Достатньо?
Ми поставили цей заголовок під знак питання, бо сьогодні це слово застосовують у невластивому значенні.
Властиве значення: 1) Заможно, в достатку. Добре живуть. Хоч не розкішно, але достатньо; 2) Вистачає, не бракує (в безособовій формі). Паші тут достатньо(з етнографічних матеріалів Б. Грінченка).
Невластивий, точніше, просто російський ужиток прислівника достатньо почався порівняно недавно (з популярної телепередачі «П’ятий кут»), але поширився сьогодні аж задуже. Лунає він і з трибун Верховної Ради, і з радіо (зокрема, 10 грудня 06 року – Достатньо багато скульптурних зображень), і з вуст багатьох мовців. Має місце також на шпальтах газет. Відомо ж бо, що бур’яни розсіюються рясніше, вкорінюються глибше, ростуть буйніше і чіпляються землі дужче, ніж культурні рослини.
Протиставляємо цьому забур’яненню паралель з використанням синонімів російського достаточно:
рос. укр.
довольно 1) задоволено, вдоволено;
2) [в необходимой степени]
доволі, досить, чимало, годі, буде
тебе и этого
довольно з тебе й цього досить
прошло довольно
много времени минуло чимало часу
уже довольно вже досить пізно, вже пізненько,
поздно вже таки пізненько
довольно об этом годі про це, буде про це, досить про це
достаточно! Годі! Досить!
этого вполне
достаточно цього цілком досить
достаточно
компетентен [в чем] досить обізнаний [з чим]
За́раз
Відповідником цього прислівника є рос. сейчас. Але не в усіх випадках. Іноді сейчасвідповідає слову тепер. Коли ж саме нам слід писати зараз, а коли тепер?
Зараз уживаємо з дієсловами майбутньогочасу: зараз прийду, зараз у цьому залі відбудуться збори. Можливий ужиток і з дієсловом минулогочасу, коли виникає потреба підкреслити негайністьдії: Зараз Івана зв’язали, вивели в чисте поле (сл. Грінченка). Підсилює цю негайність частка таки: заразтаки написав.
Має застосування прислівник заразі з теперішнім часом, але тільки в тому разі, коли замість дієслова майбутнього часу вжито час теперішній: Зараз не вішають (=вішатимуть) – спершу розсудять (приказка).
А загалом із теперішнім часом уживаємо прислівник тепер: Я сейчас без работы, скаже росіянин. – Я тепер без роботи,повинен сказати українець. Як не тепер, то в четвер,– повчає прислів’я.
Коли ж виникає потреба ближче відтворити теперішність дії, можна сказати саме тепер, оце тепер, оце тільки тепер, якот читаємо в М. Вовчка: Оце тільки тепер повертаюсь з ярмарку. Можна вжити й частку аж: Аж тепер розумію.
Багато журналістів, не мавши охоти морочити собі голови з отими тепер – зараз, пишуть нині. Тимчасом, нині (за тлумаченням Грінченка) – це сьогодні: Бодай мій ворог знав, що нині за день(приказка). Отже, не лінуймося розбиратися, де має бути зараз, а де тепер, та не зловживаймо словом нині.
