп­лексній програмі «Ос­віта Одещини» на 2011 – 2014 роки», затвердженої 18 лютого обласною ра­дою.

За словами начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Андрія Ткачука, вона акумулювала у собі всі регіональні освітні програми, що діяли до цього.

Головне ж полягає у тому, що пріоритетні напрями підкріплені фінансами, а отже, їх неодмінно буде втілено в життя.

– Ви знаєте, що цього року з обласного бюджету виділено великі кошти на розвиток освіти, – далі веде Андрій Ткачук. – Зокрема 30 мільйонів гривень – на завершення будівництва 7 шкіл, 15,5 мільйона гривень – на закупівлю 47 нових шкільних автобусів, близько 10 мільйонів гривень – на реалізацію інших напрямів, зокрема тих, що стосуються дошкільної, загальної та професійно-технічної освіти.

Як зазначено у Програмі, головними її завданнями є модернізація дошкільної та загальної середньої освіти, досягнення вищої якості освітніх послуг і результатів навчання та виховання, забезпечення доступу до якісної позашкільної освіти, приведення системи професійно-технічної освіти до потреб регіонального ринку праці, а також підвищення ефективності роботи педагогічних кадрів та органів управління.

Крім того, великі надії покладають на інноваційні проекти у сфері освіти. Зокрема на впровадження електронного щоденника, що дозволяє школі вести журнал успішності в мережі інтернет. Зокрема, завдяки цій новації батьки зможуть постійно бути в курсі шкільних подій, дізнаватися про успішність своєї дитини в режимі «on-line», тобто за допомогою мобільного телефону або комп’ютера. Такою послугою вже користуються в багатьох школах Одеської області. За словами фа­хівців, впровадження цьо­го проекту значно поліпшує успішність учнів.

Комплексна програма «Освіта Одещини» розрахована на чотири роки. Це широкомасштабний проект. Досить сказати, що тільки цього року треба втілити в життя майже тридцять основних пріоритетних напрямів розвитку галузі. І це, як то кажуть, тільки початок.

Іван Каменецький

Особистісно орієнтований

Останнім часом серед учителів української мови та літератури найбільшої популярності набув інтерактивний метод навчання, який ще називають особистісно орієнтованим. Його метою є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе та своїх обставин.

Основою інтерактивного навчання є, насамперед, діалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Серед найпопулярніших основних технологій інтерактивних методів навчання застосовуються такі, як «коло ідей» (обговорення дискусійного питання в малих групах), «акваріум» (одна група аргументує перед усім класом свої міркування), «навчаючись навчаюся» (пояснення учнем нового матеріалу всьому класу), «мікрофон» (відповідь у мікрофон привчає чітко і коротко формулювати власну думку), «рольова гра, імітація» (можливість відчути себе у певній ситуації конкретного персонажа), «крісло автора» (учень виконує роль вчителя). Інтерактивність у навчанні бере свій початок ще від античних педагогів: «Те, що я чую, – я забуваю; те, що я бачу й чую, – трохи пам’ятаю; те, що я чую, бачу й обговорюю, – я починаю розуміти; коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю навичок; коли я передаю знання іншим – стаю майстром».

Про те, як саме застосовуються новітні методи навчання на практиці, йшла мова на семінарі вчителів української мови та літератури за темою «Інтерактивні методи навчання як засіб активізації навчальної діяльності та розширення комунікативних компетенцій учнів на уроках та позакласній роботі», що проходив на базі Полянецького навчально-виховного комплексу.

Згідно з навчальним планом семінару, його учасники – філологи шкіл району – мали відвідати відкриті уроки, взяти участь у засіданні клубу «Філологиня» та стати учасниками круглого столу «Слово наше рідне – слово українське».

Зустрівши дорогих гостей запашним короваєм, вихованці Полянецького НВК подарували їм віночок українських поезій, серед яких безсмертні рядочки В. Сосюри: «Любіть Україну… і мову її солов’їну». Затим, відкриваючи семінар, методист РМК Г. Чумак ознайомила усіх з планом роботи, після чого директорка навчального закладу О.Танасійчук провела його презентацію, зазначивши, скільки тут навчається учнів, охарактеризувала педагогічний склад колективу і коротко поінформувала про історичне минуле школи.

Відкритий урок з української мови у 6-му класі за темою «Прикметник. Узагальнення і систематизація знань» провела Т. Мороз. Побудувавши його у формі «уроку – теленовин», вчителька дала змогу учням відчути себе як журналістами, так і респондентами. При цьому основна увага приділялась чистоті і правильності мовлення. Проектуючи на екран певні кореспондентські дописи, діти коригували їх, вставляли у текст доречні прикметники. Під час уроку школярі будували діалоги, провадили бліц-опитування із застосуванням мікрофона, готували спецрепортажі. Застосовані під час уроку інтерактивні методи яскраво проілюстрували, що при вивченні мови важливо не тільки чути її, а й бачити, як саме будується інформація.

Не тільки почути, а й побачити рідне слово мали нагоду десятикласники на уроці літератури рідного краю, який провела Ж. Пересунько. Тема уроку: «Природа рідного краю у творчості В. Полтавчука». Під час заняття були використані такі інтерактивні методи, як «рольова гра», коли учні переодягалися у героїв новел Василя Полтавчука і потрібно було відгадати назву твору. Цікавим видалось і «коло ідей», під час якого групи доводили, що події у новелах відбуваються на території саме їхнього населеного пункту. Проектування на екран знайомих сільських пейзажів і зачитування картин природи з творів їхнього земляка дало змогу переконатися, що талановите слово автора здатне цілком передати навколишню красу. Свої враження від прочитаного і побаченого учні висловлювали у мікрофон, намагаючись передати основне.

Тему, порушену на уроці літератури, продовжили під час виховного заходу «Земля дитинства». Т. Мороз і Ж. Пересунько повели гостей стежками дитинства уродженця Полянецького, члена Національної спілки письменників України, кандидата філологічних наук, доцента Василя Григоровича Полтавчука. Цитати з його новел у виконанні школярів чергувались з піснями про рідний край і село. Ведучі заходу розповіли про рід Полтавчуків, навчання Василька у школі і навіть продемонстрували його зошит, в якому під одним із творів семикласника поряд з п’ятіркою написано рукою вчителя В.Л. Кульова: «… надішли цей твір у газету «Зірка». З цього, власне, і почалося формування хлопчика як творчої особистості. А далі були інші твори, які згодом вийшли у книжках, де звеличуються звичайні трударі, де вчинками керує кохання, а тепло отчого дому оберігає від життєвих негараздів.

Під час круглого столу «Слово наше рідне – слово українське!» вчителі української мови та літератури поділилися власним професійним досвідом, напрацюваннями. Разом з цим вони проаналізували відвідані ними відкриті уроки і дійшли висновку, що українську мову у Полянецькій школі викладають на належному рівні, і значною мірою сприяють у цьому процесі інтерактивні методи навчання. Застосовуючи їх, можна не тільки почути, а й відчути рідне слово.

Ольга ХІЛЬ,Савранський район