Ринок праці: ситуація непроста

Одеський міський центр зайнятості має досить компетентних фахівців, готових допомогти кожному, хто з тих чи інших причин втратив роботу. Щодня сюди з метою працевлаштування звертаються близько 700 чоловік. Усього ж з січня по квітень поточного року у центрі зайнятості зареєстровано 3000 трудових договорів між роботодавцем і найнятим працівником. Але нас у даний час цікавить проблема зайнятості випускників вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

– Торік до міського центру зайнятості з метою працевлаштування звернулося 6670 випускників вузів, технікумів і коледжів, – говорить начальник відділу організаційної роботи Діана Константиненко. – І 33,5 відсотка з них знайшли для себе цікаву роботу. А вже за чотири місяці поточного року таких здобувачів робочих місць налічувалося 3600 чоловік. І кожний третій був працевлаштований.

Враховуючи цей факт, можна зробити висновок, що ситуація на сучасному ринку праці склалася досить непроста. З одного боку, є пропозиція, але немає попиту, з другого боку – є попит, але немає пропозиції. Інакше кажучи, роботодавець і безробітний з тих чи інших причин не можуть знайти один одного. У той же час у базі даних міського ЦЗ є достатньо вакансій для випускників вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Так, за словами Д. Константиненко, на день нашої зустрічі було понад 55 вакансій для інженерно­технічного персоналу найрізноманітнішого профілю, 25 – для лікарів, понад 15 – для медичних сестер, а також для менеджерів і бухгалтерів…

Проте роботодавець і безробітний, ідучи назустріч один одному паралельними курсами, рідко сходяться у точці перетину. Чому так відбувається?

На наш погляд, почасти, це пояснюється тим, що у регіоні, за рідкісним винятком, немає масового виробництва. Тобто значних конкурентоспроможних заводів і фабрик, що посідають провідні позиції, якщо не на європейському, то хоча б на вітчизняному ринку. А звідси і низький попит на інженерно­технічні кадри. Крім того, якщо у роботодавця є вакансія, скажімо, інженера, то він хотів би, щоб претендент на цю посаду відповідав найвищим стандартам. Як правило, потрібні компетентність, дисциплінованість, досвід роботи, бажання навчатися новому, удосконалюватися, знати одну, а ще краще кілька іноземних мов, готовність до тривалих відряджень.

А що такий фахівець одержує на замі­ну? Наприклад, на сайті вакансій Work.ua пропонується така заробітна плата: начальникові виробництва – 5000, інженерові­енергетикові – 3500, механікові виробничого цеху – 3000 гривень. Зрозуміло, що випускникові вузу і така сума на перших порах не світить.

Зате як і раніше в ціні робітничі спеціальності. Як стверджує Діана Константиненко, постійно потрібні висококваліфіковані елект­­рогазозварювальники, слюсарі­сантехніки, слюсарі­ремонтники, слюсарі­електрики, фрезерувальники, шліфувальники, токарі, покрівельники, а також офіціанти, бармени, кухарі та касири. Проте автор цих нотаток впевнений, що із закінченням кризи та загальним піднесенням економіки випускники вищих і середніх спеціальних навчальних закладів усі будуть затребувані. Головне – досягти вершин майстерності та компетентності.

Анатолій Михайленко,«Одеські вісті»

І хоча техніка зношена...

Засідання обласної методичної секції педагогічних працівників сільськогосподарського профілю відбулося на базі Кодимського професійно­технічного аграрного училища. В ньому взяли участь методисти Одеського обласного навчально­методичного центру профосвіти Тетяна Волощенко, Ірина Бегус, директорка ПТАУ Ірина Ковалішина, представники закладів профтехосвіти з усієї області та керівництво району.

Ішлося про співпрацю з роботодавцями, адаптацію та працевлаштування молодого робітника. Голова ради сільгосптоваровиробників району, директор ТОВ «Агрофірма «Кодима», депутат облради Микола Сорочан звернув увагу на те, що сьогодні потрібні не просто робітники, а висококваліфіковані фахівці. Він відзначив, що 90­95% працівників у всіх ланках агрофірми – це випускники Кодимського ПТАУ.

Голова районної ради Валерій Маньков­ський ситуацію знає не за розмовами. Адже свого часу очолював даний колектив. Тому добре усвідомлює, що потрібна взаємодія влади, роботодавців та навчальних закладів в інноваційному розвиткові профтехосвіти. І те, що сьогодні уряд звернув увагу на її проблеми, сприяє об’єднанню зусиль.

Гості побували на відкритих уроках теоретичного (викладач Володимир Склярук) та виробничого навчання (майстер Володимир Іспанюк). Довідалися про практичну підготовку на полігоні (заступник директора Кодимського ПТАУ Віктор Бабчук), роль старшого майстра в організації навчально­виробничого процесу (старший майстер Ісаєвського професійного аграрного ліцею Сергій Ісаєнко), методику організації виробничої практики (старший майстер Цебриківського професійного аграрного ліцею Сергій Дмитрієв), комплексні кваліфікаційні завдання як засіб виявлення професійної компетентності (заступник директора Котовського професійного ліцею Микола Захаренко).

Під час підбиття підсумків йшлося, зокрема, про те, що 80% навчального обладнання та техніки у професійних закладах є морально та фізично застарілим, і це не сприяє навчанню.

Водночас учасники високо оцінили зусилля кодимчан, які зуміли зберегти матеріально­технічну базу, успішно справляються з підготовкою за професіями, які користуються попитом, підвищують кваліфікації за новими програмами. Особливо відзначено співпрацю з роботодавцями.

Педпрацівники дійшли висновку: лише через взаємодію всіх соціальних партнерів можна забезпечити ринок праці кваліфікованими кадрами.

Любов КУЗЬМЕНКО,власкор «Одеських вістей», Кодимський район