З вересня по липень у Культурному центрі доброчинного фонду «Хесед Шаарей Ціон», яким керує відомий музикознавець Ганна Львівна Розен, проходять концерти, творчі зустрічі, виставки, презентації.

Під завісу нинішнього сезону Культурний центр запросив на програму «Не знає пам’ять тління…» Пам’ять, скорботна і світла, про тих, кого вже немає з нами… Голова регіональної організації Асоціації колишніх в’язнів гетто та концтаборів Роман Маркович Шварцман розповів про те, що зроблено для увічнення пам’яті жертв Голокосту: споруджені пам’ятники, встановлені меморіальні дошки в місцях масової загибелі людей, збираються спогади учасників та очевидців страшних подій років війни.

– Тепер перед нами стоїть завдання поставити пам’ятник у Балті, – сказав Р. Шварцман. – Це місто стало одним із центрів зосередження євреїв півдня України. Там було знищено двадцять тисяч чоловік.

Зараз провадиться збір коштів на встановлення пам’ятника, і опустити свій внесок до скриньки для пожертвувань можна було і того вечора. На спомин про жертв Голокосту пролунали вірші та музичні твори, виконані Семеном Вайнблатом, Інною Вайнблат, Йосипом Жеребкером.

Друга частина програми була присвячена радянському композиторові Едуарду Колмановському – авторові пісень «Я люблю тебя, жизнь», «Хотят ли русские войны», «Я работаю волшебником» «Все еще впереди», «За окошком свету мало», «Я вернусь к тебе, Россия», «Алеша», «Вальс о вальсе» та багатьох інших. Усі охочі могли придбати диски з піснями та книжку, написану сином композитора Сергієм Колмановським. Їх привезла до рідного міста і з задоволенням представила землякам дружина Сергія Едуардовича – Тетяна Семенівна Колмановська. Родзинкою програми став фільм про життя і творчість Едуарда Колмановського, вперше показаний в Одесі. Про роботу та дружбу з Е. Колмановським розповіли Євген Євтушенко, Костянтин Ваншенкін, Марк Бернес.

Для переважної більшості глядачів пісні Едуарда Колмановського, як вірно відзначила Ганна Львівна Розен, – «наша з тобою біографія». Але, по суті, це була зустріч не з минулим, а із сьогоденням – справжнім мистецтвом, справжніми почуттями, справжнім життям…