На прем’єрі вистави «Місто мого дитинства», якою Одеський академічний український музичнодраматичний театр імені В. Василька розпочав новий сезон, було багатолюдно. Мабуть, найбільше хвилювалися в театральному залі автори п’єси: Георгій Голубенко, Леонід Сущенко, Валерій Хаїт. Адже постановка п’єси «Старые дома» на Одеській українській сцені повертала драматургів у роки юності. Путівку в життя п’єсі дала Одеська музкомедія. Зі сцени звучали шлягери О.Фельцмана на тексти поета Р. Рождественського.
Старі одеські двори залишилися й сьогодні, а от у побуті їх багато що змінилося.
Та й чи зрозумілі будуть нинішньому глядачеві проблеми мешканців старого одеського будинку, котрі звикли жити «гуртожитком» і не уявляють для себе іншого, бодай і комфортнішого, життя.
Вистава, яку поставив художній керівник театру народний артист України Ігор Равицький, відзначається міцним акторським ансамблем. У ній зайняті: народна артистка України Ольга Равицька, заслужені артисти України Ольга Петровська, Ігор Геращенко, Яків Кучеревський, артисти Ірина Бесараб, Тетяна Глущенко, Михайло Грицик, Нінель Наточа, Тетяна СаковськаПаршакова, Богдан Паршаков, Олександр Станкевич, Роман Федосєєв, Валерій Швець, Павло Шмарьов, Євген Юхновець. Лірична, комедійна, трохи наївна, трохи іронічна, забарвлена світлими, пастельними тонами, історія життя типового для Одеси 6070х років ХХ століття дружного двору в центрі міста побачена очима Стасика Остапчука. Учень 7го класу Одеської школи № 35 Борис Охотніченко успішно дебютував у ролі одеського хлопчика, якому виповнилося… вже 12 років.
Сценографічне вирішення, запропоноване художником Олександром Горенштейном, передає атмосферу життя Одеси, якої зараз, на жаль, немає, й одеситів, які ще лишилися та пам’ятають «одеські старі дворики».
Ледь переступивши поріг театрального дому, глядачі потрапляли в ностальгійну атмосферу: мовби у старому кінотеатрі, де перед початком кіносеансу неодмінно грає невеличкий оркестр (всі забуті одеські мелодії!), демонструється кіножурнал «Новости дня», одиндва випуски «Фитиля».
Вистава, що називається, зачепила: комусь нагадала юність, дитинство, комусь відкрила незвідане: життя Одеси останньої чверті минулого століття.
«Місто мого дитинства» пройшло два рази – 5 і 6 жовтня. Перші глядачі із захватом сприйняли нову роботу театру.
По відкритті сезону сталася ще одна дуже важлива для васильківців подія: участь у шостому фестивалі Чорноморського міжнародного клубу «Человек играющий» з виставою «Дамський майстер» за п’єсою Жоржа Фейдо (режисер Андрій Бакіров).
На афіші жовтня – вистави, які вже визнані глядачами протягом попередніх сезонів. Працює основна сцена і експериментальні малі сцени: творча майстерня «Глядач на сцені» і «Сцена 38».
Відбуваються водночас виїзні вистави. До театру приїздять глядачі з області. І навіть спеціально вистави, які здобули загальноукраїнський розголос, відвідують жителі інших міст України.
Наступна прем’єра очікується в листопаді. Вистава називається «Монофобія». Над постановкою моноп’єс «Людський голос» Ж. Кокто і «Лисфілософ» С. Мрожека працює молодий режисер Сергій Павлюк. Зайняті Тетяна СаковськаПаршакова і Богдан Паршаков. Вистава йтиме в межах експериментальної творчої майстерні «Глядач на сцені». Театр готує експеримент не лише для акторів, а й для глядачів.
4 листопада театр запрошує на творчий вечір свого художнього керівника народного артиста України Ігоря Равицького. З нагоди ювілею митця буде показано виставу «Місто мого дитинства». Після вистави – вшанування ювіляра.
Початок вистав – о 18.30, як і завжди. 16 жовтня в театрі імені В. Василька о 12 годині глядачі можуть подивитися сімейну хроніку на дві частини за мотивами повісті «Кайдашева сім’я» І. НечуяЛевицького (інсценізація та постановка заслуженого діяча мистецтв України Костянтина Пивоварова) і увечері (о 18.30) – комедію в стилі танго «Дамський майстер».
